Облік зіпсованої продукції

При встановленні факту псування товару того самого дня слід провести інвентаризацію на складі підприємства, де виявлено зіпсовані товари (у нашому випадку — овочі). Цього вимагають абзац 4 пункту 7 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879 (далі — Положення № 879), та пункт 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 № 419.

Проведення інвентаризації товарно матеріальних цінностей

Інвентаризація та документальне оформлення

Для проведення інвентаризації керівник підприємства має видати накази про створення інвентаризаційної комісії та проведення інвентаризації (п. 1 розд. ІІ Положення № 879). До складу комісії, як правило, включають заступника керівника, начальника структурного підрозділу, бухгалтера та матеріально відповідальну особу.

На підприємстві, де через великий обсяг робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях зберігання та виробництва розпорядчим документом керівника підприємства створюють робочі інвентаризаційні комісії (п. 2 розд. ІІ Положення № 879).

До складу робочих інвентаризаційних комісій включають представників апарату управління, бухгалтерської служби та досвідчених працівників підприємства, які знають об’єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). До їх складу також можуть бути включені члени інвентаризаційної комісії.

інвентаризаційні описи

Комісія встановлює факти псування та наявність некондиційних товарів та відображає результати своєї роботи в інвентаризаційних описах.

Для цього використовують Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей за формою № М-21, затвердженою наказом Мінстату від 21.06.1996 № 193. Також дозволяють використовувати форму Інвентаризаційного опису (ф. № Инв-3), затверджену постановою Держкомстату СРСР від 28.12.1989 № 241 (див. лист Держкомстату від 15.07.2010 № 14/2-18/72).

В інвентаризаційному описі за формою № М-21 зазначають: найменування товарів, їх номенклатурні номери, тип, сорт, розмір та інші ознаки, відмінності. Кількість зіпсованого товару та причини його псування комісія може зазначити у графі «Примітки».

Відповідно до пункту 18 розділу ІІ Положення № 879 інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписують усі члени інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальні особи. До того ж матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв’язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи.

протокол інвентаризаційної комісії

Крім перелічених документів, складають протокол інвентаризаційної комісії, в якому члени комісії зазначають (п. 1 розд. IV Положення № 879):

• причини нестач, втрат, лишків;
• пропозиції про зарахування нестач та лишків за пересортицею;
• списання нестач у межах норм природного убутку;
• списання понаднормових нестач та втрат від псування цінностей;
• заходи, яких слід вжити, щоб запобігти у майбутньому втратам і нестачам.

Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання оцінки активів і зобов’язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.

Протокол інвентаризаційної комісії затверджує керівник підприємства протягом п’яти робочих днів після завершення інвентаризації (п. 2 розд. IV Положення № 879).

Результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображають у бухгалтерському обліку того звітного періоду, у якому закінчено інвентаризацію.

Інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості оформлюють відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88. Перелічені документи мусять мати обов’язкові реквізити, які передбачено Положенням № 879. Матеріали інвентаризації можуть бути заповнені як рукописним способом, так і за допомогою електронних засобів обробки інформації.

Списання зіпсованих овочів

При списанні зіпсованих овочів у бухгалтера може виникнути запитання, чи брати до уваги норми природного убутку. Торговельні підприємства та підприємства громадського харчування можуть застосовувати Норми природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та інструкції з їх застосування, затверджені наказом Мінторгу СРСР від 02.04.1987 № 88 (далі — Наказ № 88), які є чинними на сьогодні (див. лист Мінекономіки від 19.09.2003 № 83-22/605). Однак Наказ № 88 можна застосовувати лише в разі зменшення кількості товару внаслідок впливу природних факторів (усушка, утруска тощо). У норму природного убутку не включено втрати, які утворюються, зокрема, внаслідок псування (наприклад, підгнилі овочі). Отже, при списанні зіпсованих овочів норми природного убутку не застосовують.

У бухгалтерському обліку збитки від псування овочів відображають на субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей». Одночасно зі списанням цінностей, винних у нестачі яких не встановлено, балансову вартість списаного активу зараховують на позабалансовий субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей». Сума збитків від псування товарів на субрахунку 072 зменшується у разі встановлення винуватців з одночасним відображенням за дебетом субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» і кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» у сумі, що належить до відшкодування винуватцями.

Якщо винуватця не буде виявлено, то вартість зіпсованих товарів обліковується до закінчення строку позовної давності (три роки).

При списанні зіпсованих овочів слід нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ у сумі податкового кредиту, який був відображений у момент їх придбання. Адже такі товари не будуть використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства (п. 198.3 ПК). У такому разі на суму донарахованих податкових зобов’язань з ПДВ складають електронну податкову накладну, яку реєструють у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Приклад 1. Відображення в обліку операції зі списання зіпсованих овочів

На складі виявлено зіпсовані (гнилі) овочі:

• буряк столовий — 20 кг на суму 50,00 грн.;
• морква — 50 кг на суму 35,00 грн.

ПДВ, який було відображено при придбанні овочів, становить 17,00 грн.

Інвентаризаційна комісія вину матеріально відповідальної особи не встановила.

Уцінка некондиційних овочів

Уцінка некондиційних овочів, як і списання зіпсованих, здійснюється на підставі наказу керівника про виявлення товарів, що підлягають уцінці, та проведення їх уцінки. Які саме овочі слід уцінити та їх кількість установлюють за даними інвентаризації.

Порядок проведення уцінки, перелік документів, якими уцінка оформлюється, установлено в Положенні про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, затвердженому наказом Мінекономіки та Мінфіну від 10.09.1996 № 120/190 (далі — Положення № 120/190). До того ж слід враховувати норми П(С)БО 9 «Запаси».

Розміри уцінки товарів визначає комісія на підставі експертних оцінок з урахуванням ступеня втрати їх споживчих властивостей, насиченості ринку цими товарами (п. 11 Положення № 120/190).

Перелік товарів, що підлягають уцінці, затверджує керівник. Після цього дані про уцінені товари заносять до опису-акта. Його форму наведено у додатку до Положення № 120/190. Опис-акт складають у двох примірниках у кожному відділі (секції), магазині чи іншій торговій одиниці та підписують члени комісії і матеріально відповідальні особи. Описи-акти, які є підставою для переоцінки товарів, розглядає та затверджує наказом керівник. Один примірник передають до бухгалтерії підприємства для відображення результату уцінки, другий — матеріально відповідальній особі.

Пунктами 19, 20 Положення № 120/190 передбачено, що результати уцінки відображають в обліку в тому місяці, у якому складено опис-акт уцінки.

Уцінені товари підлягають перемаркуванню шляхом перекреслення старої ціни та запису нової на кожній одиниці товару. Нові ціни завіряють підписом голови комісії з уцінки.

Пункт 24 П(С)БО 9 визначає, що запаси відображають у бухгалтерському обліку за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Якщо на дату балансу ціна товарів знизилася або вони зіпсовані, застаріли або якось інакше втратили первісно очікувану економічну вигоду тощо, то такі запаси відображають в обліку за чистою вартістю реалізації. Суму, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, списують на витрати звітного періоду (п. 25, 27 П(С)БО 9).

Суму уцінки відображають за дебетом субрахунку 946 «Втрати від знецінення запасів» з кредитом субрахунку 282 «Товари в торгівлі».

Собівартість уціненого товару відображають у бухгалтерському обліку залежно від того, за яким методом торговельне підприємство оцінює вибуття запасів. Якщо за цінами продажу (тобто засновані на застосуванні середнього процента торговельної націнки товарів відповідно до пункту 22 П(С)БО 9), то у такому разі підприємство в обліку:

• зменшує суму торгової націнки, яка припадає на переоцінений товар, за дебетом субрахунку 282 «Товари в торгівлі» з кредитом субрахунку 285 «Торгова націнка» (за методом сторно);
• списує собівартість реалізованого уціненого товару на витрати за дебетом субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» з кредитом субрахунку 282.

Якщо запаси списують за методами ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів, середньозваженої собівартості, собівартості перших за часом надходження запасів (ФIФО) або нормативних затрат (п. 18-21 П(С)БО 9), то таку операцію відображають за дебетом субрахунку 902 з кредитом субрахунку 282.

При оподаткуванні ПДВ операцій з постачання товарів/послуг база оподаткування визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій — не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ПК). При цьому варто пам’ятати, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижчою від ціни придбання таких товарів/послуг. Тобто при реалізації уцінених некондиційних овочів підприємство має донарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на різницю між вартістю придбання та вартістю реалізації. На цю суму ПДВ підприємство складає електронну податкову накладну та реєструє її в ЄРПН.

Приклад 2. Відображення в обліку операції з продажу уцінених некондиційних овочів

В овочевому магазині виявлено 150 кг некондиційного буряка столового.

На підставі опису-акта уцінки прийнято рішення про уцінку товару.

Роздрібна ціна 1 кг буряка становить 3,60 грн. (у т. ч. ПДВ — 0,60 грн.).

Собівартість буряка — 2,88 грн. за 1 кг, усього — 432,00 грн.

Облік товарів у магазині ведуть за цінами продажу.

Торгова націнка становила 25%.

Сума уцінки — 30% від роздрібної ціни.

Загальна сума уцінки буряка — 162,00 грн. (3,60 грн. × 150 кг × 30%).

Сподіваємося, що у разі виникнення на підприємстві потреби списання зіпсованих або уцінки некондиційних товарів наші рекомендації стануть вам у пригоді.

При списанні зіпсованих овочів норми природного убутку не застосовують

Зверніть увагу: Результати уцінки відображають у тому місяці, у якому складено опис-акт уцінки.

Із документа: Чиста вартість реалізації запасів — очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію

(п. 4 П(С)БО 9)