ЄСВ з мінімальної заробітної плати, звітність та понижуючий коефіцієнт

Насамперед нагадаємо: із 01.01.2015 у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ) введено нове правило нарахування ЄСВ на заробітну плату (у т. ч. відпускні, лікарняні, декретні тощо), коли її розмір менше розміру мінімальної заробітної плати (мзп). Із 13.03.2015 набрали чинності зміни до Закону про ЄСВ, які визначають нові умови для застосування понижуючого коефіцієнта.

Із 29.05.2015 набрала чинності Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджену наказом Міністерства фінансів України (Мінфін) від 20.04.2015 № 449 (далі — Інструкція нарахування), а з 30.04.2015 — Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435 (далі — Порядок звітування).

Додаток 4 до Порядку звітування визначає нову форму Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів (форма № Д4; далі — Звіт з ЄСВ), яку вперше потрібно було подавати у червні за звітний місяць — травень 2015 року.

Тож про все — за порядком.

Застосування понижуючого коефіцієнта

?          Чи обов’язково застосовувати понижуючий коефіцієнт, якщо всі умови для його застосування дотримано?

Так, норми Закону про ЄСВ є обов’язковими для виконання. У разі незастосування підприємством понижуючого коефіцієнта органи ДФС при проведенні перевірок можуть трактувати зазначене як завищення витрат та заниження бази для нарахування податку на прибуток.

?          Як розраховувати умови для застосовування понижуючого коефіцієнта та безпосередньо сам коефіцієнт: з урахуванням кількості та заробітку інвалідів чи без, як навела ДФС у прикладі розрахунку (лист ДФС від 09.04.2015 № 12518/7/99-99-17-03-01-17)?

Наголосимо: позиція ДФС, викладена у листі, не збігається з нормами Закону про ЄСВ, Інструкції нарахування в частині розрахунку ЄСВ. Розрахувавши понижуючий коефіцієнт і умови для його застосування відповідно до листа ДФС від 09.04.2015 № 12518/7/99-99-17-03-01-17, підприємство наражатиметься на застосування до нього фінансових санкцій у разі відзиву ДФС такого листа.

Окрім того, розмір нарахованого ЄСВ, що підлягає сплаті після застосування понижуючого коефіцієнта, розрахованого відповідно до Закону про ЄСВ, є меншим порівняно з ЄСВ, після застосування понижуючого коефіцієнта, розрахованого відповідно до листа ДФС (у разі відзиву листа — навпаки, є більшим). Тож платникам податку на прибуток це потрібно враховувати.

Тож якщо на підприємстві є працівники-інваліди, у кожному місяці застосування понижуючого коефіцієнта відповідно до пункту 3 частини першої статті 6, пункту 8 частини другої статті 12 Закону про ЄСВ варто отримати від органу ДФС персональну письмову консультацію щодо застосування Закону про ЄСВ в частині розрахунку понижуючого коефіцієнта та умов для його застосування.

?          База нарахування ЄСВ відповідає рядку 2 Таблиці 1 Звіту з ЄСВ (старого і нового). Чи включається рядок 2.5 «Додаткова база нарахування єдиного внеску, усього …» Таблиці 1 Звіту з ЄСВ?

Пункт 9⁵ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ та пункт 20 розділу ІІІ Інструкції нарахування не містить винятків. Однак ДФС у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР; підкатегорія 301.04.01) роз’яснила, якщо хоча б по одній застрахованій особі донараховують ЄСВ до розміру мзп (винятком є лікарняні, відпускні та декретні), понижуючий коефіцієнт не застосовують взагалі. Тож якщо на підприємстві є працівники, за якими нараховують додаткову базу нарахування ЄСВ (реквізит 19 Таблиці 6 Звіту з ЄСВ), у кожному місяці застосування понижуючого коефіцієнта варто отримати від органу ДФС персональну письмову консультацію щодо застосування Закону про ЄСВ в частині розрахунку понижуючого коефіцієнта та умов для його застосування.

?          Як розрахувати понижуючий коефіцієнт і умови для його застосування, якщо на підприємстві є мобілізовані працівники?

ДФС роз’яснила (ЗІР; підкатегорія 301.04.01): мобілізовані працівники, яким виплачується компенсація з бюджету, не включаються до кількості застрахованих осіб, яким нараховані виплати. Тим підприємствам, які спочатку виплачують мобілізованим працівникам середній заробіток (нараховуючи та утримуючи ЄСВ), а потім отримують компенсацію з бюджету (коригуючи нарахування та утримання ЄСВ), у кожному місяці застосування понижуючого коефіцієнта варто отримати від органу ДФС персональну письмову консультацію щодо застосування Закону про ЄСВ у частині розрахунку понижуючого коефіцієнта та умов для його застосування.

?          Якщо підприємство виконало всі умови для застосування понижуючого коефіцієнта, однак його не застосовано, як виправити (відкоригувати) таку помилку в наступному звітному періоді?

Якщо умови для застосування понижуючого коефіцієнта дотримано, то до ставок ЄСВ (36,3%, 34,7%, 33,2%) при нарахуванні доходів за повний звітний місяць потрібно застосовувати понижуючий коефіцієнт, тобто заповнити реквізити 17-20 другого аркушу Звіту з ЄСВ. Якщо понижуючий коефіцієнт не застосовано — у наступних звітних періодах установа не має права робити перерахунок, зокрема таку позицію висловлено ДФС у підкатегорії 301.04.01 ЗІР.

Заповнюємо Звіт з ЄСВ за новим правилом нарахування ЄСВ

?          Чи потрібно нараховувати ЄСВ за новим правилом на дохід працівника, якщо його розмір менше розміру мзп, у місяці звільнення з роботи (або у місяці прийняття на роботу), адже у листі ДФС від 18.06.2015 № 22001/7/99-99-17-03-01-17 серед винятків таких випадків немає?

З-поміж наведених у листі винятків незастосування нового правила нарахування ЄСВ таких випадків немає, однак у ньому зазначено, що умовою застосування цього нового правила є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць. Тож у місяці прийняття на роботу (звільнення з роботи) ЄСВ визначають як добуток фактично нарахованої заробітної плати та ставки ЄСВ. Це підтверджено також листом ДФС від 14.02.2015 № 4979/7/99-99-17-03-01-17.

?          Працівник працює на 0,5 ставки (основне місце роботи). За травень 2015 року йому нараховано 1000 грн. заробітної плати. Як відобразити у Звіті з ЄСВ нарахування та утримання ЄСВ?

Таку інформацію у Таблиці 6 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам» Звіту з ЄСВ (далі — Таблиця 6) відображатимуть двома рядками. У першому рядку — нарахована заробітна плата, у другому — додаткова база нарахування ЄСВ до розміру мзп (218 грн.) з кодом типу нарахувань 13 у реквізиті 19 Таблиці 6. Для унаочнення зазначеного наведемо зразок заповнення Таблиці 6 у Додатку. Цій ситуації відповідають рядки 11 і 12 Додатка.

?          Працівник, який працює на 0,5 ставки (основне місце роботи), у червні 2015 року приносить листок непрацездатності, який включає 4 к. дн. травня 2015 року. Йому нараховано лікарняні за травень — 150 грн. (замість зарплати — 100 грн.), за червень зарплату — 700 грн. і лікарняні — 450 грн. Як відобразити у Звіті з ЄСВ нарахування та утримання ЄСВ, як скоригувати додаткову базу нарахування ЄСВ?

Таку інформацію у Звіті з ЄСВ за червень відображатимуть шістьома рядками (див. рядки 31-36 Додатка):

• перший — відобразимо зі знаком «мінус» зняття заробітної плати за травень 2015 року (100 грн.) за період тимчасової непрацездатності; код застрахованої особи (КЗО) — 1;
• другий — нарахуємо лікарняні за травень 2015 року (150 грн.), КЗО — 29.
• третій — зменшуємо додаткову базу нарахування ЄСВ за травень 2015 року на 50 грн. у зв’язку зі збільшенням доходу — 1050 грн. (1000 грн. – 100 грн. + 150 грн.). До того ж КЗО буде 1, а тип нарахувань — 3.
• четвертий — нараховуємо заробітну плату за червень 2015 року (700 грн.);
• п’ятий — нараховуємо лікарняні за 11 к. дн. червня 2015 року (450 грн.), КЗО — 29. Оскільки нарахований дохід за повний місяць (700 грн. + 450 грн.) не перевищує розміру мзп, нараховуємо додаткову базу нарахування у наступному рядку;
• шостий — відображаємо додаткову базу нарахування (68 грн.) у реквізиті 19 Таблиці 6, з кодом типу нарахувань 13. КЗО буде 1, незалежно від того, що у звітному місяці є два КЗО — 1 і 29 (пріоритетним є 1, а не 29).

?          На підприємстві працює зовнішній сумісник на умовах неповного робочого часу, якого на початку року було мобілізовано. Підприємство щомісяця нараховує компенсацію в розмірі 1000 грн. і після надходження з держбюджету виплачує працівнику. Як відобразити її у Звіті з ЄСВ за травень 2015 року?

У такому випадку на суму компенсації не нараховують ЄСВ і з неї не утримують. Нове правило нарахування ЄСВ не застосовують, позаяк:

• сума компенсації не є базою нарахування ЄСВ;
• працівник — зовнішній сумісник.

Сума компенсації буде відображена у Таблиці 6 одним рядком, КЗО 48 (див. рядок 13 Додатка). До того ж реквізити 18-21 Таблиці 6 не заповнюють.

?          На підприємстві (основне місце роботи) мобілізованому працівнику нараховують і виплачують середній заробіток (3000 грн.), на який нараховують ЄСВ та утримують із нього. У наступному звітному періоді після отримання з бюджету компенсації коригують суми ЄСВ та доплачують працівнику утримані податки. Як правильно відобразити у Звіті з ЄСВ за травень 2015 року середній заробіток та у червні — отриману компенсацію?

Якщо мобілізованому працівнику виплачують середній заробіток, то підприємство нараховує та утримує з нього ЄСВ. У цьому випадку КЗО за мобілізованим працівником — 47 (див. рядок 14 Додатка). У наступному звітному періоді у Таблиці 6 окремими рядками (див. рядки 37, 38 Додатка) відображають:

• зі знаком «мінус» нарахований у травні середній заробіток, нарахований і утриманий ЄСВ, КЗО 47;
• отриману суму компенсації, КЗО 48. Реквізити 18-21 Таблиці 6 не заповнюють.

?          Працівнику у травні нараховано заробітну плату 2000 грн., відпускні (за частину травня — 500 грн., частину червня — 1000 грн.). Чи потрібно у реквізиті 19 Таблиці 6 відображати додаткову базу нарахування ЄСВ за червень?

Позаяк у Звіті з ЄСВ за травень 2015 року відображено відпускні за частину червня, а не за повний календарний місяць, то додаткову базу нарахування ЄСВ за червень не нараховують. Зразок заповнення Таблиці 6 відображено у рядках 15-17 Додатка.

?          Працівнику, якому у травні нараховано за червень відпускні 1000 грн., нараховано у червні:

а) заробітну плату 200 грн. (9 к. дн. перебував у відпустці без збереження зарплати);

б) лікарняні 200 грн. за 4 к. дн. (з 17.06.2015 по 20.06.2015) тимчасової непрацездатності (9 к. дн. перебував у відпустці без збереження зарплати). Як відобразити у Звіті з ЄСВ зазначену інформацію? Яким буде КЗО?

Для випадку «а» у Таблиці 6 за червень 2015 року потрібно відобразити двома рядками (див. рядок 39, 40 Додатка) інформацію про:

• нараховану заробітну плату, КЗО 1;
• додаткову базу нарахування ЄСВ (18 грн.) з кодом типу нарахувань 13, КЗО 1. До того ж з розміром мзп потрібно порівнювати суму нарахованих у травні за червень відпускних та нарахованої у червні заробітної плати, тобто: 1218 грн. – (1000 грн. + 200 грн.).

Для випадку «б» у Таблиці 6 за червень 2015 року потрібно відобразити двома рядками (див. рядок 41, 42 Додатка) інформацію про:

• нараховані лікарняні, КЗО 29;
• додаткову базу нарахування ЄСВ (18 грн.) з кодом типу нарахувань 13. До того ж КЗО матиме значення 1, бо він є пріоритетним порівняно з КЗО 29, оскільки за червень працівнику (КЗО 1) нараховано відпускні. Для визначення додаткової бази нарахування ЄСВ порівнюємо з розміром мзп суму відпускних і лікарняних.

?          Працівниці у лютому нараховано декретні, зокрема за 5 днів червня — 500 грн. У червні 2015 року працівниці:

а) з 06.06.2015 надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

б) у зв’язку з ускладненими пологами продовжено декретну відпустку ще на 10 днів. Нараховано декретні за червень 700 грн. З 16.06.2015 надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

в) з 06.06.2015 по 15.06.2015 надано щорічну основну відпустку. Нараховано відпускні 700 грн. З 16.06.2015 надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Як відобразити у Звіті з ЄСВ зазначену інформацію? Яким буде КЗО?

Для випадку «а» у Таблиці 6 (див. рядок 43 Додатка) потрібно відобразити лише додаткову базу нарахування ЄСВ — 718 грн. (1218 грн. – 500 грн. (нараховані працівниці (КЗО 42) декретні у лютому за червень)). Код типу нарахувань 13, а КЗО 42.

Для випадку «б» у Таблиці 6 потрібно відобразити двома рядками (див. рядки 44, 45 Додатку) інформацію про:

• нараховані у червні декретні — 700 грн., КЗО 42;
• додаткову базу нарахування ЄСВ — 18 грн. (1218 – (500 + 700)) з кодом типу нарахувань 13. Оскільки КЗО для нарахованих у лютому та червні декретних однаковий, то матиме значення 42.

Для випадку «в» у Таблиці 6 інформація також буде подана двома рядками (див. рядки 46, 47 Додатка). У першому рядку — нараховані відпускні 700 грн., КЗО 1. У другому рядку — додаткова база нарахування ЄСВ (18 грн.) з кодом типу нарахувань 13. Для додаткової бази нарахування ЄСВ пріоритетним є КЗО зі значенням 1, а не 42.

?          Чи потрібно визначати додаткову база нарахування ЄСВ і відображати її у реквізиті 19 Таблиці 6, якщо за звітний місяць працівнику не нараховано доходу?

Якщо у звітному місяці у працівника не було доходу, то бази для нарахування ЄСВ немає, а тому ЄСВ нараховувати не потрібно, як і не потрібно визначати додаткову базу для нарахування ЄСВ.