Насамперед нагадаємо, що правовий статус внутрішньо переміщених осіб та їх право на зайнятість визначив ще Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі — Закон № 1706). Згідно із Законом № 1706 внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно залишив своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного або техногенного характеру.
Та це, на жаль, не розв’язало самої проблеми працевлаштування і підвищення конкурентоспроможності на ринку праці відповідної категорії осіб. Тож держава взялася підвищувати зацікавленість роботодавців до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, їхнього професійного навчання, розширювати можливості тимчасової зайнятості внутрішніх переселенців.
З-поміж таких кроків найбільш значущим є прийняття цьогоріч Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб» від 05.03.2015 № 245-VIII (далі — Закон № 245), який містить заходи щодо сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб. Закон № 245 набрав чинності з 27.03.2015 та вніс зміни до Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (далі — Закон про зайнятість) і Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III.
Зокрема, Закон про зайнятість доповнено новою статтею 24-1, що передбачає введення заходів сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб та їх диференціацію (див. Табл.).
Заходи сприяння зайнятості
Компенсація | |
зареєстрованому безробітному переселенцю | роботодавцю |
фактичних транспортних витрат на переїзд до іншої адміністративно-територіальної одиниці місця працевлаштування | витрат на оплату праці за працевлаштування на умовах строкових трудових договорів зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб |
витрат для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства, якщо це необхідно для працевлаштування | витрат на перепідготовку та підвищення кваліфікації працевлаштованих ним зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб |
І нещодавно на виконання зазначеної норми постановою КМУ від 08.09.2015 № 696 прийнято Порядок здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб (далі — Порядок № 696).
А саме: Порядок № 696 визначає умови, механізм здійснення базовими центрами зайнятості заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб.
ВРІЗ 1
Тож виокремимо найважливіші моменти та умови проведення відповідних заходів.
По-перше, всі заходи сприяння зайнятості можуть бути проведені як окремо, так і одночасно стосовно кожної внутрішньо переміщеної особи.
По-друге, фінансування зазначених заходів здійснюється в межах строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Причому у разі закінчення строку її дії фінансування зупиняється, а після продовження строку поновлюється.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Компенсація витрат роботодавцю на оплату праці та навчання внутрішніх переселенців виплачується в межах коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі — Фонд) і Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування інваліда, зареєстрованого в установленому порядку як безробітний, якому допомога по безробіттю призначена у мінімальному розмірі).
По-третє, спори з питань надання, виплати і повернення компенсації вирішують регіональні центри зайнятості, Центральний апарат Державної служби зайнятості або в судовому порядку.
Але найголовніше те, що заходи сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб не поширюються на роботодавців, які:
- є бюджетними установами;
- мають заборгованість зі сплати ЄСВ та/або страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
- визнані банкрутами чи стосовно них порушено справу про банкрутство.
Пропонуємо детальніше розглянути кожен із механізмів сприяння зайнятості внутрішніх переселенців.
Компенсація витрат роботодавця на оплату праці
Для компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування на умовах строкових трудових договорів зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб роботодавець подає до будь-якого центру зайнятості (незалежно від місця юридичної реєстрації роботодавця) інформацію про потребу в кадрах. Бажано таку інформацію подавати за формою звіту № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Мінсоцполітики від 31.05.2013 № 316. Саме керуючись потребами роботодавця центри зайнятості здійснюють підбір необхідних працівників.
Для більш коректного підбору працівників саме із числа внутрішньо переміщених осіб рекомендуємо пункті 4 розділу II: «Характеристики вакансії та вимоги до претендентів (для укомплектування вакансій державною службою зайнятості)» звіту № 3-ПН зазначати відповідну категорію громадян: із числа «Внутрішньо переміщених осіб».
Далі за направленням базового центру зайнятості роботодавець працевлаштовує зареєстрованого безробітного з числа внутрішньо переміщених осіб на умовах строкового трудового договору. І вже для отримання компенсації протягом двох місяців із дня працевлаштування роботодавець подає центру зайнятості заяву про компенсацію витрат на оплату праці довільної форми та копії трудового договору між ним і працівником або розпорядчого акта про прийняття на роботу, завірені в установленому порядку.
прийняття рішення
Базовий центр зайнятості приймає рішення про компенсацію витрат роботодавця на оплату праці або відмову в компенсації. Рішення приймають протягом десяти робочих днів з дати отримання всіх даних на підставі:
- заяви роботодавця про компенсацію витрат на оплату праці;
- копії трудового договору між роботодавцем і працівником або розпорядчого акта про прийняття на роботу, завіреними в установленому порядку;
- персональних даних про особу, якими володіє базовий центр зайнятості;
- даних ДФС та її територіальних органів щодо відсутності у роботодавця заборгованості із сплати ЄСВ;
- даних органів ПФУ про дату працевлаштування особи та відсутність у роботодавця заборгованості із сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
- даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (ЄДР) щодо відсутності порушеної справи про банкрутство або визнання роботодавця банкрутом.
укладання договору
Протягом семи робочих днів після прийняття рішення про компенсацію між базовим центром зайнятості та роботодавцем укладається договір про компенсацію витрат роботодавця на оплату праці працевлаштованої особи з числа внутрішньо переміщених осіб (далі — договір).
ВРІЗ 2
Зауважимо, що примірну форму договору затверджує Мінсоцполітики. І у договорі зазначають:
- сторони договору;
- ПІБ, місце проживання працевлаштованої особи;
- гарантії зайнятості працевлаштованої особи;
- умови та порядок фінансування компенсації витрат на оплату праці;
- права та обов’язки сторін;
- строк набрання чинності договором та підстави його припинення;
- відповідальність сторін за порушення умов договору та порядок розгляду спорів.
виплата компенсації
Після укладання договору для отримання компенсації роботодавець не пізніше ніж через п’ять робочих днів після виплати працівникові заробітної плати, на підставі якої визначається розмір компенсації витрат роботодавця на оплату праці, подає базовому центру зайнятості відомість за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 696.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Базовий центр зайнятості щомісяця до останнього числа місяця, що настає за місяцем подання звітності, на підставі відповідної відомості подає територіальним органам Казначейства платіжні документи для перерахування коштів на розрахунковий рахунок роботодавця. А саме: у розмірі фактичних витрат на оплату праці осіб, прийнятих за направленням базових центрів зайнятості, але не вище середнього розміру заробітної плати штатного працівника, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць, або обчисленої з неї відповідної суми в разі, коли особа працювала неповний місяць.
Зазначені витрати включають основну і додаткову заробітну плату та суму ЄСВ, нарахованого на такі виплати.
Існують випадки, коли компенсація надається за неповний місяць, і фактичні витрати на оплату праці перевищують середній розмір заробітної плати штатного працівника, що склався у відповідному регіоні за місяць, за який компенсуються витрати на оплату праці. Тоді розмір компенсації за цей період обчислюють шляхом ділення середньої заробітної плати, що склалася у відповідному регіоні, на кількість робочих днів місяця (або кількість годин у разі погодинного обліку робочого часу), встановлених законодавством, та множення на кількість робочих днів (або кількість годин), за які надано компенсацію.
При переведенні працівника за його згодою на роботу на інше робоче місце в цього роботодавця із збереженням гарантій зайнятості, передбачених умовами договору, виплата компенсації не припиняється. Роботодавець протягом п’яти робочих днів письмово повідомляє базовому центру зайнятості про переведення працівника за його згодою на інше робоче місце.
ВРІЗ 3
При досягненні працівником, за якого виплачувалася компенсація, пенсійного віку та призначенні йому пенсії (у т. ч. на пільгових умовах або за вислугою років), встановленні інвалідності або знятті інвалідності та продовженні ним роботи виплату компенсації продовжують до закінчення встановленого строку її отримання.
Компенсація витрат роботодавцю на оплату праці надається тривалістю не більше шести календарних місяців за умови працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб за направленням базового центру зайнятості на умовах строкових трудових договорів і збереження гарантій зайнятості таких осіб протягом періоду, що перевищує тривалість виплати удвічі.
Тривалість компенсації витрат роботодавця, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб, із числа громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, понад шість місяців, але не більше 12 календарних місяців, визначається рішенням регіональних координаційних комітетів сприяння зайнятості за погодженням з Центром зайнятості АР Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами зайнятості.
відповідальність і контроль
Роботодавець в установленому законодавством порядку несе відповідальність за забезпечення гарантій зайнятості працевлаштованих осіб із числа внутрішньо переміщених осіб, достовірність даних, що є підставою для прийняття рішення щодо компенсації та визначення розміру компенсації.
У разі звільнення згідно з пунктом 1 статті 36 та пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (КЗпП) працівника, за якого виплачується/ виплачувалася компенсація до закінчення строку збереження гарантій зайнятості, роботодавець повертає суму одержаної компенсації в повному обсязі.
Базовий центр зайнятості відповідно до затвердженого плану відвідувань роботодавців, але не рідше ніж один раз на три календарні місяці, або за письмовим зверненням про факти порушення роботодавцем умов компенсації, перевіряє достовірність відомостей та виконання умов договору протягом строку його дії. Результати перевірки оформляють актом.
Якщо роботодавець перешкоджає проведенню перевірки, базовий центр зайнятості припиняє перерахування компенсації. Відновлення виплати здійснюється за результатами перевірки.
Компенсація витрат роботодавця на навчання
Для компенсації витрат на перепідготовку та підвищення кваліфікації (далі — навчання) зареєстрованих безробітних із числа внутрішніх переселенців роботодавець, який працевлаштовує таких осіб, також подає до будь-якого центру зайнятості інформацію за формою звіту № 3-ПН. У пункті 4 розділу II цього звіту, відповідно, теж зазначають: із числа «Внутрішньо переміщених осіб».
Причому тепер за направленням базового центру зайнятості роботодавець працевлаштовує зареєстрованого безробітного з числа внутрішньо переміщених осіб строком не менш як на 12 календарних місяців. І в межах 12 календарних місяців з дня працевлаштування внутрішнього переселенця роботодавець за власні кошти здійснює навчання такої особи.
документальне підтвердження
Для отримання компенсації витрат на навчання роботодавець протягом п’яти робочих днів після закінчення навчання працівника (але не пізніше ніж через 12 місяців з дня його працевлаштування) звертається до базового центру зайнятості, що направив на працевлаштування зазначену особу, із заявою довільної форми про компенсацію витрат за її навчання.
До заяви додаються завірені в установленому порядку копії:
- трудового договору між ним і працівником або розпорядчого акта про прийняття на роботу;
- договору роботодавця з професійно-технічним або вищим навчальним закладом, підприємством, установою чи організацією, які мають ліцензію на провадження діяльності з надання освітніх послуг, на навчання працівника;
- платіжних документів, які підтверджують сплату роботодавцем вартості навчання працівника;
- документа працівника про освіту державного зразка, що підтверджує факт навчання;
- відомості про розрахунковий рахунок роботодавця для перерахування коштів з відшкодування за навчання із зазначенням ПІБ працівника.
ВРІЗ 4
У разі навчання працівника безпосередньо роботодавцем, який має ліцензію на провадження діяльності з надання освітніх послуг, він подає належно завірені копії:
- наказів про зарахування особи на навчання та відрахування у зв’язку із закінченням навчання;
- документів, що підтверджують оплату вартості навчання;
- копію документа державного зразка про освіту працівника, що підтверджує факт навчання;
- відомості про розрахунковий рахунок роботодавця для перерахування коштів з відшкодування витрат за навчання.
прийняття рішення
Рішення про компенсацію витрат роботодавцю на навчання приймає базовий центр зайнятості протягом десяти робочих днів із дати отримання всіх даних на підставі:
- наданих роботодавцем документів;
- персональних даних про особу, що проходила навчання, якими володіє базовий центр зайнятості;
- даних ДФС та її органів щодо відсутності в роботодавця заборгованості із сплати ЄСВ;
- даних органів ПФУ про дату працевлаштування особи та відсутність у роботодавця заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
- даних ЄДР щодо відсутності порушеної справи про банкрутство або визнання роботодавця банкрутом.
У подальшому базовий центр зайнятості:
- письмово інформує роботодавця про прийняте рішення протягом 3 робочих днів із дати його прийняття;
- протягом 15 робочих днів із дати прийняття рішення про компенсацію витрат на навчання подає територіальним органам Казначейства платіжні документи для перерахування коштів на розрахунковий рахунок роботодавця;
- протягом 30 календарних днів після отримання роботодавцем коштів звіряє взаєморозрахунки з ним.
Наголосимо: суму відповідної компенсації встановлюють у межах вартості навчання, але вона не може перевищувати десятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на дату здійснення роботодавцем такої оплати.
відповідальність
У разі звільнення згідно з пунктом 1 статті 36 та пунктом 1 статті 40 КЗпП працівника, за якого виплачувалася компенсація витрат на навчання протягом 12 місяців із дня працевлаштування, роботодавець також має повернути суму перерахованих коштів у повному обсязі до бюджету відповідного фонду — джерела компенсації.
Причому про звільнення працівника роботодавець протягом п’яти робочих днів ще письмово інформує базовий центр зайнятості та надає копію трудового договору або розпорядчого акта про його звільнення.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Роботодавець в установленому законодавством порядку несе відповідальність за достовірність даних, що є підставою для прийняття рішення щодо надання компенсації на навчання та визначення її розміру.
Рішення про повернення коштів роботодавцем приймає керівник базового центру зайнятості та його оформляють наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення про повернення коштів роботодавцем базовий центр зайнятості надсилає роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про потребу повернути кошти протягом п’ятнадцяти робочих днів з дати отримання повідомлення. Якщо вручити поштове відправлення роботодавцю неможливо, базовий центр зайнятості подає матеріали до суду.
Компенсація транспортних витрат переселенця
У разі працевлаштування зареєстрованого безробітного з числа внутрішньо переміщених осіб до роботодавця, розташованого не за місцем реєстрації безробітного в базовому центрі зайнятості та не за місцем реєстрації його проживання чи перебування, такій особі за рахунок коштів Фонду одноразово компенсують фактичні транспортні витрати на переїзд до іншої адміністративно-територіальної одиниці місця працевлаштування.
Направлення на працевлаштування до іншої адміністративно-територіальної одиниці надається зареєстрованому безробітному за його згодою за відсутності підходящої роботи та доступних для нього видів навчання в адміністративно-територіальній одиниці, де така особа зареєстрована як безробітна.
Компенсація транспортних витрат (за проїзд від пункту відправлення до пункту призначення) виплачується після працевлаштування особи за направленням базового центру зайнятості одноразово у розмірі вартості проїзду залізничним (крім вагонів купе та м’яких з двомісним купе), морським, річковим та автомобільним транспортом (крім таксі). Зазначена сума також включає особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, оплату послуг з попереднього продажу проїзних квитків і витрат на користування в поїздах білизною та перевезення багажу.
ВРІЗ 5
Для отримання компенсації транспортних витрат на переїзд працевлаштована особа протягом десяти робочих днів після укладення трудового договору з роботодавцем, звертається до найбільш зручного для відвідування базового центру зайнятості з:
- відповідною заявою на ім’я керівника базового центру зайнятості, де вона була зареєстрована;
- завіреними в установленому порядку копіями трудового договору (витягу з розпорядчого акта) між працівником та роботодавцем;
- оригіналами проїзних документів.
Базовий центр зайнятості, до якого звернулася працевлаштована особа для отримання компенсації транспортних витрат, протягом трьох робочих днів забезпечує відправлення отриманих документів на адресу базового центру зайнятості, де працевлаштована особа була зареєстрована як безробітна, для прийняття рішення про виплату компенсації.
Рішення про компенсацію транспортних витрат приймає базовий центр зайнятості, де працевлаштована особа була зареєстрована як безробітна, у строк, що не перевищує п’яти робочих днів із дати отримання документів, які підтверджують фактичні витрати на переїзд.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Компенсація транспортних витрат не виплачується у разі порушення термінів подання (10 робочих днів після укладення трудового договору з роботодавцем) або неподання особою потрібних документів, до найбільш зручного для відвідування базового центру зайнятості.
Базовий центр зайнятості протягом п’ятнадцяти робочих днів після прийняття рішення про компенсацію транспортних витрат подає територіальним органам Казначейства платіжні документи для перерахування коштів на особовий рахунок особи, відкритий в установі банку.
Компенсація витрат на мед- та наркоогляд переселенця
Якщо умови праці або виконання окремих видів робіт передбачають обов’язкове проходження працівником медичного чи наркологічного огляду, зареєстрований безробітний із числа внутрішньо переміщених осіб направляється базовим центром зайнятості до закладу охорони здоров’я державної або комунальної власності для проходження такого попереднього огляду з подальшою компенсацією витрат, пов’язаних із проведенням необхідних обстежень і досліджень.
Із цією метою відповідному безробітному базовий центр зайнятості видає направлення.
Безпосередньо рішення про компенсацію витрат для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду приймає базовий центр зайнятості, в якому особа була зареєстрована як безробітна, на підставі поданих протягом 10 робочих днів після укладення трудового договору з роботодавцем документів:
- заяви на ім’я керівника базового центру зайнятості;
- завіреної в установленому порядку копії довідки (медичного висновку, сертифіката);
- оригіналів документів, що підтверджують оплату послуг, пов’язаних з проходженням медичного та наркологічного огляду.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Компенсація витрат для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду не виплачується у разі пропущення особою встановлених термінів подання базовому центру зайнятості необхідних документів або їх неподання взагалі.
Базовий центр зайнятості протягом п’ятнадцяти робочих днів після прийняття рішення про компенсацію витрат для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду подає територіальним органам Казначейства платіжні документи для перерахування коштів на особовий рахунок особи, відкритий в установі банку.
ВРІЗ 1
Зверніть увагу
Заходи сприяння зайнятості
проводяться для внутрішньо переміщених осіб винятково з числа зареєстрованих безробітних
ВРІЗ 2
Важливо
У разі відмови в компенсації
базовий центр зайнятості письмово інформує роботодавця протягом п’яти робочих днів з дати прийняття такого рішення
ВРІЗ 3
Зверніть увагу
При зміні місцезнаходження/
місця проживання роботодавця (юрособи/ФОП) компенсацію виплачує базовий центр зайнятості, що розпочав її виплату
ВРІЗ 4
Важливо
Сума компенсації
встановлюється в межах вартості навчання, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на дату здійснення роботодавцем такої оплати
ВРІЗ 5
Зверніть увагу
Переселенцю компенсують
не лише витрати за проїзд, а й витрати на страховку, бронювання квитків, на користування в поїздах білизною та перевезення багажу
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
