Багато виробничих підприємств має змінний графік роботи. Воно і не дивно, адже на виробництві затримка чи зупинка можуть мати серйозні наслідки, особливо якщо підприємство має великий попит на свою продукцію. Також, застосування змінного графіку обумовлене і тим, що деяке виробниче обладнання не бажано зупиняти (окрім випадків планового обслуговування чи ремонту).
Проте змінний графік роботи застосовується не тільки на виробництві. Його часто застосовують і в галузі обслуговування - в ресторанах та кафе, в готелях та різноманітних розважальних закладах, де робочий день може бути досить тривалим.
Трудовий розпорядок та черговість робочого часу
Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП) встановлює черговість робочого часу та відпочинку. У частині 1 статті 142 КЗпП встановлено, що трудовий розпорядок на підприємствах встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Останній має бути затверджений трудовими колективами за поданням власника чи його уповноваженої особи, чи виборного органу первинної профспілкової організації на основі типових правил.
Правила внутрішнього трудового розпорядку визначають:
- Тривалість щоденної роботи за п’ятиденного чи шестиденного робочого тижня , відповідно до частини 1 статті 52 КЗпП. Тривалість роботи може визначатися і за графіком змінності;
- Початок і закінчення працівниками роботи. Відповідно до статті 57 КЗпП він також може визначатися графіком змінності;
- Порядок черговості працівників при змінному графіку роботи (відповідно до статті 58 КЗпП).
Всі інші питання щодо режиму роботи вирішуються прийняттям спільних локальних та внутрішніх документів власником чи уповноваженим органом та виборним органом первинної профспілки. Таким чином встановлюється графік змінності, графік виходу на роботу, рішення щодо встановлення п’яти чи шестиденного робочого тижня.
Якщо підприємство має на меті запровадити змінний режим роботи чи встановити змінний режим для деяких категорій працівників, потрібно затвердити і ввести в дію правила внутрішнього трудового розпорядку, в яких обов'язково потрібно визначити тривалість щоденної роботи, час початку та закінчення зміни працівником, графік змінності та порядок черговості працівників у змінах.
Зміна режиму роботи
Зміна режиму роботи, відповідно до частини 3 статті 32 КЗпП є зміною істотної умови праці. При зміні графіку роботи з п’ятиденного чи шестиденного робочого тижня на змінний, роботодавець обов'язково має попередити про це працівників не пізніше як за 2 місяці. Якщо працівники відмовляються від зміни умов праці, роботодавець має законне право звільнити таких працівників відповідно до пункту 36.1.6 КЗпП.
Графік змінності має затверджуватись власником підприємства чи уповноваженим органом разом із виборним органом первинної профспілки. Графік має доводитись до відома працівників не пізніше ніж за один місяць до його введення у дію.
Також слід враховувати вимогу, викладену у статті 67 КЗпП, відповідно до якої, для працівників всіх типів режимів роботи, вихідним днем є неділя. Однак, якщо підприємство має працювати безперервно, 7 днів на тиждень, уникнути вимоги статті 67 можна, запровадивши підсумковий облік робочого часу на підприємстві, відповідно до статті 61 КЗпП.
Щодо запровадження підсумкового обліку робочого часу
Відповідно до статті 61 КЗпП, на підприємстві чи в установі, які мають працювати безперервно, допускається введення підсумованого обліку робочого часу. Але за умови, якщо обліковий період не буде перевищувати нормальне число встановлених робочих годин відповідно до статей 50-51 КЗпП.
В методичних рекомендаціях щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 р. № 138 визначено, що встановлення підсумованого робочого часу має бути погодженим між власником чи керівником підприємства, та обраним органом первинної профспілки працівників. Загалом цей момент може бути врегульований у колективному договорі.
Виходячи із виробничих потреб підприємства, роботодавець, звісно ж за погодженням профспілки в колективному договорі може встановлювати з врахуванням тривалості та умов праці тривалість робочого часу до 12 годин за зміну.
Обліковий період
Обліковий період має охоплювати робочий час і години роботи у вихідні і святкові дня, години відпочинку. Все це має встановлюватись у колективному договорі. Щоденна чи щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком коливається протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.
Обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу, як правило встановлюють місяць. Також, в окремих випадках можуть застосовуватися і інші облікові періоди – декада, квартал, півріччя та рік.
Частиною 1 статті 59 КЗпП встановлено, що при підсумованому обліку робочого часу, графік роботи має бути розроблено таким чином, щоб тривалість перерви у роботі між змінами була не менше за подвійну тривалість часу роботи в попередній зміні, з урахуванням обідньої перерви. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку має складати не менше 42 годин, відповідно до статті 70 КЗпП.
Призначати одного працівника на дві і більше змін підряд заборонено!
У колективному договорі може бути зазначено і меншу тривалість щоденного відпочинку, проте вона має складати не менше як 12 годин на добу.
Колективним договором може бути встановлено підсумок невикористаних щоденних годин відпочинку, які потім можуть бути використані як додаткові вільні від роботи дня протягом облікового періоду.
Відпрацьований понаднормово час визначається як різниця міх фактично відпрацьованим часом згідно табелю, та нормою тривалості робочого часу за обліковий період. Кількість додаткових вільних від роботи днів визначається шляхом ділення часу, відпрацьованого понад норму тривалості робочого часу. На нормальну тривалість робочого дня.
Робота у вихідні дні має компенсуватися у порядку, визначеному законодавством відповідно до статті 72 КЗпП.
Надурочно відпрацьований робочий час має оплачуватись відповідно до статті 106 КЗпП. Надурочний час оплачується в кінці облікового періоду.
У продовженні статті читайте:
- Нюанси понаднормової роботи за змінної системи;
- Механізм запровадження змінної системи;
- Змінна система без колективного договору.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
