Нарешті Кабмін визначив перелік складних побутових товарів, які підприємці реалізовуватимуть із застосуванням РРО. І що тішить — суб’єкти господарювання мають вдосталь часу для реєстрації РРО, оскільки постанова КМУ від 16.03.2017 № 231 (далі — Постанова № 231) набере чинності за 30 днів із дня її опублікування.
Тож підприємці з 08.05.2017 зобов’язані застосовувати РРО під час реалізації товарів, які потрапили до переліку груп технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, (далі — Перелік, с. 61), позаяк постанову оприлюднили в «Урядовому кур’єрі» від 07.04.2017 № 66.
Втрата первинних документів через руйнування офісу
Думки щодо дати набрання чинності постановою КМУ від 16.03.2017 № 231 розділилися. Так, ДРС та ГУ ДФС в Івано-Франківській, Хмельницькій областях повідомляють про набрання нею чинності із 07.05.2017, а офіційне видання ДФС журнал «Вісник», ГУ ДФС у Дніпропетровській та Харківській областях вважають, що постанова набирає чинності з 08.05.2017. Тому рекомендуємо все ж не зволікати до останнього з облаштуванням РРО місця торгівлі.
Як визначались із Переліком
Остаточний Перелік значно відрізняється від запропонованого спочатку. Дякувати за це маємо громадськості та Державній регуляторній службі (ДРС), які доклали чималих зусиль для його оптимізації. Адже проект постанови, запропонований Мінекономрозвитку до обговорення, містив перелік декількох десятків товарних позицій: від класичної електроніки та побутової техніки до таких «дрібниць», як ваги, праски, фени, годинники, електробритви, ігрові приставки, окуляри, дитячі візки, настільнi або кiмнатнi ігри, включаючи столи для гри у пiнбол тощо.
Цілком очікувано цей проект не підтримали ні підприємці, ні ДРС. Так, на думку ДРС, запропонований список груп технічно складних побутових товарів був неоднозначним для розуміння особами, які повинні виконувати її вимоги. У багатьох місцях він містив однакове найменування товарних позицій, але за різними кодами, що могло стати приводом для маніпуляцій органами контролю. Тому ДРС не погодила проект і запропонувала значно звузити перелік товарів та обов’язково визначити для них коди УКТ ЗЕД. Також ДРС наполягала на відтермінуванні дії постанови, аби суб’єкти господарювання мали час облаштувати місця торгівлі РРО (лист ДРС від 16.03.2017 № 1692/0/20-17).
Зважаючи на це Кабмін на засіданні 16.03.2017 прийняв проект постанови за умови його доопрацювання з урахуванням зауважень і пропозицій ДРС. Але у час «Х» (31.03.2017) таку очікувану постанову не оприлюднив.
Аби прояснити ситуацію з Переліком, ДРС розмістила 06.04.2017 на своєму сайті чергову інформацію. Зокрема, у ній повідомила, що «до набрання чинності відповідної постанови та затвердженого нею Переліку у суб’єктів господарювання та органів доходів і зборів відсутні об’єктивні критерії, які б надавали чітку можливість відносити або не відносити себе до учасників правовідносин, пов’язаних із застосуванням РРО у випадку реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту». Ми погоджуємося з цією позицією.
А вже наступного дня постанову Кабміну оприлюднили в офіційному виданні («Урядовий кур’єр» від 07.04.2017 № 66).
Інструкція для касира, або Квест «Продай товар через РРО»
Кому доведеться застосовувати РРО
З огляду на дату набрання чинності Постановою № 231 застосовувати РРО з 08.05.2017 для реалізації товарів, які потрапили до Переліку, за готівку та з використанням платіжних карток мають:
- підприємці-єдиноподатники;
- товаровиробники, які проводять розрахунки за продукцію власного виробництва через свої каси;
- суб’єкти господарювання, які продають газети та журнали у кіосках, з лотків і розносок (ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон № 265), п. 296.10 Податкового кодексу України).
Тому цим категоріям суб’єктів господарювання слід завчасно подбати про придбання та реєстрацію РРО*.
* Про порядок реєстрації РРО можна дізнатися з публікації О. Шарової «Реєструємо РРО: простіше не буває»
До 08.05.2017 розрахунки за товари з Переліку зазначені категорії суб’єктів господарювання можуть проводити без застосування РРО. Якщо ж вони проводять розрахунки за товари з Переліку винятково в безготівковій формі, то облаштовувати місця торгівлі РРО не потрібно.
Новий закон про валюту: до чого готуватися бухгалтеру
Які товари включили до Переліку
До Переліку потрапили товари за такими кодами УКТ ЗЕД:
- група 73 «Вироби з чорних металів»;
- група 84 «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини»;
- група 85 «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя»;
- група 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання»;
- група 90 «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя»;
- група 91 «Годинники всіх видів та їх частини»;
- група 92 «Музичні інструменти; їх частини та приладдя»;
- група 95 «Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя».
У Переліку деякі товари визначені лише на рівні товарних позицій (чотиризначний код), а деякі деталізовано до кодів підсубпозицій (10-значний код).
Як пояснила ДРС у коментарі до Постанови № 231, «товарні позиції, які мають 4-значний код, застосовуються лише в тому випадку, якщо вони не мають деталізації на рівні кодів підсубпозицій, тобто 10-значних кодів згідно з УКТ ЗЕД».
Яка відповідальність за незастосування РРО
Відповідальність за проведення розрахунків за товари з Переліку без застосування РРО передбачена пунктом 1 Закону № 265. Так, у разі непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи до суб’єкта господарювання за перше порушення застосують штраф у розмірі 1 грн. А за кожне наступне вчинене порушення штраф становитиме 100% вартості проданих з порушеннями товарів.
Окрім того, порушникам порядку проведення розрахунків загрожує адміністративна відповідальність згідно зі статтею 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді накладення штрафу:
- від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн) — на осіб, які здійснюють розрахункові операції;
- від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн) — на посадових осіб.
Ті самі порушення, вчинені повторно, тягнуть за собою накладення штрафу від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн) на осіб, які здійснюють розрахункові операції, а на посадових осіб — від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн).
Як виправити: ► недонараховану зарплату ► недоплату відпускних, лікарняних, декретних ► переплату ► помилкові базу та суму ЄСВ
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"