Змінний графік роботи дозволяє працювати підприємству фактично безперервно. Для деяких підприємств це додаткова можливість збільшити обсяги виробництва і відповідно свої прибутки, а для деяких – життєва необхідність. Втім, нас хвилює саме питання запровадження змінного графіку роботи та інших нюансів, що його супроводжують.
Перша частина матеріалу
Встановлення графіку змінності та підсумованого обліку робочого часу
Почнемо з найголовнішого – як встановлюється графік змінності та підсумованого обліку робочого часу на підприємстві? Щоб це зробити, необхідно:
- внести зміни до внутрішнього трудового розпорядку в частині визначення тривалості щоденної роботи, визначення часу початку та закінчення роботи для працівників. У правилах трудового розпорядку доцільно зазначити, що порядок черговості працівників у змінах визначається графіком змінності, який необхідно донести до відома працівників не пізніше як за один місяць до його впровадження. Обов'язково всі зміни мають бути затверджені і прийняті трудовим колективом, і тільки після цього роботодавець має право видати відповідний наказ про зміну трудового розпорядку;
- після того, як змінені правила трудового розпорядку наберуть чинності, вноситься наказ про зміну в організації трудового виробництва, внаслідок чого буде змінений графік змінності для окремих категорій працівників. У наказі необхідно зазначити, що відтепер облік часу для таких працівників здійснюється за підсумованим обліком. Працівників необхідно ознайомити із даним наказом не пізніше як за два місяці до введення змінного режиму роботи. Також необхідно отримати письмову згоду від працівників, у якій вони підтвердять свою згоду працювати за новими умовами праці;
- розробити графік змінності та узгодити його з працівниками. Це потрібно зробити не пізніше як за місяць до запровадження нового режиму роботи. Працівники мають письмово затвердити факт ознайомлення із новим графіком роботи.
Понаднормова робота за змінним графіком
Робота понад норму робочого часу, який передбачено графіком в окремі дня, тижні чи місяці облікового періоду при збереженні норми робочого часу за обліковий період не є надурочною роботою. Але переробіток норм робочого часу, який виникає в окремі дні при підсумованому обліку може компенсуватися додатковими днями відпочину чи зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду.
За підсумованим обліком робочого часу, робота у святкові та неробочі дні, відповідно до статті 73 КЗпП включається в норму робочого часу за певний обліковий період. А от години що перевищують встановлену на такий день норму є надурочними і мають оплачуватись у подвійному розмірі.
Під час підрахунку надурочних годин за підсумованого обліку робочого часу. Робота у святкові та неробочі дні що була зроблена понад встановлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена у подвійному розмірі.
За підсумованого обліку робочого часу на безперервних роботах при шестиденному робочому тижні, тривалість нічної роботи може зрівнюватись із денною. У інших випадках тривалість роботи в нічний час скорочується на одну годину відповідно до статті 54 КЗпП.
За підсумованого обліку робочого часу змінна робота триває і в нічний час. Саме тому, відповідно до статті 55 КЗпП долучати до такої роботи заборонено залучати:
- Вагітних жінок і жінок що мають дітей віком до 3-х років;
- Осіб, яким не виповнилося 18 років;
- Інші категорії працівників, передбачені законодавством.
Підсумований робочий час на підприємстві, де відсутній колективний договір
Вимога укладати та дотримуватись колективного договору є по суті добровільною для підприємств. Та все ж колективний договір бажано мати на підприємствах, які використовують найману працю та мають статус юридичної особи.
Чинним законодавством не передбачено норми, яка має притягувати підприємство до відповідальності за відсутність колективного договору.
Правові засади розробки, укладення та виконання колективного договору і угод з метою сприяння регулювання трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників та власників підприємств визначено у Законі України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356-XII.
Відповідно до статті 1 Закону, колективний договір укладається на основі чинного законодавства та прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих і трудових, а також соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та власників підприємства.
І хоча укладення колективного договору не є обов'язковим, ухилення від укладання такого договору, невиконання і порушення його засад, ненадання інформації необхідної для укладення колективного договору тягне за собою певну відповідальність.
Однак підприємствам, де застосовується підсумований робочий час та змінний графік, колективний договір допоможе уникнути багатьох непорозумінь та незручностей. Якщо ж на підприємстві немає колективного договору, це влаштовує як керівництво, так і працівників, для запровадження підсумованого робочого часу, директору підприємства достатньо видати відповідний наказ.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
