Графік змінності на підприємстві
Графіки змінності
Графік змінності — це графік, за яким працівники виходять на роботу. Керівник підприємства має запровадити роботу змінами у разі, коли виробничий процес на підприємстві відбувається більше за допустиму тривалість щоденної роботи. За змінної роботи можна організувати працю у 2, 3 або 4 зміни. Суть такого методу організації праці в тому, що працівники послідовно змінюють один одного на тих самих робочих місцях, дотримуючись графіка змінності.
Чи можуть різнитися показники у табелі та графіку змінності
Керівник підрозділу або інша відповідальна особа має щоденно звіряти фактичну наявність працівників із графіком змінності і за потреби коригувати останній, щоб виконати завдання та дотримати вимог трудового законодавства. Графіки змінності затверджуйте на увесь обліковий період за один місяць до введення в дію. Ознайомлення з графіком змінності маєте провести з усіма, хто працює в такому режимі.
Увага: тривалість зміни не може бути меншою за встановлену законодавством тривалість робочого дня.
- ЕТАП 1. З’ясування правових підстав для зміни режиму роботи
- ЕТАП 2. Розроблення проектів локальних нормативних, розпорядчих та інших документів
- ЕТАП 3. Погодження з профспілкою графіків змінності та порядку застосування підсумованого обліку
- ЕТАП 4. Внесення змін та доповнень до правил внутрішнього трудового розпорядку
- ЕТАП 5. Запровадження змінного графіка роботи та підсумованого обліку робочого часу
Змінний графік роботи: як розробити
Коли розробляєте змінний графік роботи, дотримуйте вимог КЗпП щодо режиму праці та відпочинку, а саме:
- працівники мають чергуватися в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку (ст. 58 КЗпП);
- перехід з однієї зміни в іншу має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності (ст. 58 КЗпП);
- тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою від подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні, включаючи і час перерви на обід (ст. 59 КЗпП);
- призначати працівника на роботу протягом двох змін поспіль не можна (ст. 59 КЗпП);
- тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не менш як 42 год (ст. 70 КЗпП).
Фактично графік змінності ― це табель обліку робочого часу, що склали до початку облікового періоду без урахувань випадків, які не можна запланувати (прогулів, хвороб, непередбачених відпусток).
Для керівника підприємства важливо скласти графік змінності так, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала встановленої відповідно до статті 50 та 51 КЗпП нормальної тривалості робочого часу. Адже якщо графік складете з перевищенням норми ― години надурочної роботи оплачуватимете в подвійному розмірі, а саме:
- за погодинною системою оплати праці — в подвійному розмірі годинної ставки;
- за відрядною системою оплати праці, з доплатою у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплату праці якого проводите за погодинною системою, — за всі відпрацьовані надурочні години (ст. 106 КЗпП).
Можливо, керівник підприємства і налаштований оплачувати працівникам надурочні години в подвійному розмірі. Та все одно врахуйте в графіку, що надурочні роботи не мають перевищувати чотирьох годин для кожного працівника протягом двох днів поспіль і 120 годин за рік. Таку норму містить стаття 65 КЗпП. Вона діє у період мирного часу.
У період дії воєнного стану надурочні роботи можуть перевищувати для кожного працівника 4 години протягом 2 днів поспіль і 120 годин на рік. Але ці години будуть наднормово відпрацьованим часом, який відповідно до статті 106 КЗпП підлягає компенсації й оплаті в подвійному розмірі.
Якщо на підприємстві перевищите граничну кількість надурочних годин, це означає, що ви неправильно визначили штатну чисельність працівників, які виходять на роботу за графіком.
Час початку і закінчення щоденної зміни визначайте у правилах внутрішнього трудового розпорядку і графіках змінності.