Звіряємо стан розрахунків із бюджетом

Проведення інвентаризації активів і зобов’язань перед складанням річної фінансової звітності є обов’язковим. Це встановлено статтею 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV та пунктом 7 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом МФУ від 02.09.2014 № 879 (далі — Положення № 879).

Інвентаризацію розрахунків із бюджетом проводять у строк не пізніше двох місяців до дати річного балансу (п. 10 розд. І Положення № 879). Тобто згідно з цією нормою річну інвентаризацію проводять не раніше 1 листопада.

Для проведення інвентаризації платник податків має подати до контролюючого органу заяву довільної форми, обов’язково зазначивши у ній період, за який має бути проведено звірення (наприклад, із 01.01.2015 по 31.10.2015), і перелік платежів.

За вимогами статті 20 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР відреагувати на цю заяву контролюючий орган може протягом загальновстановленого строку для розгляду звернень громадян — один місяць від дня її надходження. Тож не дивно, що іноді бухгалтерам доводиться упродовж місяця оббивати поріг рідної податкової інспекції, аби отримати акт.

Акт звірення

На підставі поданої платником заяви контролюючий орган надає йому акт про нараховані та сплачені до бюджету платежі за формою згідно з додатком 2 до Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом МДЗ від 05.12.2013 № 765 (далі — Порядок № 765).

На відміну від вимог Положення № 879, Порядок № 765 не обмежує строків і періоду проведення звірки. Для платника важливо таку звірку проводити час від часу, для самоперевірки, а також у разі зміни посадових осіб підприємства, зокрема, особи, яка відповідає за ведення бухобліку.

При цьому звертаємо увагу, що, подавши відповідну заяву до контролюючого органу, можна отримати акт за будь-який період. І формується він завдяки автоматизованій обробці інформації протягом лічених хвилин…

Подібно до акта звірки розрахунків із дебіторами та кредиторами, в акті звірення з контролюючим органом теж відображається сальдо розрахунків на початок і кінець періоду. А замість поставок та розрахунків між контрагентами — суми нарахованих чи зменшених, сплачених до бюджету чи повернутих зобов’язань, штрафних санкцій та пені наростаючим підсумком за відповідний період. Крім того, якщо в періоді звірення проводилася перевірка платника, її результати (донарахування чи зменшення платежів, штрафні санкції та пеня) згідно з податковим повідомленням-рішенням також відображають в окремих графах акта звірення.

Звичайно, ідеальним є такий акт звірення, в якому суми нарахувань і сплати збігаються, і кінцеве сальдо розрахунків виходить на «0». Про такий варіант більшість платників може хіба що мріяти. На практиці, отримавши акт звірення, платник не завжди може самостійно розібратися, що до чого. Ніби все сплатив, та звідкілясь знову виникла пеня або штраф.

Зверніть увагу

У разі виникнення запитань щодо акта звірення платник може звернутися до підрозділу обліку контролюючого органу для отримання роз’яснень

У разі якщо платник не погоджується з даними акта звірення або виникають запитання щодо даних, зазначених в акті, він може звернутися до підрозділу обліку контролюючого органу, аби отримати детальні роз’яснення на підставі даних інтегрованої картки платника (ІКП). Причому цього разу не потрібно подавати письмову заяву, достатньо буде усного звернення платника. Цю вимогу прописано у пункті 14 розділу ІІ Порядку № 765.

Як уже було зазначено, акт звірення формується відповідним підрозділом обліку контролюючого органу в автоматичному режимі за кожним платежем окремо на підставі даних ІКП, яка є формою оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, попередньої оплати і єдиного внеску.

Спочатку ознайомимося з порядком ведення ІКП та проаналізуємо окремі її складові, які формують акт звірення.

Облік платежів в ІКП

Для обліку нарахованих і сплачених до бюджету платежів відкривають ІКП за кожним платником і кожним видом платежу, що його мають сплачувати платники.

Форма ІКП має лицьовий та зворотний боки.

На лицьовому боці відображаються реєстраційні дані платника: повна назва, код ЄДРПОУ, юридична адреса, форма власності, а також додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за платежами до бюджету.

Зворотний бік ІКП у хронологічному порядку відображає всі події, пов’язані з нарахуванням і сплатою платежів, пені, штрафів, розстрочених, відстрочених сум за окремим платежем протягом календарного року.

Усі вартісні операції відображаються у гривнях із двома десятковими знаками.

облік нарахувань

Нарахування платежів в ІКП здійснюється як за даними платника на підставі поданих ним декларацій та уточнюючих розрахунків, так і за даними контролюючого органу, зокрема, за даними електронного реєстру повідомлень-рішень у частині узгоджених сум на підставі проведеної перевірки платника. Причому нарахування узгоджених сум грошових зобов’язань проводиться за датою граничного строку сплати таких нарахувань (для прикладу, нарахування за грудень проводиться в ІКП 30 січня вже наступного року). У разі подання уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов’язання минулих податкових періодів платника, нарахування проводиться датою його подання.

облік надходжень

Для забезпечення контролю повноти і своєчасності розрахунків платників територіальні органи ДФС проводять оперативний облік надходжень на підставі щоденної інформації про рух коштів на банківських балансових рахунках 2603, яку отримують від органу Держказначейства.

У разі помилкової або надмірної сплати суми грошових зобов’язань така сума може бути зарахована в рахунок майбутніх платежів або, за заявою платника, підлягає поверненню на його поточний банківський рахунок.

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ! Якщо помилково та/або надміру сплачені суми податків і зборів обліковуються в ІКП понад 1095 днів без руху (тобто відсутні сплата, зменшення і нарахування зобов’язань, або нарахування мають нульове значення), і платник не подав заяви про їх повернення, контролюючий орган має право прийняти рішення про списання цих сум до бюджету.

ІКП ведуть із 1 січня по 31 грудня поточного року. Наприкінці кожного року проводять заключні операції. Для цього в автоматичному режимі виводиться сальдо розрахунків (борг чи переплата, залишок несплаченої пені), яке переноситься в ІКП наступного року як сальдо на початок року.

У разі порушення встановлених правил сплати у платника виникає податковий борг, який в ІКП відображається як недоїмка.

облік недоїмки

У разі наявності у платника податкового боргу за податками, зборами територіальні органи ДФС зобов’язані зараховувати кошти, що їх сплачує такий платник, у рахунок погашення боргу згідно із черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником.

Пунктом 131.2 ПК встановлено, що під час погашення суми податкового боргу або його частини кошти, що їх сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, сплачувані таким платником податків, у наступну чергу зараховуються в рахунок погашення штрафів і в останню чергу — в рахунок сплати пені (див. Схему).

Черговість зарахування коштів, сплачених платником

Якщо платник податків не виконує встановленої черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням наведеного порядку), контролюючий орган самостійно розподіляє сплачені суми в порядку, встановленому зазначеною нормою.

Штрафи за порушення правил сплати податків

Якщо виникає податковий борг, це означає, що платник порушив граничний строк сплати податку чи збору. Як наслідок, такого платника притягують до відповідальності у вигляді штрафу, який застосовується відповідно до пункту 126.1 ПК до погашеної суми податкового боргу у таких розмірах:

• 10% — у разі затримки до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання;
• 20% — у разі затримки більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання.

Пеня

На сальдо розрахунків із бюджетом, крім штрафів за порушення строків погашення податкових зобов’язань, може впливати пеня, яку також нараховують на суму податкового боргу.

Правила нарахування та погашення пені за платежами, що надходять до бюджету, встановлені статтями 129-131 ПК та Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом ДПА від 17.12.2010 № 953 (далі — Інструкція № 953).

Із документа

Пеня — це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки

(п. 1.3 Інструкції № 953)

У загальновстановленому порядку пеню нараховують на суму податкового боргу, включаючи суму штрафних санкцій, на дату їх повного або часткового погашення. Не нараховується пеня лише на пеню.

Варто нагадати, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015 № 655-VIII, що є чинним із 01.09.2015, вніс зміни в частині відстрочення нарахування пені в окремих випадках.

Так, у разі самостійного нарахування суми грошового зобов’язання платником податків з 01.09.2015 нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання (пп. 129.1.1 ПК).

У разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення помилки платником пеню не нараховують за умови, якщо зміни до податкової звітності внесено протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання (п. 129.9 ПК).

Зверніть увагу

Нарахування пені з 01.09.2015 у разі самостійного нарахування платником суми грошового зобов’язання розпочинається за 90 днів

До 01.09.2015 пеню в цих випадках нараховували починаючи з дня виникнення податкового боргу.

А в разі нарахування суми грошового зобов’язання контролюючим органом пеня нараховується, як і раніше, — від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні.

Пеню розраховують за кожен календарний день прострочення сплати податкового боргу, включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені. Її розмір дорівнює 120% річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його (чи його частини) погашення. При цьому обирають більшу з величин ставок (п. 129.4 ПК).

Суму пені розраховують за формулою:

П = Б × К_дб × С_%,

де П — сума пені;

Б — сума податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені);

К_дб — кількість днів прострочення сплати податку;

С_% — розмір пені, у відсотках за день прострочення.

Розмір пені, у відсотках за день прострочення, визначають за формулою:

С_% = С_нбу ÷ К_др × 120%,

де С_нбу — облікова ставка НБУ, %;

К_др — кількість днів у році.

Упродовж 2015 року під час нарахування пені застосовували розміри облікової ставки, встановлені відповідними постановами НБУ.

Розміри облікової ставки, встановлені НБУ

Варто пам’ятати, що нараховані контролюючим органом суми пені платник податків сплачує самостійно. При цьому надання платникові окремого розрахунку суми пені чинне законодавство не передбачає. Як правило, про її існування платник дізнається саме під час звірення платежів із контролюючим органом.

Далі на прикладі відтворимо ІКП платника та на її підставі сформуємо акт звірення.

Оскільки найскладнішим на сьогодні вважається адміністрування ПДВ, розглянемо звірення саме за цим податком.

ПРИКЛАД. Звірення розрахунків платника за платежами до бюджету з ПДВ за період 01.01.2015 — 30.11.2015

Підприємство ТОВ «Інтелект» упродовж грудня 2014 — травня 2015 декларувало від’ємне значення ПДВ у рахунок податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 24 декларації з ПДВ). Ці суми не відображаються в ІКП, а накопичуються в декларації з ПДВ.

У декларації за червень задекларовано ПДВ, що підлягає нарахуванню (р. 25.1), у сумі 2000 грн. Через брак коштів на електронному ПДВ-рахунку платник поповнив його на суму 2000 грн. лише 04.08.2015, і цього самого дня Держказначейство перерахувало її до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань.

17.08.2015 в ІКП проведено нарахування штрафу в сумі 200 грн., застосованого до підприємства згідно з повідомленням-рішенням форми «Ш» за несвоєчасну сплату ПДВ.

27.08.2015 перераховано до бюджету штраф у сумі 200 грн. з поточного банківського рахунку платника.

31.08.2015 в ІКП проведено нарахування і сплату ПДВ за липень у сумі 5000 грн.

30.09.2015 в ІКП проведено нарахування і сплату ПДВ за серпень у сумі 1000 грн.

30.10.2015 в ІКП проведено нарахування за вересень у сумі 7000 грн. і сплату ПДВ у сумі 4000 грн.

13.11.2015 проведено нарахування штрафу в сумі 400 грн. згідно з повідомленням-рішенням форми «Ш» за несвоєчасну часткову сплату ПДВ (див. Таблицю).

Декларацію з ПДВ за жовтень подано з прочерками у зв’язку з відсутністю діяльності.

¹ Розрахунок пені за 5 днів прострочення сплати податкових зобов’язань (2000,00 × 5 × 30% ÷ 365 × 120% = 9,86 грн.).

² Розрахунок пені за 10 днів прострочення сплати податкових зобов’язань (200,00 × 10 × 30% ÷ 365 × 120% = 1,97 грн.).

³ Пеню буде нараховано на дату повного або часткового погашення заборгованості.

Користуючись наведеним вище прикладом ІКП платника з ПДВ, покажемо, який вигляд матиме акт звірення (див. Додаток).

Додаток

Приклад заповнення акта звірення

Податковий номер або серія та номер паспорта*__12345678__________________________________

Найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи_ТОВ «Інтелект»__

Податкова адреса____м. Київ, вул. Київська, 12_

АКТ

__04 грудня__2015 року

Посадова особа Швидка О. Б. територіального органу Міндоходів _Печерського р-ну м. Києва_і бухгалтер _Олійник Г. М. провели звірення розрахунків платника за період з _01 січня_ до _30 листопада 2015 року.

Назва податку, збору та платежу ____податок на додану вартість____________________________

Керівник підрозділу, який здійснює облік _Швидка____    _Швидка О. Б.

бюджетних та інших надходжень              (підпис)  (прізвище, ініціали)

Керівник підрозділу***  ____Швидка      (прізвище, ініціали)

Бухгалтер підприємства                Олійник Олійник Г. М.

(підпис)  (прізвище, ініціали)

____________

* Серія та номер паспорта зазначаються лише для фізичних осіб —- платників податків, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний територіальний орган Міндоходів і мають відмітку у паспорті.

** Арифметична різниця між обліковими даними територіального органу Міндоходів та даними платника.

*** У разі наявності розбіжностей акт (другий примірник, який залишається в органі Міндоходів) підписують керівники структурних підрозділів за функціональними напрямами роботи (адміністрування податків, зборів та платежів за юридичними/фізичними особами, приймання та обробка звітності платника, розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), списання боргу, контрольно-перевірочна робота).

Як бачимо, в акті звірення відображаються підсумкові обороти щодо нарахувань та сплати ПДВ за період звірки та сальдо розрахунків з ІКП на дату проведення звірки. В результаті звірення виявлено розбіжності між даними платника ПДВ і даними ІКП щодо сплати штрафних санкцій та нарахування пені.

На підтвердження своєчасної сплати платник надав податковому інспекторові копію платіжного доручення від 13.11.2015 № 165 на суму 400 грн. згідно з повідомленням-рішенням форми «Ш». Проте виявилося, що внаслідок зазначення у платіжному дорученні помилкового рахунку ці кошти надійшли не до бюджету, а на електронний ПДВ-рахунок, тобто були спрямовані в рахунок збільшення розміру реєстраційного ліміту з метою отримання можливості реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Щодо нарахованої пені платник погодився із доводами інспектора, що 90-денне відстрочення нарахування пені діє з 01.09.2015.

Тож не варто уникати чи боятися проводити звірки з податківцями. Адже в результаті таких звірок можна виявити власні помилки й отримати шанс своєчасно виправити їх до початку проведення документальної перевірки.