У документації конкурсних торгів (далі — ДКТ) замовника була встановлена вимога зазначити відомості про уповноважену особу учасника. Учасник зазначив відомості про директора, який підписував конкурсну пропозицію. До того ж серед вимог ДКТ була й вимога надати документи, які підтверджують, що службову (посадову) особу, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, не було притягнуто до відповідальності за вчинення у сфері держзакупівель корупційного правопорушення і не було засуджено за злочин, пов’язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів. Вимог надати такі документи на особу, яка підписувала конкурсну пропозицію, не було.
Пропозицію подавала особа, відповідальна за виконання робіт, яка за довіреністю представляла інтереси учасника в процедурі відкритих торгів, тому зазначені документи були надані на іншу особу — не директора.
Пропозицію учасника було відхилено. Замовник мотивував своє рішення тим, що відсутній документ, який підтверджував би, що службової особи учасника (директора), уповноваженої представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, немає в єдиній базі даних осіб, які вчинили корупційні правопорушення. А також немає документа з Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУ МВС України, який підтверджує, що ця особа не притягувалася до кримінальної відповідальності, не значиться засудженою за кримінальними справами та в розшуку не перебуває. Тобто зазначені довідки надані не на прізвище посадової особи, яка підписувала пропозицію конкурсних торгів.
Розглянемо, чи мав право замовник відхиляти конкурсну пропозицію учасника і, якщо так, то на підставі якого законодавчого акта та як правильно учасник мав надати документи.
Почнемо з того, що замовник неправильно прописав у ДКТ спосіб документального підтвердження щодо такої вимоги: «службову (посадову) особу учасника не було притягнуто до відповідальності за вчинення у сфері держзакупівель корупційного правопорушення, не було засуджено за злочин, пов’язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку».
Крім того, оскільки замовник передбачив, що зазначені довідки мають бути надані на службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури, то такі документи мали бути надані саме на представника учасника за довіреністю, що й зробив учасник.
Водночас, щоб зазначені довідки були надані на прізвище посадової особи, яка підписувала пропозицію конкурсних торгів від імені учасника, замовнику варто було прописати це в ДКТ.
Отже, замовник на зазначеній підставі не мав права відхиляти пропозицію учасника.
ПІДВЕРСТКА
Ви маєте це знати
Ратифікація угоди СОТ щодо спрощення торгівлі
Нещодавно, 05.12.2015, набрав чинності Закон України «Про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі» від 04.11.2015 № 745-VIII.
Протокол передбачає включення до Додатка 1А Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі Угоди про спрощення процедур торгівлі, текст якої був схвалений під час Дев’ятої Конференції міністрів Світової організації торгівлі (грудень 2013 року).
Угода про спрощення процедур торгівлі спрямована на спрощення митних процедур шляхом, зокрема, зменшення пов’язаних із ними фінансових витрат і скорочення часу здійснення таких процедур, покращення транспарентності, зниження рівня корупції та запровадження передових технологій.
Ратифікація Протоколу передбачає приєднання України до Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі з подальшою поетапною імплементацією її положень. Виконання зазначеної Угоди спрямоване на спрощення митних процедур шляхом, зокрема, зменшення пов’язаних із ними фінансових витрат і скорочення часу здійснення таких процедур, покращення транспарентності, зниження рівня корупції та запровадження передових технологій.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
