Мами, які мають можливість залишити дитину на кілька годин із родичами, можуть перебувати у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за місцем основної роботи і водночас працювати на тому самому або іншому підприємстві, не втрачаючи виплат на дитину. Таку можливість передбачає Кодекс законів про працю України (КЗпП).
Втрата первинних документів через руйнування офісу
За бажанням жінки чи осіб, які фактично доглядають дитину, в період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома (ч. 8 ст. 179 КЗпП). При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Матеріали за темоюВідпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (у т. ч. до досягнення дитиною шестирічного віку на підставі медичного висновку) надають за заявою жінки повністю або частково у межах встановленого періоду й оформлюють наказом (розпорядженням) роботодавця (ч. 1 ст. 181 КЗпП).
У разі якщо за основним місцем роботи жінка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку й одночасно виявила бажання стати до роботи на умовах неповного робочого часу за посадою (професією), за якою вона працювала до відпустки і яка зберігається за нею на період перебування у такій відпустці, укладати окремий трудовий договір за сумісництвом законодавство не передбачає.
На умовах сумісництва працівники можуть працювати в установі, де вони працюють за основним місцем роботи, або у стороннього роботодавця
Умови, за яких роботу для працiвника вважають сумiсництвом:
- наявнiсть основної роботи на умовах трудового договору;
- можливiсть працювати на тому самому або iншому пiдприємствi, в установi, органiзацiї або у громадянина;
- виконання роботи у вiльний вiд основної роботи час.
► Робота за сумісництвом: як оформити та оплатити
Отже, частково оплачувану відпустку для догляду за дитиною надають жінці повністю або частково протягом строку до досягнення дитиною віку трьох років. При цьому жінка чи інша зазначена особа може на свій розсуд у будь-який час припинити частково оплачувану відпустку, а потім знову піти у таку відпустку або, перебуваючи у такій відпустці, стати до роботи на умовах неповного робочого часу.
На період, коли працівниця перебуває у відпустці для догляду за дитиною (в т. ч. до досягнення дитиною шестирічного віку), роботодавець має право прийняти іншого працівника для заміщення тимчасово не зайнятої посади на строк до фактичного виходу на роботу жінки, яка перебуває у відпустці.
► Робота під час декрету та догляду за дитиною
Якщо жінка стане до роботи за основним місцем на умовах неповного робочого часу, працівника, якого прийняли для заміщення цієї жінки за строковим трудовим договором, необхідно звільнити напередодні її виходу на роботу.
У заяві про достроковий вихід на роботу на умовах неповного робочого часу жінка має зазначити дату, з якої вона хоче розпочати виконання своїх посадових обов’язків і з якої роботодавець зобов’язаний забезпечити жінці таке право.
У табелі обліку використання робочого часу такій працівниці проставлять кількість фактично відпрацьованих годин і, відповідно, оплатять фактично відпрацьований час.
Сумісництвом вважають виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом
Закон не визначає, де саме жінка або інша зазначена особа має право працювати на умовах неповного робочого дня — на підприємстві, з яким вона перебуває у трудових відносинах, чи в іншій організації. Отже, жінка чи інша особа має право працювати на тому підпримстві, що є для неї місцем основної роботи, на іншому підприємстві або ж вдома.
► Звільнити вагітну: можна/не можна
Згідно з вимогами частини третьої статті 56 КЗпП робота на умовах неповного робочого часу не зумовлює будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Тому жінка чи особа, яка фактично доглядає дитину до досягнення нею трирічного віку і працює на умовах неповного робочого часу, має право на щорічні відпустки, соціальну відпустку працівникам, які мають дітей, відпустки у зв’язку з навчанням (у разі навчання без відриву від виробництва) тощо.
Договір можна розірвати, якщо на посаду, яку обіймає особа, що перебуває у декретній відпустці і працює на умовах неповного робочого часу, претендуватиме інша людина, для якої ця робота стане основною.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
