Працівник підприємства на службовому автомобілі потрапив у ДТП. Хто і в якому розмірі нестиме матеріальну відповідальність за заподіяну аварією шкоду: водій, який керував службовою машиною під час ДТП, чи підприємство — власник авто?
Втрата первинних документів через руйнування офісу
Хто відшкодовує шкоду, заподіяну внаслідок ДТП на службовому авто
За загальним правилом шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовує особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання чи утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України; ЦК). А відповідно до статті 1172 ЦК саме юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, заподіяну її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків. Причому, з позиції законодавця, замовник має, в т. ч., відшкодовувати шкоду, заподіяну іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
Матеріали за темоюСуди. вирішуючи відповідні спори, дотримуються такої самої правової позиції, при цьому тлумачать її більш широко.
Так, на думку Верховного Суду України (ВСУ), відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, винна у заподіянні шкоди, перебуває із такою юридичною особою у трудових відносинах. І до того ж шкоду заподіяно у зв’язку з виконанням особою трудових (службових) обов’язків. При цьому не має значення, за постійним, сезонним, тимчасовим трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації (п. 5 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 № 6; далі — Постанова № 6).
Крім того, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки (зокрема авто) шкоду може бути заподіяно не лише володільцям цих джерел, а й іншим особам (наприклад, пасажирам, пішоходам). У такому разі відшкодувати збитки цим особам повинні володільці джерел підвищеної небезпеки, незалежно від вини обох водіїв або одного із них (постанова ВСУ від 06.11.2013 № 6-108цс13; постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 № 4).
Увага: під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміють юридичну особу або громадянина, яка здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договір оренди, довіреність тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин із володільцем цього джерела (водій, машиніст, оператор тощо) (п. 4 Постанови № 6).
Зі змісту наведених норм випливає цілком однозначний висновок: шкоду, заподіяну майну чи здоров’ю інших осіб унаслідок ДТП на службовому авто з вини водія, який під час виконання трудових (договірних) обов’язків керував автомобілем, що належить роботодавцеві (замовнику), відшкодовує власник (володілець) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винний водій.
Причому, якщо водій юридичної особи, скоївши ДТП, заподіяв потерпілому ушкодження здоров’я, а той, своєю чергою, вимагає відшкодування моральної шкоди, таку відповідальність також нестиме юридична особа — власник автомобіля (п. 8 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4).
Покласти відповідальність на особу, яка заподіяла шкоди життю або здоров’ю внаслідок використання транспортного засобу підприємства, з яким перебувала у відносинах на підставі трудового договору/контракту (договору підряду), можна лише в тому разі, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (ч. 3, 4 ст. 1187 ЦК).
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
