Позичка автомобіля у фізособи: облік та оподаткування

Доволі часто підприємства як до альтернативи оренді вдаються до позички авто. Такий вибір пов’язаний із тим, що на противагу договору оренди договір позички передбачає безоплатне користування авто. А якщо цей договір укладено з фізособою, його не обов’язково нотаріально посвідчувати. Далі розглянемо особливості укладення договору позички авто, а також облікові та податкові наслідки

Договір позички Зразок

Позичка автомобіля у фізособи

Договір позички передбачає, що одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ (у нашому випадку — автомобіль) для користування протягом встановленого строку (ч. 1 ст. 827 Цивільного кодексу України ; ЦК).При цьому договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладають у письмовій формі і нотаріально посвідчують (ч. 4 ст. 828 ЦК ).

Зі змісту зазначеної норми випливає, що договір позички наземних самохідних транспортних засобів за участю фізичної особи не обов’язково посвідчувати нотаріально. Те, що автомобіль є наземним транспортним засобом, ні в кого не викликає сумніву. На підтвердження наведемо визначення цього поняття, наведене у статті 1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV . Згідно з цією нормою до наземних транспортних засобів відносять пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах МВС та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.

Оренда авто у фізичної особи

А от чи можна назвати автомобіль «самохідним»? На жаль, чинним законодавством України не визначено такого поняття, як «наземний самохідний транспортний засіб».

Пункт «b» статті 1 Європейської угоди, що стосується праці екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (дата приєднання Україною 07.09.2005), визначає, що автомобіль — це будь-який самохідний автотранспортний засіб, який зазвичай використовують для автомобільних перевезень людей чи вантажів або для буксирування дорогами транспортних засобів, що їх використовують для перевезення людей чи вантажів.

Враховуючи, що відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, є частиною національного законодавства України, автомобілі з повним правом належать до наземних самохідних транспортних засобів. А отже, договір позички автомобіля, укладений між підприємством та фізичною особою, не потребує обов’язкового нотаріального посвідчення. Аналогічний висновок викладено й у постанові Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2016 у справі № 812/569/16.

Документальне оформлення

Без сумніву, факт передачі автомобіля у користування має бути підтверджений відповідним первинним документом. Адже договір говорить лише про наміри. Тому, як правило, для засвідчення факту передачі складають акт приймання-передачі. Його можна оформити за типовою формою № ОЗ-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів», затвердженою наказом Мінстату від 29.12.1995 № 352 .

Підприємство-користувач у графі «Дебет» цієї форми проставляє рахунок 01 «Орендовані необоротні активи» позабалансового обліку, а в графі «Первісна (балансова) вартість» зазначає оціночну вартість об’єкта, яка прописана в договорі позички. Графи, які стосуються амортизації, не заповнюють. Акт складають у двох примірниках, і їх підписують обидві сторони.

Повертаючи автомобіль з користування після завершення дії договору (чи його розірвання), також складають акт приймання-передачі, аби засвідчити цей факт.

Акт наданих послуг в разі позички складати не треба. По-перше, користування як таке не є послугою в розумінні цивільного законодавства. По-друге, за договором позички користування є безоплатним, тож навіть для перестрахування (як це роблять у договорі оренди для підтвердження витрат) оформляти щомісячно чи щоквартально документ для підтвердження користування не потрібно. Факт законності користування підтверджує договір і акт приймання-передачі.

Правомірні витрати користувача

Перш ніж перейти до обліково-податкових наслідків користування позиченим автомобілем, з’ясуємо, які витрати зобов’язаний або ж має право здійснювати користувач.

Страхування

Страхування автомобіля здійснює позичкодавець (звісно, якщо вважає це за необхідне). Те, що ці витрати не покладені на користувача, випливає з частини 3 статті 827 ЦК , яка відсилає до правил оренди авто. Тобто в питанні страхування автомобіля за договором позички діють вимоги, встановлені статтею 802 ЦК, згідно з якими страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем. Відповідно, за договором позички транспортний засіб має страхувати позичкодавець.

Водночас обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів можна покладати на користувача. Порядок такого страхування визначає Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV ; далі — Закон № 1961).

Нагадаємо, що в розумінні Закону № 1961 користувачі наземних транспортних засобів на основі договору оренди або на інших законних підставах вважаються власниками таких транспортних засобів.

Якщо у позичкодавця є укладений договір обов’язкового страхування відповідальності, у разі передачі авто у користування такий договір не припиняється (ст. 18 , 20-1 Закону № 1961 ).

За відсутності цього договору для можливості експлуатації авто на дорогах користувачу доведеться його укласти (ст. 21 Закону № 1961-IV ).