Правила заповнення ТТН (якщо вона потрібна), коли рядків не вистачає?
Товарно-транспортна накладна (ТТН) визнається основним документом на перевезення вантажів (п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 № 363; далі — Правила № 363). Причому згідно з Правилами № 363 це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Утім, оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля (п. 11.3 Правил № 363).
Тобто в разі перевезення вантажу на договірних засадах оформлення ТТН є обов’язковим.
Увага: договором про перевезення вантажів відповідно до Правил № 363 є двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, строк й умови перевезення вантажів, права, обов’язки та відповідальність сторін щодо їх додержання
Цього вимагає і пункт 1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, наведеного в додатку до постанови КМУ від 25.02.2009 № 207 (далі — Перелік № 207). Якщо ж товар перевозять для власних потреб (власними силами, власним транспортом), обов’язку виписувати ТТН немає. Позаяк відповідно до пункту 2 Переліку № 207 для водія юридичної особи або фізичної особи — підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, достатньо мати накладну або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж. Форму накладної наведено в додатку 7 до Правил № 363.
І в тих випадках, коли в ТТН немає можливості перерахувати всі найменування товару, підготовленого для перевезення, до такої накладної замовник (вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення товарів) додає документ довільної форми з обов’язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 ТТН). Причому тоді в ТТН має бути зафіксовано, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого ТТН вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із замовником (п. 11.7 Правил № 363).
Хоча відповідно до пункту 11.1 Правил № 363 суб’єкт господарювання може оформлювати ТТН і без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до Правил № 363. Головне, щоб у такій ТТН довільної форми була наявна інформація про:
- назву документа, дату і місце його складання;
- найменування (прізвище, ім’я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача;
- найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж;
- автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер);
- причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер);
- пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси;
- посади, прізвища та підписи відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Із консультації «ТТН: як заповнити і коли складати»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
