Перш ніж поговорити про виплату зарплати третій особі, визначимось із поняттям «третя особа». Йдеться про учасника зобов’язання, який безпосередньої участі в ньому не бере, не є його стороною, однак опосередковано відносини між головними учасниками зобов’язання так чи так його стосуються.
Зобов’язання не створює обов’язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов’язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора (ст. 511 Цивільного кодексу України; ЦК).
Виплата зарплати з погляду зобов’язального права
Правовідношення, в якому одна сторона зобов’язана сплатити гроші іншій стороні, по суті, є зобов’язанням. Позаяк зобов’язання — правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. Кредитор, своєю чергою, має право вимагати від боржника виконати його обов’язок (ст. 509 ЦК). Зобов’язання виникають на підставі договорів та інших правочинів (ст. 11 ЦК).
Трудові правовідносини регулюють норми ЦК у тій частині, в якій вони не врегульовані спеціальним трудовим законодавством, до якого належить Кодекс законів про працю України (КЗпП). Аналіз норм КЗпП свідчить про те, що найманий працівник і його роботодавець перебувають у договірних відносинах, особливістю яких є те, що ці відносини врегульовані трудовим договором.
Трудовий договір — це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючи внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові зарплату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 КЗпП).
Тобто відносини між роботодавцем і найманим працівником стосовно виплати зарплати є зобов’язаннями у розумінні цивільного законодавства. У цих зобов’язаннях роботодавець виступає боржником щодо виплати зарплати, а найманий працівник — кредитором.
Як виправити: ► недонараховану зарплату ► недоплату відпускних, лікарняних, декретних ► переплату ► помилкові базу та суму ЄСВ
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"