Несвоєчасна реєстрація платником ПДВ: чи можна виправити ситуацію

Несвоєчасна реєстрація платником ПДВ нічого хорошого підприємству не віщує. Адже суб’єкт господарювання, в якого загальний обсяг оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців перевищив 1 млн грн, зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ (п. 181.1 Податкового кодексу України; ПК).

Перевірка статусу платника ПДВ

Реєстрація платником ПДВ: що вимагає закон

Деяким платникам здається, що загальний обсяг оподатковуваних операцій визначають лише на підставі операцій, які оподатковують за ставкою ПДВ 20 та 7%. Але це не так. До загального обсягу оподатковуваних операцій слід врахувати операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою податку (20%), ставкою 7%, нульовою ставкою, а також звільнені від оподаткування ПДВ.

Не враховують тих операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ. Із таким обчисленням загального обсягу оподатковуваних операцій погоджуються й податківці (лист ДФС від 06.09.2017 № 1844/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Щоб набути статусу платника ПДВ, суб’єкт господарювання подає до органу ДФС за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву, форма якої наведена у додатку 1 до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 № 1130. За обов’язкової реєстрації суб’єкта господарювання як платника ПДВ реєстраційну заяву платник подає не пізніше 10-го числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому він вперше досяг обсягу оподатковуваних операцій 1 млн грн. Наприклад, якщо загальний обсяг оподатковуваних операцій підприємства на загальній системі оподаткування за останніх 12 календарних місяців сягнув 1 млн грн у вересні 2017 року, необхідно до 10 жовтня 2017 року подати реєстраційну заяву й отримати статус платника ПДВ.

Наслідки несвоєчасної реєстрації платником ПДВ

Якщо суб’єкт господарювання, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подасть реєстраційної заяви у встановлений строк до органу ДФС, він відповідатиме за ненарахування або несплату ПДВ так само, як зареєстрований платник ПДВ. Однак не матиме права нарахувати податковий кредит і отримати бюджетне відшкодування податку (п. 183.10 ПК).

Тобто він мусить нарахувати і сплатити податкові зобов’язання за операціями з постачання товарів/послуг починаючи з дня, наступного за граничним днем подання реєстраційної заяви. А саме, з 11-го числа календарного місяця, що настає за місяцем, у якому досяг обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн грн, до дати реєстрації платником ПДВ.

До того ж податківці під час перевірки застосують штрафи у розмірі 25% суми нарахованих податкових зобов’язань. Штраф може зрости до 50%, якщо суб’єкта господарювання вже штрафували протягом 1095 днів (ст. 123 ПК). А на додачу до цього нарахують пеню за прострочення сплати податкових зобов’язань у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, чинної на кожен день прострочення (п. 129.4 ПК).

Самостійна сплата зобов’язань: чи зменшить наслідки від несвоєчасної реєстрації

Щоб зменшити збитки від несвоєчасної реєстрації платником ПДВ, суб’єкти господарювання прагнуть самостійно сплатити податкові зобов’язання до бюджету, не чекаючи на перевірку.

Податківці заперечують право платника самостійно нараховувати і сплачувати податкові зобов’язання з ПДВ за прострочений період реєстрації. Вони зазначають, що право нараховувати податок і складати податкові накладні мають винятково особи, зареєстровані як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПК. Особа, що підлягала обов’язковій реєстрації і не подала своєчасно заяви на реєстрацію платником ПДВ, не має змоги самостійно сплатити до бюджету суму податку, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ (ЗІР, категорія 101.01). Таких висновків податківці дійшли на підставі пункту 201.8 ПК. Отже, платник має чекати, доки податківці його не перевірять.

Утім, податківці також надали Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань, пов’язаних з обов’язковою реєстрацією осіб як платників податку на додану вартість, затверджену наказом ДПС від 06.07.2012 № 588. Ця консультація дозволяє суб’єктові господарювання самостійно сплатити обчислену суму податку, якщо він зареєструвався платником ПДВ несвоєчасно. При цьому платник не має подавати податкової декларації з ПДВ (далі — декларація). Тож можна скористатися Узагальнюючою податковою консультацією і самостійно сплатити податкові зобов’язання з ПДВ. Адже платника, що діяв відповідно до узагальнюючої податкової консультації, не можна притягнути до відповідальності, у т. ч. застосувати до нього фінансові санкції (штрафи та пеню) (п. 56.1 ПК).

Проте якщо просто сплатити податкові зобов’язання з ПДВ за прострочений період реєстрації, то ці кошти лише поповнять електронний рахунок платника у Системі електронного адміністрування ПДВ. Тому слід задекларувати податкові зобов’язання за прострочений період реєстрації у звітності, попри те що подати декларацію за період до реєстрації платником ПДВ не можна.

Чинна форма декларації, затверджена наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21, не передбачає окремих рядків, до яких можна включити податкові зобов’язання за прострочений період реєстрації. Але якщо платник вважає, що чинна форма декларації збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, тобто не дає змоги належно задекларувати їх, він може зазначити про це у спеціально відведеному місці та подати до неї пояснення довільної форми (п. 46.4 ПК). На підставі цієї норми ПК можна включити податкові зобов’язання за прострочений період реєстрації до рядка 1.1 декларації, додатка 5 та подати до декларації пояснювальну записку. У додатку 5 усі відомості зазначають за індивідуальними або умовними податковими номерами (ІПН) покупців — платників ПДВ. Аби включити до додатка 5 податкові зобов’язання за прострочений період реєстрації, платникові доведеться обрати умовний ІПН в податковій накладній 2018 (до прикладу «100000000000»), та зазначити про це у пояснювальній записці.

Суб’єкт господарювання, що подав заяву на реєстрацію платником ПДВ пізніше за встановлену дату, має самостійно визначити, як сплатити податкові зобов’язання з цього податку за прострочений період реєстрації: чекати на перевірку, штраф і пеню або самостійно їх задекларувати. Але зважайте, що перевіряльники мають право визначати податкові зобов’язання та застосовувати штрафи не пізніше за 1095 календарних днів, що настають за граничним строком подання звітності.