Як розрахувати відпускні, якщо посадовий оклад в інвалюті
Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100). Саме він визначає правила обчислення середнього заробітку для оплати щорічних відпусток.
Нарахування відпускних
Усі виплати включають до розрахунку середньої зарплати в тому розмірі, в якому вони нараховані, без вилучення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо (абз. 3 п. 3 Порядку № 100).
При цьому всі види нарахувань зарплатних виплат в іноземній валюті необхідно перераховувати в національну валюту за курсом НБУ на дату їх нарахування (п. 1.6.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5). Тобто у первинних документах із зарплати всі нарахування потрібно проводити у національній валюті. Зважаючи на те, що дані для розрахунку середньої зарплати для обчислення відпускних беремо із бухгалтерських документів, суми зарплатних виплат будуть у національній валюті. Тому немає підстав рахувати суми відпускних в іноземній валюті.
Відпускні нараховуємо шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат множимо на число календарних днів відпустки (абз. 1 п. 7 Порядку № 100).
До того ж слід мати на увазі, що, встановивши посадові оклади в іноземній валюті, неможливо застосувати пункт 10 Порядку № 100. Нагадаємо, що він передбачає проведення коригування заробітку під час обчислення відпускних у разі підвищення на підприємстві тарифних ставок і посадових окладів.
Хоча під час нарахування заробітної плати її гривнева сума щомісяця може коливатись через зміну курсу НБУ, проте посадовий оклад зафіксовано в іноземній валюті. І він не змінювався протягом останніх 12 місяців. Тому немає підстав проводити коригування заробітку під час обчислення відпускних.
Виплата відпускних у більших розмірах
Водночас підприємство може провести коригування гривневого заробітку. Адже виплата сум відпускних у більших розмірах, аніж розраховано за Порядком № 100, не вважатиметься порушенням трудового законодавства.
По-перше, відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі — Закон № 108) норми і гарантії в оплаті праці, передбачені Кодексом законів про працю України (КЗпП), є мінімальними державними гарантіями. До них належать і гарантії в частині оплати щорічних відпусток. Тож обов’язок підприємства насамперед — виплачувати відпускні в сумах, не нижчих за такі мінімальні гарантії. Для цього й маємо Порядок № 100, за яким розмір оплати відпусток і є мінімальною гарантією.
По-друге, підприємство у колдоговорі самостійно, але з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами, встановлює форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат. Тож підприємство має право встановити власний механізм оплати часу відпусток або їх додаткової оплати. Головне, аби такий розмір був не нижчим, аніж той, що його вимагає Порядок № 100.
Відповідальність роботодавці нестимуть, якщо не дотримаються мінімальних гарантій в оплаті праці.
Зокрема, згідно з частиною другою статті 265 КЗпП за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці на роботодавців чекає штраф у десятикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Окрім того, за виплату зарплати у неповному обсязі на посадових осіб підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, і приватних підприємців відповідно до частини першої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладається адмінштраф у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн).
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"