Адміністрування податку на прибуток включає в себе комплекс дій з боку держави щодо управління надходженнями податку. Цей податок включає в себе контроль, забезпечення декларування та сплати податку, організацію його перевірки та нарахування штрафних санкцій.
Податок на прибуток як наповнювач держбюджету
Податок на прибуток – це податок, який сплачується підприємствами з їхнього фінансового результату (доходи за мінусом витрат). За Бюджетним кодексом України надходження з податку на прибуток підприємств розподіляються між бюджетами різних рівнів наступним чином:
Розподіл податку на прибуток: |
Загальнодержавний бюджет | Місцеві бюджети |
90% податку на прибуток підприємств | 10% податку на прибуток підприємств |
100% податку на прибуток підприємств державної форми власності | 100% податку на прибуток підприємств комунальної форми власності |
Надходження податку на прибуток до держбюджету у 2019 р.: |
95,5 млрд грн (11,28% усіх податкових надходжень) | 9,9 млрд грн (3,74% усіх податкових надходжень) |
Зведений бюджет (загальнодержавний + місцеві): 105,4 млрд грн (9,48% усіх податкових надходжень) |
В цілому податок на прибуток посідає 4-тє місце за надходженнями, пропускаючи в уперед податок на додану вартість, податок на доходи фізичних осіб та акцизний податок. Враховуючи той факт, що ПДВ по факту сплачує кінцевий спожива – фізособа, то в нашій державі саме фізичні особи є основним наповнювачем держави, а не корпоративний сектор.
Податок на прибуток підприємств також називають загальною системою оподаткування. Противага їй – спрощена система (єдиний податок).
Базова ставка податку на прибуток – 18% від прибутку.
Декларування податку на прибуток 2020
Податкова декларація з податку на прибуток – це та форма звітності, яка подається:
- щокварталу – протягом 40 календарних днів, які настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Декларація подається наростаючим підсумком (І квартал; І+ІІ квартали; І+ІІ+ІІІ квартали; І+ІІ+ІІІ+ІV квартали). Остання декларація за 4 квартали подається протягом 60 календарних днів, що настають після кінця року;
- щороку – протягом 60 календарних днів, що настають за кінцем року, якщо платник податку має річний звітний період.
Таким чином, для платників податку на прибуток існує квартальний або річний звітний періоди:
податкові періоди з податку на прибуток: |
квартальний | річний |
- є основним та застосовується “за замовчанням” (п. 137.4 ПКУ), щокварталу звітують “великодоходники” – платники податку, які коригують фінрезультат на податкові різниці;
- тільки квартальний період передбачений для суб’єктів господарювання, які здійснюють випуск і проведення лотерей (п. 137.8 ПКУ)
Квартальний податковий період можна застосувати тільки з початку року. | - діє для новостворених підприємств, зареєстрованих у звітному році;
- “малодоходники” – це платники податку, у яких дохід від усіх видів діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений у фінзвітності за минулий рік ≤ 20 млн грн. При цьому до суми такого доходу включаються усі доходи, в т.ч. дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;
- виробники сільськогосподарської продукції – могли раніше. Такі підприємства могли вибрати або звичайний (календарний) річний період (з 1 січня по 31 грудня) або спеціальний (з 1 липня минулого звітного року по 30 червня поточного звітного року) (п. 137.4.1 ПКУ). Однак, ця норма не діє через відсутність визначення поняття сільськогосподарської продукції у ПКУ (ДФС у листі від 05.06.2018 р. № 2473/6/99-99-15-02-02-15/ІПК);
- підприємства, що перейшли у звітному році зі спрощеної системи оподаткування на загальну. Такі підприємства прирівнюються до новостворених платників податку (лист ДФС від 28.10.2016 р. № 23354/6/99-99-15-02-02-15).
|
Неповний звітний період застосовується для підприємств, що стають або перестають бути платником податку на прибуток у середині звітного податкового періоду. Перший податковий (звітний) період починається з дати взяття на облік і закінчується останнім календарним днем року. У разі ліквідації – останнім днем стає дата ліквідації (пп. 137.4.3 ПКУ).
Інші декларації та звіти, які пов’язані з податком на прибуток
Крім податкової декларації існують ще інші звіти, які прирівняні до декларацій та пов’язані зі сплатою податку на прибуток.
Звіт про контрольовані операції. Даний звіт подається платниками податку на прибуток, якщо вони у звітному періоді здійснювали операції з нерезидентами, які підпадають під критерії контрольованих. Звіт подається до 01 жовтня року, що настає за звітним. Звіт містить інформацію про загальні суми контрольованих операцій, умови їх проведення, пов’язаних осіб.
Фінансова звітність. Вона є невід’ємною частиною податкової декларації та розглядається як їх додаток ФЗ. Дані Звіту про фінансові результати безпосередньо використовуються при складанні податкової декларації.
Уже скасований Звіт про суми податкових пільг. Востаннє його слід було подати за 2020 рік.
Строки сплати податку на прибуток
Податок на прибуток сплачується протягом 10 кал. днів після останнього дня строку подачі декларації передбаченого ПКУ. Зараз такими датами є:
Звітний період | Крайній день сплати |
І квартал 2020 | 19.05.2020 |
ІІ квартал 2020 | 19.08.2020 |
ІІІ квартал 2020 | 19.11.2020 |
IV квартал 2020 | 11.03.2021 |
Авансові платежі з податку на прибуток насьогодні відмінено (крім при виплаті дивідендів), хоча така практика раніше існувала (до 2016 р.). Тому річні платники податку на прибуток сплачують його всього лише один раз на рік, тобто за 2020 рік – до 11.03.2021 р.
Авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів
При нарахуванні дивідендів юрособам обов’язковим є сплата авансового внеску з податку на прибуток, якщо дивіденди нараховуються з прибутку по якому ще не сплачувався податок на прибуток (пп. 57.11.2 ПКУ). Такий внесок зараховується у майбутню сплату податку на прибуток та не зменшує суму дивідендів. Авансовий внесок сплачується до виплати або одночасно з виплатою дивідендів (пп. 51.11.2 ПКУ). Звільняються від авансового внеску виплати дивідендів фізособам та ще за низки обставин (пп. 57.11.3 ПКУ).
Авансовий внесок сплачується у розмірі 18% дивідендів.
Податок на доходи нерезидентів (податок на репатріацію)
Податок на репатріацію – це податок, що сплачується на доходи, які виплачуються нерезиденту-юрособі. Підприємство має обов’язок утримати його з доходів нерезидента та перерахувати останньому дохід за мінусом даного податку. Податок на доходи нерезидентів розглядається як частина податку на прибуток та декларується в одній декларації.
Даний податок сплачують та декларують навіть неплатники податку на прибуток – спрощенці та фізособи.
Базова ставка податку на репатріацію – 18%.
Відповідальність з податку на прибуток
Неподача або невчасна подача декларації з податку на прибуток. Така ситуація тягне за собою штраф:
- 170 грн (340 грн – за прийнятий уже законопроектом № 1210)– за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку);
- 1020 грн – при повторному порушенні протягом року.
Виправлення помилок, які виявлені самостійно. Якщо платник податку самостійно знаходить помилку протягом 1095 днів з кінця граничної дати подачі декларації, по якій виявилась помилка, то він сплачує штраф:
- 5% від суми такої недоплати та розраховує пеню, якщо помилка виправляється в поточній декларації у спеціальному додатку;
- 3% від суми такої недоплати та розраховує пеню, якщо помилка виправляється шляхом подачі уточнюючої декларації.
Пеня починає нараховуватися через 90 календарних днів після закінчення строку, який встановлений для подачі декларації, в якій була помилка (пп. 129.1.3 ПКУ). Пеня нараховується за кожний день прострочення платежу, включаючи день погашення зобов’язання, у розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, що діє на кожний такий день (п. 129.4 ПКУ).
Штраф і пеня сплачується у строк, який встановлений для сплати зобов’язання за звітною декларацією. Якщо ж помилка виправляється шляхом подачі уточнюючої декларації, то штраф і пеня сплачуються до її подачі.
Порушення строків сплати податку на прибуток. Штраф передбачено у розмірі:
- якщо затримка до 30 календарних днів включно – 10% погашеної суми податкового боргу;
- якщо затримка більше 30 календарних днів – 20% погашеної суми податкового боргу.
Виявлення помилки внаслідок податкової перевірки. Якщо в ході податкової перевірки ДПС виявляє заниження податкового зобов’язання, то нараховується штраф:
- 25% від суми заниження податкового зобов’язання;
- 50% – у разі повторного донарахування податкового зобов’язання по цьому податку протягом 1095 днів.
Податкові перевірки з податку на прибуток
Насьогодні основними типами податкових перевірок з податку на прибуток та інших податків і зборів є:
- камеральна перевірка – кабінетна перевірка, що включає перевірку своєчасності подачі декларацій та сплати податків, правильності заповнення та розрахунків у деклараціях;
- документальна планова перевірка – перевірка платника податків, включаючи його первинні документи, план-графік таких перевірок 2020 викладається на сайті органу ДПС до 25 грудня поточного року;
- документальна позапланова перевірка – перевірка, яка не входить в оприлюднений план-графік ДПС. Підстави таких перевірок описані в ст. 78 ПКУ.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
