Звіт про платежі на користь державі 2020

Звіт про платежі на користь держави: форма

Законодавчими основами для складання Звіту про платежі на користь держави є:

• ст. 1, 5, 6 Закону “Про забезпечення прозорості у видобувних галузях” від 18.09.2018 № 2545 (далі – Закон про прозорість);
• ст. 1, ч. 2 ст. 11 Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996 (далі – Закон про бухоблік).

Також згадка про підготовку Звіту про платежі на користь держави є у Порядку подання фінансової звітності, наказ Мінфіну від 28.02.2000 р. № 419 (далі – Порядок № 419).

А ви знаєте, що змінилося, доки ви спали?

Хто подає Звіт про платежі на користь держави

Звіт про платежі на користь держави стосується далеко не кожного підприємства. Його готують та подають суб’єкти господарювання, які (ст. 1 Закону про бухоблік):

• здійснюють діяльність у видобувних галузях;
• здійснюють заготівлю деревини та належать до підприємств, які становлять суспільний інтерес, до яких зокрема належать емітенти цінних паперів і великі підприємства.

Зазначимо, що новоприйнятий Закон про прозорість вимагає цей звіт від усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях. Лісозаготівельні ж підприємства, якщо не належать до великих чи емітентів цінних паперів, звіт не подають. Скоріше за все, в Україні вони всі цим умовам не відповідають.

ВИ ПОВИННІ БУЛИ ЗРОБИТИ ЦЕ ЩЕ ВЧОРА!!!

• Останній шанс встигнути ⋙

Увага: Звіт про платежі на користь держави подають усі без виключень видобувні підприємства

^{* ІПВГ – Ініціатива щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях.}

☚ПДВ-2020☛

• МИ ДІЗНАЛИСЯ УСЕ! ІНФОРМАЦІЮ ДЛЯ ВАС ПІДГОТУВАЛИ У ПРЕЗЕНТАЦІЇ — СКАЧАЙТЕ

Видобувна галузь — це

Коди КВЕД для видобувних галузей у вищенаведеній таблиці взято зі ст. 41 Директиви 2013/34/ЄС, яка лягла в основу Закону про прозорість (“наш” КВЕД це “їх” регламент ЄС № 1893/2006), а також спільного листа Мінфіну та Держстату України від 14.03.2018 р. № 35230-06-5/6959, № 04.3-07/22-18. Таким чином, до видобувних видів діяльності зокрема належать: добування кам’яного, бурого вугілля, добування сирої нафти, природного газу, залізних руд, уранових і торієвих руд, руд інших кольорових металів, декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди, глинистого сланцю, добування піску, гравію, глини і коаліну, добування мінерально сировини, торфу, солі, добування інших корисних копалин та розробка кар’єрів.

Звіт про платежі на користь держави: проблеми

Виходить, ми маємо не один, а цілих два Звіти про платежі на користь держави:

• “видобувний” звіт – складається і подається підприємствами видобувної галузі відповідно до Закону про прозорість (п. 2 Порядку № 419). Форму і методику його складання має розробляти профільне відомство – Міненерговугілля;
• “мінфінівський” звіт – складається і подається лісозаготівельними підприємствами. Форму і методику його складання має розробляти Мінфін.

Однак, насьогодні Міненерговугілля розробило тільки незатверджений проект такого звіту,

Мінфін також відзначився лише проектом, який рік “гуляв” погуляв просторами Інтернету і потім зник разом з оновленням їх сайту. По факту виходить – вимога подавати Звіт є, але форми його немає. Крім того, лісозаготівельники в Україні не дотягують до класу “великих” і не є емітентами цінних паперів.

2018 рік мав бути першим, за який треба було подати Звіт про платежі на користь державі. Однак, цього не відбулося через відсутність форми звіту. Хоча за неподачу навіть передбачені штрафи у Законі про прозорість (про них – нижче).

Увага: Звіт про платежі на користь держави має два різновиди: “видобувний” та “мінфінівський”. Вони дещо розрізняються за строками та порядком підготовки й подачі

Звіт про платежі на користь держави: хто та коли подає

За законодавством “Видобувний” звіт треба подавати не пізніше 1 вересня (ч. 1 ст. 12 Закону про прозорість). Зробити це треба двом отримувачам (ч. 1 ст. 5 Закону про прозорість):

• Міненерговугілля;
• незалежному адміністратору (хто це? див. нижче розділ “Що таке ініціатива прозорості видобувних галузей”).

Однак, ця дата – 1 вересня – стосується тільки “видобувного” звіту. Дату ж подачі “мінфінівського” звіту шукаємо у Порядку № 419. У цьому документі сказано: Звіт про платежі на користь держави подається разом з річною фінансовою звітністю. Вона, як відомо, подається не пізніше 28 лютого наступного за звітним року. Ця дата не поширюється на видобувні підприємства (ч. 2 ст. 11 Закону про бухоблік, п. 2 Порядку № 419). Також цей звіт має бути оприлюднений разом з фінзвітністю та Звітом про управління на веб-сторінці підприємства.

Чи входить Звіт про платежі до фінзвітності

Ні, не входить. Звіт про платежі не є фінансовим звітом. Як наслідок, його не треба подавати разом з декларацією з податку на прибуток як додаток. З цим погоджуються податківці, наприклад тут (також є роз’яснення ДПС у ЗІР 102.23.02).

ОНОВЛЕНА ДЕКЛАРАЦІЯ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

• Аналітика змін, які набрали чинності з 2020 року

Штраф за неподання Звіту про платежі

По “видобувному” Звіту про платежі на користь державі відповідальність визначена ст. 14 Закону про прозорість:

• неподача або порушення строків – 85000 грн;
• неповна інформація – 34000 грн.

Щодо “мінфінівського” Звіт про платежі – якась спеціальна відповідальність по ньому не встановлена. Звіт не належить ні до фінансових, ні до статистичних, тому застосувати адмінштрафи, передбачені для фінансової та статистичної звітності, не можна. Крім того, не зрозуміло, хто має накладати тоді такий штраф.

Чому потрібен Звіт про платежі

Цілком логічне питання: навіщо взагалі потрібен цей Звіт?

Основних причин появи цього Звіту дві:

1. необхідність виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Звіт про платежі на користь державі вимагається розділом 10 уже згадуваної Директиви 2013/34/ЄС, де він носить назву Звіт про платежі на користь урядів (англ. – Report on payments to governments). За європейськими нормами його подають підприємства, що працюють у видобувні галузі та підприємства, які займаються лісозаготівлею у незайманому лісі. В обох випадках – якщо вони належать до типу великих підприємств або підприємств, які становлять суспільний інтерес;
2. виконання міжнародних зобов’язань через приєднання України до так званої Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галуззях (скорочено – ІПВГ, Ініціатива прозорості; англ. – Extractive Industries Transparency Initiative, скорочено EITI). це сталося ще у жовтні 2013 р.

Як бачимо, вимога щодо подачі Звіту про платежі всім підприємствам видобувної галузі прийшла до нас не з Директиви 2013/34/ЄС, а через приєднання до Ініціативи прозорості. Щоб краще зрозуміти Звіт про платежі, розглянемо, що таке Ініціатива прозорості та стандарти EITI.

Це допоможе уникнути планової перевірки ДПС

Перевірте, а може, за податківцями є «грішок». Юрист пояснить, де помиляються податківці, та порадить, як оскаржити їх вимоги!

ОСКАРЖУЄМО РІШЕННЯ

Що таке Ініціатива прозорості видобувних галузей

Ініціатива прозорості – це глобальний стандарт щодо забезпечення відкритого та підзвітного управління ресурсами, що видобуваються. Провадженням цього стандарту займається неприбуткова організація, створена в Нідерландах та підтримана на початку в нульових роках Великою Британією та такою відомою компанією як British Petroleum.

Насьогодні до Ініціативи приєдналися 51 країна, у т.ч. Велика Британія, Нідерланди, Німеччина, Мексика, Албанія, Казахстан. Цікаво, що серед учасників відсутні США та майже всі країни ЄС.

Ініціатива прозорості побудована на тому, що корисні копалини (нафта, газ, мінеральні ресурси) належать громадянам своїх країн. Стандарт EITI вимагає показати, яким чином вартість створена видобувними компаніями проходить шлях від видобутку корисних копалин до доходу держави та яку вигоду з цього отримує суспільство (його актуальну російськомовну версію 2019 р. можна знайти на сайті EITI ). Також оригінал стандартів EITI 2019 англійською мовою тут. Ініціатива виступає за більшу прозорість та громадський контроль за видобувними ресурсами.

Наслідки приєднання України до ІПВГ

Що значить для країни бути приєднаним до ІПВГ? Це означає:

• видобувні компанії цієї країни розкривають інформацію про сплачені ними податки та інші платежі на користь держави (у нас це Звіт про платежі на користь державі);
• держава публікує спеціальний звіт по країні (у нас він дістав назву Звіт про отримані платежі);
• незалежний адміністратор готує звіт за стандартами EITI (у Законі про прозорість – це Звіт ІПВГ, англ. – EITI report). Незалежний адміністратор наймається державою та відбирається на основі оголошеного конкурсу (наприклад, звіт за 2016 рік в Україні готувала міжнародна аудиторська фірма EY). Він здійснює також звірку та виявляє можливі відхилення між даними Звітів про платежі та Звіту про отримані платежі);
• нагляд за дотриманням Ініціативи здійснює постійно діюча Багатостороння група з імплементації ІПВГ, куди входять представники держави та неприбуткових громадських організацій (у нас це представники Мінерго, склад можна побачити тут).

Звіт ІПВГ по Україні за 2016 рік для України чомусь останній. Більше звітів не готували. Вони відсутні на відповідних сторінках сайтів Міненерговугілля та ІПВГ.

Увага: Звіт про платежі на користь – це проміжна ланка, одне з джерел інформації, у підготовці незалежним адміністратором Звіту з Ініціативи прозорості по Україні в цілому

Вважається, що приєднання до ІПВГ України сприятиме:

• зростанню інвестиційної привабливості підприємств видобувної галузі;
• боротьбі з корупцією у сфері видобувних ресурсів;
• кращому державному бюджетному плануванню, наприклад, виявлення ліцензій, таких, що отримані, але не використовуються;
• підвищення контролю громадами, в т.ч. місцевими над видобуванням ресурсів на їх територіях.

НОВИЙ ЗАКОН ПРО ПРАЦЮ

• ПІДГОТУЙТЕСЯ ЗАРАЗ, ЩОБ НЕ БУЛО ПІЗНО ⋙

Чи може взагалі бути стандартна форма Звіту про платежі

Виходячи з вищеописаної логіки ІПВГ, затвердженої постійної форми звіту для видобувних галузей просто немає і бути не може. Чому? Звіт готує незалежний адміністратор, який на основі стандарту EITI визначає структуру та наповнення Звіту про платежі – звіту, що є одним з джерел підготовки ним Звіту про ІПВГ по країні. Це підтверджує і ч. 2 ст. 6 Закону про прозорість: форма звіту погоджується з незалежним адміністратором та групою з імплементації ІПВГ. Тобто для підготовки звіту треба спочатку дочекатися обрання незалежного адміністратора за конкурсом оголошеним Міненерговугілля. Останній конкурс був тільки щодо 2017 року. І все.

Увага: На сьогодні до сих пір немає форми (бланку) звіту про платежі на користь державі. Звіт за 2018 рік не подавався і чи буде він за 2019 рік – під питанням

Таким чином, і проект “видобувного” звіту від Міненерговугілля, і “мінфінівський” проект для лісозаготівельників залишилися лише проектами.

Що містити Звіт про платежі на користь держави

Як уже зазначалося, форму “видобувного” звіту визначає незалежний адміністратор. Стандарт EITI також не містить самої форми звіту, а тільки загальні вимоги до інформації, яка повинна бути у звіті ІПВГ. Це й буде орієнтиром для незалежного адміністратора по формуванню форми Звіту про платежі на користь державі. Однак, загальні вимоги містяться у ст. 6 Закону про прозорість.

Також за та ст. 41 Директиви 2013/34/ЄС у звіті мають бути будь-які платежі на користь державного та місцевих бюджетів (крім ПДВ та ПДФО, ЄСВ), наприклад, податок на прибуток, рентна плата, плата за землю (орендна плата), ліцензійні платежі і т.п., дивіденди на користь держави, частина прибуткової продукції.

Зразок того, як виглядає Звіт про платежі на користь держави за 2018 рік британської компанії British Petroleum, яка була одна з ініціаторів EITI можна знайти тут.

Звіт про платежі – треба чи ні

Ідея Звіту про платежі в Україні, схоже “не пішла”. Додамо, що Україна є учасником EITI, в той час як абсолютна більшість країн ЄС – ні, окрім Німеччини, Нідерландів, Великої Британії. Вимоги стандарту EITI ширші, ніж вимоги згаданої Директиви 2013/34/ЄС.

Україна так і не опублікувала звіт ІПВГ 2017 року і мова іде про зупинення членства в ІПВГ. Звіт за 2018 рік не готували, оскільки уряд досі не затвердив форми звітності для підприємств галузі (роз’яснення від проекту EITI Україна). Це ж саме, мабуть і щодо 2019 року. Українським “видобувникам” за всіма роз’ясненнями слід звертатися до Міненерговугілля.