Зміст статті:Податківці систематично наполягали, що придбання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) власним коштом обернеться для працівника додатковим благом. Таку думку ДФС висловила в листі від 23.02.2018 № 765/6/99-99-12-02-03-15/ІПК та невдовзі продублювала в інших роз’ясненнях — від 10.05.2018 № 2080/6/99-99-13-02-03-15/ІПК і № 2081/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, у листі від 16.07.2018 № 3136/6/99-99-15-02-01-15/ІПК. Крім того, податківці підправили своє роз’яснення у ЗІР (категорія 103.04).
Тож будь-яку неузгодженість у поглядах ДФС виключаємо. Не дивно, що одне з таких резонансних роз’яснень ДФС дійшло до суду1.
Втрата первинних документів через руйнування офісу
Які аргументи у фіскалів
До оподатковуваного доходу працівника не включають отримані підзвітні кошти (за умови дотримання вимог п. 170.9 Податкового кодексу України; ПК).
Немає авансу — є дохід. Такого висновку фіскали дійшли на підставі підпункту 165.1.11 ПК. Вони «зубами вчепилися» у фразу «кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт», згадану в цій нормі. Тож маємо невтішний висновок для роботодавців.
Корисна стаття:
Чим спростовують доводи податківців у судах
Усі згадані роз’яснення податківців — безглуздя. Хтось із їхніми доводами змирився, проте є й ті, хто вирішив оскаржити свої індивідуальні податкові консультації (ІПК). Суд1 пильно на це подивився і запитав: а де дохід працівника? Визначальною ознакою доходу є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку. А його немає! Як наслідок, суд задовольнив адмінпозов підприємства про скасування ІПК.
ДФС подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції — безрезультатно2! Але на цьому не зупинилася. Фіскали подали касацію до Верховного Суду України (ВСУ) на рішення суддів попередніх інстанцій3. Однак ВСУ не знайшов у цій справі значного суспільного інтересу і визнав її такою, що не має значної складності. Тому відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДФС.
Суд на боці платників
Позиція ДФС: не видали аванс на ТМЦ — є дохід
<...>
Оскільки фізичною особою (працівником) придбання товарів для потреб юридичної особи здійснено за рахунок власних коштів, тобто юридичною особою (працедавцем) попередньо не видавалися кошти під звіт, то сума коштів, виплачених такій фізичній особі за вказані товари, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковується на загальних підставах. При цьому зазначена сума коштів не є базою нарахування єдиного внеску.
<...>
Позиція суду: доходу немає, не буде й ПДФО
<...>
Визначальною ознакою доходу платника податку як об’єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в т. ч. у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 по справі № 826/2226/15.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що при виплаті працівнику суми витрат, здійснених ним при виконанні трудових обов’язків на підприємстві (зокрема, купівля канцелярії, палива чи конвертів), такий працівник не отримує доходу, а відтак, об’єкт оподаткування з податку на доходи фізичних осіб відсутній.
Тож попри всі намагання податківцям не вдалося оскаржити скасування ІПК. Ложкою дьогтю залишаються аргументи ВСУ, що класифікував справу як незначну. Тому не зрозуміло, як складеться доля тих, хто надалі оскаржуватиме ІПК схожого змісту.
А ось на підприємство, що оскаржило ІПК, чекає «світле» майбутнє: воно отримає нове, правильне роз’яснення протягом 30 календарних днів із дня набрання чинності рішенням суду про скасування ІПК (п. 52.3 ПК).
Якої думки інші держоргани
Якщо трудовий договір зобов’язує працівника купувати товар власним коштом, а роботодавця — відшкодувати йому витрати, розглядайте такі відносини з урахуванням вимог законодавства про працю (лист Мінсоцполітики від 14.09.2016 № 13517/0/14-16/13). Тож придбання ТМЦ за «свої» вписується у рамки Кодексу законів про працю України.
НБУ переконує, що відносини між підприємством і працівником, який власним коштом придбав товари (роботи, послуги), мають цивільно-правовий характер (лист від 14.09.2016 № 18-0005/76945). Такі відносини регулюють статті 1159 та 1160 Цивільного кодексу України(ЦК). Йдеться про вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення. Переконані, що такі відносини можна вважати і договором доручення (ст. 1000 ЦК). Головне — правильно задокументувати операцію. Якщо ТМЦ придбав працівник підприємства, то за документами їх отримувачем має значитися підприємство, а не працівник. Тоді фіскали не можуть трактувати операцію з передачі придбаних ТМЦ як купівлю-продаж.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
