Із введенням у дію Методики органи державного нагляду (контролю) у сферах, віднесених до їх відання, мають розробити і подати на затвердження Уряду нові критерії, за якими оцінюють ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначають періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
Втрата первинних документів через руйнування офісу
Але тепер кожен інспекційний орган, коли визначатиме критерії ризику, муситиме спершу визначити для себе основні цілі державного контролю (життя та здоров’я людини, належна якість продукції, національна безпека держави тощо), основні небезпечні події та їх негативні наслідки, на попередження яких спрямована його діяльність, а також встановити зв’язок між такими наслідками і відповідними кількісними та якісними показниками.
Отже, ступінь ризику того чи того підприємства залежатиме не від одного, а від кількох параметрів, що дасть змогу більш точно оцінювати справжню ймовірність настання небзепечної події або прогнозований масштаб негативних наслідків.
ДФС штрафує за поворотну фінансову допомогу: три методи анулювати ризик
Також Методика конкретизує:
- питання, що підлягають аналізу під час розроблення критеріїв (кількість суб’єктів господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю);
- кількісні та якісні характеристики господарської діяльності;
- масштаб, причини, кількість випадків настання негативних наслідків;
- кількість, період виявлення порушень суб’єктами господарювання вимог законодавства у відповідній сфері).
Наразі вже набрали чинності п’ять постанов КМУ, що затверджують критерії оцінки ризику господарської діяльності:
- Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, у сфері надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, і встановлюється періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з надзвичайних ситуацій, затверджені постановою КМУ від 05.09.2018 № 716;
- Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій, затверджені постановою КМУ від 05.09.2018 № 715;
- Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері землеустрою і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджені постановою КМУ від 12.09.2018 № 727;
- Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за топографо-геодезичною і картографічною діяльністю Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджені постановою КМУ від 19.09.2018 № 765;
- Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження туроператорської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством економічного розвитку і торгівлі, затверджені постановою КМУ від 19.09.2018 № 747.
Державна служба з надзвичайних ситуацій оптимізувала перелік критеріїв, за якими оцінюють ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки (перелік звели до семи критеріїв з більш чіткими показниками критеріїв), запровадила диференційований підхід до оцінки показників критеріїв залежно від масштабу ймовірних негативних наслідків від провадження господарської діяльності.
Наприклад, раніше наявність у володінні або користуванні суб’єкта господарювання території або приміщень, що належать до сфери оборони; паливно-енергетичного комплексу; транспортної галузі; підприємств, що забезпечують розміщення і зберігання матеріальних цінностей державного резерву; авіаційної та ракетно-космічної, машинобудівної, харчової промисловості; металургійного, хімічного комплексів; поліграфії; метрополітенів, автоматично зараховувала такого суб’єкта господарювання до суб’єктів з високим ступенем ризику. Після затвердження нових критеріїв у цій сфері кількість балів за наведеними показниками критерію «Вид об’єкта» варіюється від 16 до 35 балів, що дає змогу об’єктивно оцінити ступінь ризику того чи того об’єкта.
Змінили і критерії, за якими оцінюють ступінь ризику від провадження туроператорської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Так, Мінекономрозвитку вилучило критерій «тривалість провадження туроператорської діяльності» із переліку критеріїв, які розробило за новою Методикою. Натомість запровадило новий — «вид операторської діяльності (виїзний, в’їзний та внутрішній туризм)», що свідчить про визначення зв’язку між масштабом негативних наслідків і характеристиками (умовами) здійснення туроператорської діяльності. Крім того, змінився підхід до оцінювання критерію, що стосується порушень ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності. Зокрема, визначено інші показники критерію, які відображають ступінь негативних наслідків таких порушень (раніше даний критерій оцінювали винятково за кількістю порушень).
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
