Три обов’язкові інструменти управління бізнесом

Інструмент №1. Сценарний аналіз (не лякайтеся, це просто)

Чому, незважаючи на всі описані у попередній статті недоліки, собівартість і надалі широко використовується як інструмент економічного планування та прогнозування?

Це тому що вважається (безпідставно), що собівартість описує залежність поведінки витрат від випуску продукції. Саме розуміння поведінки витрат (і доходів) у разі прийняття або неприйняття рішень, що розглядаються, є ключем до прийняття правильних рішень.

Сценарний аналіз – це інтуїтивно зрозумілий інструмент, який допомагає визначити економічні наслідки планованих змін. Сутність його проста – для кожного альтернативного варіанта рішень (сценарію) розраховується зміна доходів і витрат. Беруться до уваги тільки ті доходи та витрати, які змінюються внаслідок прийняття сценарію. Порівнюються між собою не ціна і собівартість продуктів, а економічні наслідки прийняття чи неприйняття рішення.

Втрата первинних документів через руйнування офісу

Як це працює на практиці?

У попередній статті ми навели приклад помилкового рішення про зняття з виробництва продукту, яке базувалося на невірній інтерпретації характеру поведінки витрат. А яке рішення було б прийнято в цих умовах при застосуванні сценарного аналізу?

Приклад правильного підходу до прийняття рішення

Пекарня випускає 4 сорти хліба. Через високу конкуренцію, підвищення цін на сировину і електроенергію справи останнім часом йдуть не кращим чином. Директор вважає, що один з продуктів – хліб формовий 1 ґатунку – приносить збитки. Він попросив свого бухгалтера підготувати розрахунок трьох альтернативних сценаріїв:

1) Продовжити випуск у попередніх обсягах

Нічого не змінюється в порівнянні з існуючою ситуацією. Розрахунок сценарію виглядає так:

У першому сценарії Компанія щомісяця несе збиток у розмірі 10,4 тис. грн.

2) Припинити випуск збиткового продукту

Підприємство зможе скоротити одного вантажника з місячною зарплатою 3000 грн. і зменшити кількість рейсів розвезення продукції покупцям. Прогнозується, що економія транспортних витрат складе 4000 грн. в місяць.

В результаті прийняття даного рішення збитки компанії зростуть на 14 тис. грн. в місяць.

3) Продовжити випуск, але зменшити вагу формового хліба з 0,9 до 0,8 кг.

Директор вважає, що відпускну ціну можна буде залишити, попит також збережеться на колишньому рівні. Витрати на електроенергію для випічки одного виробу знизяться з 0,60 до 0,55грн. Відрядна розцінка на виробництво формового хліба зменшиться пропорційно вазі, з 0,45 до 0,40 грн. за штуку.

Дане рішення дозволить скоротити збитки на 8,3 тис. грн. в місяць, тому воно є найкращим.

Чому, попри всю свою логічність, сценарний аналіз досі не отримав в багатьох українських компаніях належного поширення?

На наш погляд, причина в тій самій інерції мислення економістів радянської школи, яка змушує фокусувати увагу на собівартості, а не на поведінці витрат.

Наша порада: якщо ваша мета – прийняття правильних управлінських рішень в ринкових умовах, забудьте назавжди такі поняття як «собівартість» і «рентабельність». Приймайте рішення, аналізуючи поведінку витрат.

Обов'язково використовуйте сценарний аналіз при прийнятті рішень про значні зміни в організації виробництва або дистрибуції, цінової та асортиментної політики. Якщо вам буде потрібно кваліфікована допомога в проведенні аналізу, ми з готовністю вам допоможемо.

Інструмент №2. Маржинальний аналіз

Сценарний аналіз – незамінний інструмент при прийнятті стратегічних довго- та середньострокових рішень. Але коли мова заходить про прийняття повсякденних оперативних комерційних рішень, вичерпний сценарний аналіз поведінки доходів і витрат може виявитися занадто трудомістким.

Чи існує більш простий метод, який забезпечує достовірні результати?

Так, і таким методом є маржинальний аналіз. Замість детального аналізу поведінки кожної зі статей витрат, маржинальний аналіз використовує спрощений підхід, який полягає в тому, що всі витрати діляться на дві категорії:

• змінні, сума яких в розрахунку на одиницю продукції незмінна (а загальна сума прямо пропорційна обсягу випуску (продажів) продукції), і
• постійні, які пов'язані з функціонуванням підприємства в цілому, і не залежать від обсягу випуску.

Звичайно, на практиці жодна із статей витрат не є в точному сенсі постійною або точно пропорційною обсягу виробництва. Наприклад, постійні витрати змінюються внаслідок сезонних коливань або значних змін масштабів виробництва. Змінні витрати на одиницю продукції також можуть змінюватися, наприклад, при збільшенні обсягу випуску вартість сировини на одиницю продукції може знизитися за рахунок отримання оптових знижок від постачальників.

Але для прийняття рішень з невеликим тимчасовим горизонтом таке спрощення виявляється цілком прийнятним, оскільки на короткому відрізку часу характер поведінки витрат, як правило, залишається незмінним.

Маржинальний аналіз оперує такими поняттями як:

• змінні витрати на виробництво і збут одиниці продукції (маржинальна собівартість);
• постійні витрати;
• ціна і дохід від продажу;
• маржа, або маржинальний прибуток – різниця між ціною (доходом від продажу) і маржинальною собівартістю.

Приклад

Порівняємо, як оцінюється той самий вид продукції в рамках традиційного підходу (на основі виробничої собівартості) та маржинального аналізу.

При порівнянні продажної ціни з виробничою собівартістю можна зробити висновок, що продукт приносить збиток. Натомість маржинальний аналіз показує, що продукт генерує позитивний внесок у загальний прибуток компанії.

Товар або послуга генерують позитивний внесок в економічний результат компанії, якщо їх продажна ціна вище, ніж маржинальна собівартість, тобто коли маржинальний прибуток позитивний.

Якщо загальна сума маржі дорівнює постійним витратам, компанія не отримує ні прибутку, ані збитку (знаходиться в точці беззбитковості).

Допоки точка беззбитковості не досягнута, кожна додатково вироблена і продана одиниця товару вносить вклад на покриття постійних витрат. Хоча традиційний метод калькулювання з повним розподілом витрат буде показувати, що товар збитковий, це помилкова інтерпретація. Товар приносить прибуток, а збиткова загальна діяльність компанії, яка включає невиробничі (наприклад, адміністративні) витрати.

Після досягнення беззбитковості кожна додатково продана одиниця товару буде збільшувати прибуток компанії на суму маржі, оскільки всі постійні витрати вже компенсовано.

Ухвалення рішення на основі маржинального аналізу полягає у відповіді на питання – збільшується чи зменшується в результаті сума маржинального прибутку.

ДФС запитує, чому немає прибутку: як відповісти, щоб відчепилися

Олег Січ керівник Об’єднаної редакції Експертус Головбух, ACCA DipIFR (rus)

Якщо ДФС вимагає пояснити причину збитків компанії — ви в зоні ризику. Не відповідайте, що у країні криза. Формальна відписка гарантує вам місце у плані перевірок. Поясніть податківцям, що сума прибутку (або збитку!) залежить від об’єктивних факторів. Стаття-тест допоможе позбутися зайвої інформації та сформувати правильну відповідь

Читайте — у журналі "Головбух"

Приклад з практики

Компанія – виробник продовольчих продуктів – поставляє свою продукцію в велику роздрібну мережу. Наведено дані про продажі в мережу за останній місяць:

Від відділу закупівель мережі надійшла пропозиція про участь Продукту А в щомісячній ціновій акції. Умовою участі є зниження відпускної ціни на 20% на період акції (5 днів). За оцінкою відділу продажів, в період акції попит на Продукт А збільшиться в 3 рази. Продукти В і С не є близькими замінниками Продукту А, тому передбачається, що попит на них не зміниться.

Бухгалтер компанії висловлюється проти участі в акції, аргументуючи тим, що Продукт А – низькорентабельний, і зниження відпускної ціни зробить його збитковим.

Для прийняття рішення необхідно провести аналіз зміни маржинального прибутку. Для цього замінимо в розрахунках собівартість Продукту А на маржинальну собівартість:

У разі, якщо компанія не прийме пропозицію відділу закупівель мережі, маржинальний прибуток від продажу Продукту А складе за 5 днів (припускаємо, що в місяці 30 днів):

2100/30 х 5 х (55 - 34) = 3850 грн.

Якщо пропозиція буде прийнята, обсяг продажів за час акції складе

2100/30 х 5 х 3 = 1050 од.

Маржинальний прибуток від продажу Продукту А за 5 днів проведення акції складе при відпускній ціні 40 грн.

1050 х (40 - 34) = 6300 грн.

Таким чином, компанії слід прийняти пропозицію, оскільки в цьому випадку маржинальний прибуток буде більше.

Маржинальний аналіз можна з успіхом застосовувати для ціноутворення. При цьому використовується такий же підхід – оптимальною ціною є та, яка забезпечує найбільший маржинальної прибуток.

Приклад

Компанія випускає на ринок оновлений продукт. На підставі статистичних даних про продажі подібних товарів і даних проведеного маркетингового дослідження, відділ маркетингу компанії зробив прогноз залежності попиту на товар від продажної ціни. Маржинальна собівартість одиниці продукту становить 80 грн. Виходячи з цього, розрахунок маржинального прибутку при різних цінах буде виглядати так:

Якщо метою компанії є максимізація прибутку, то продажна ціна повинна становити 100 грн. за одиницю.

Слід, однак, пам'ятати, що маржинальний аналіз є спрощеним інструментом, і йому притаманний ряд обмежень:

• Маржинальний аналіз оперує спрощеною моделлю поведінки витрат, яка дає достовірні результати в короткостроковому періоді, але не може застосовуватися для прийняття довгострокових рішень, оскільки в довгостроковій перспективі жодні витрати компанії не є постійними. У довгостроковій перспективі ціна повинна покривати всі витрати, а не тільки змінні;
• При наявності обмежень на обсяг виробництва, позитивна маржа, що генерується товаром, не завжди є достатньою підставою для прийняття рішення про його виробництво;
• Ціноутворення на підставі маржинального прибутку не застосовується в разі, якщо метою компанії є захоплення максимальної частки ринку.

Інструмент №3. Маржинальний аналіз з обмеженнями

У реальному житті існують обмежувальні фактори, в силу яких компанія не може необмежено збільшувати обсяг продажів та прибуток. Типовими прикладами обмежуючих факторів є:

• виробнича потужність обладнання та / або складські потужності зберігання;
• ринковий попит на товари;
• оборотний капітал.

У довгостроковій перспективі більшість з цих обмежуючих планок можна якщо не усунути, то «підняти» за допомогою інвестицій в відповідну сферу. Але в короткостроковому періоді з ними доведеться миритися.

Якщо, наприклад, обсяг виробництва компанії обмежений, їй потрібно вирішити, які товари краще виробляти, щоб максимізувати прибуток. Як це зробити?

Традиційний (і помилковий) підхід полягає в тому, щоб виробляти ті товари, які забезпечують більш високі показники «рентабельності». Однак такий підхід не враховує ефективність використання обмеженого ресурсу. Пояснимо сказане на прикладі.

Приклад з практики

Компанія має в своєму розпорядженні виробниче обладнання з максимальним річним фондом робочого часу (з урахуванням технічного обслуговування) 8000 машино-годин. На даному обладнанні можна випускати 5 альтернативних видів продукції. Компанія планує виробничу програму на наступний рік.

Попит на товари і калькуляція їх рентабельності наведені в таблиці.

Аналізуючи калькуляцію, керівництво підприємства вирішило, що Товари 1 та 3 малорентабельні, тому їх виробляти не слід. Виробництво Товару 2, що має найвищий показник рентабельності, заплановано по максимуму, а залишок вільного машинного часу розподілено між Товарами 4 і 5 з розрахунку по 1500 одиниць кожного.

На основі даної виробничої програми складений річний бюджет компанії:

Ні дня без ТМЦ: як оприбутковувати

Віктор Онищенкоексперт з обліку та оподаткування, м. Чернігів

Оприбуткування товарно-матеріальних цінностей — справа буденна для бухгалтера. Але й під час цієї звичайної господарської операції можуть виникати нестандартні ситуації, що потребують відповідей на різні облікові запитання. Як розподілити транспортно-заготівельні витрати? Чи включати ту чи ту витрату до первісної вартості запасів? Чи відносити нестачу до первісної вартості ТМЦ? У статті "Оприбуткування ТМЦ на підприємстві." Ми розглянули надходження ТМЦ з усіх, навіть не надто зручних облікових ракурсів. І тоді усі ТМЦ-спірності не створюватимуть «дірок» у бухгалтерії, а вам дискомфорту.

Читати детальніше "Експертус Головбух"

Плановий показник прибутку не задовольнив керівництво компанії, і воно звернулося до фінансового консультанта з проханням знайти можливості для поліпшення прибутковості. Проаналізувавши наявну інформацію, консультант додатково з'ясував що:

Виробничі накладні витрати складаються з витрат на експлуатацію обладнання та витрат на утримання приміщення цеху. Витрати на експлуатацію обладнання складають 0,2 грн. за 1 машино-годину. Річна сума витрат на утримання приміщення цеху становить 5620 грн.

Реалізація продукції проводиться на підставі ексклюзивного договору з дистриб'юторською компанією, винагорода якої становить 10% від продажної ціни.

На підставі цієї інформації він підготував нову калькуляцію маржинальної собівартості:

З'ясувалося, що найкращий показник маржинального прибутку на одну машино-годину забезпечує Товар 3, а далі в порядку зменшення – Товар 4, Товар 1, Товар 5 та Товар 2. Запропоновані консультантом зміни в виробничу програму і річний бюджет компанії виглядають так:

Як ми вже казали, щоб досягти найкращих економічних показників, компанії необхідно максимізувати маржинальний прибуток. В умовах, коли компанія обмежена в своїх діях певним ресурсом, необхідно максимізувати показник маржинального прибутку на одиницю обмеженого ресурсу. У наведеному прикладі обмеженим ресурсом є час роботи обладнання, тому найкращі показники були досягнуті при виробництві товарів, що мають максимальну маржу на одну машино-годину.

Слід пам'ятати, що обмеження рідко виявляються в одній формі. Як правило, компаніям доводиться стикатися з цілою низкою обмежуючих факторів. Усунення одного з них не обов'язково призведе до бажаних результатів. Як найкращим чином можна справлятися з численними обмеженнями? Відповідь на це питання дає Теорія обмежень Е. Голдратта, про яку ми розповімо в наступній публікації циклу.

У бізнесі не буває простих рішень. Те, що здається інтуїтивно зрозумілим і очевидним, часто призводить до помилкових рішень.

Ви можете довірити управління фінансами вашого бізнесу професіоналам та уникнути описаних вище та подібних помилок, інакше вам доведеться самому стати фінансовим експертом.

Джерело: "ПЕРША КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ"

ОСНОВНІ ЗАСОБИ: проблемні питання та їх розв’язок

МОРОЗОВСЬКА Галина експерт з питань обліку та оподаткування

Роз’яснення контролерів і судова практика з таких питань: • до якої групи основних засобів у бухгалтерському і податковому обліку віднести холодильник, мікрохвильову піч, пилосос; • чи включають витрати на страхування об’єкта до його первісної вартості; • витрати на ремонт придбаного основного засобу до введення його в експлуатацію збільшують первісну вартість; • чи виникають у податковому обліку різниці за амортизацією МНМА; • як встановити вартість оприбуткування; • чи можна їх амортизувати; • ліквідаційна вартість: чи обов’язково її встановлювати; • чи призупиняють амортизацію на період ремонту; • чи обов’язково дооцінювати об’єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість — 0 грн; • чи списувати з балансу повністю замортизовані основні засоби

Переглянути відеозапис

Як безпечно округлювати зарплату, яку виплачуєте готівкою

• 3 ПРАВИЛА