Із 01.05.2019 ринок житлово-комунальних послуг працює за новим законом. Суттєвих змін чимало. Розібратися, як це позначиться на споживачах комунальних послуг, допоможе експерт.
Зміст статті:
Коли медзаклад повинен проводити експертну оцінку майна
Настав час зруйнувати монополію ЖЕКів і дати змогу споживачам самотужки обирати постачальників житлово-комунальних послуг. Цьому сприяє Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі — Закон № 2189). Він уведений в дію із 01.05.2019. Відповідно, із цієї дати втратив чинність Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (далі — Закон № 1875).
Що ж змінилося на ринку житлово-комунальних послуг?
Назви комунальних послуг
Законодавці змінили назви комунальних послуг (табл.).
Закон № 1875 (п. 1 ч. 1 ст. 13) | Закон № 2189 (п. 2 ч. 1 ст. 5) |
Централізоване постачання холодної води | Централізоване водопостачання |
Централізоване постачання гарячої води | Постачання гарячої води |
Водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) | Централізоване водовідведення |
Газопостачання | Постачання та розподіл природного газу |
Централізоване опалення | Постачання теплової енергії |
Вивезення побутових відходів | Поводження з побутовими відходами |
- | Постачання та розподіл електричної енергії |
Порядок надання комунальних послуг
Споживачі мають укладати договори на весь комплекс житлово-комунальних послуг. Щоб прибрати з ринку монополію, законодавці запровадили новий механізм надання комунальних послуг.
Договори
Тепер споживачі житлово-комунальних послуг можуть укладати:
- індивідуальні договори, коли надані послуги обліковують:
– на вході до будинку та на вході до квартири;
– лише на вході до будинку; - колективні договори, що їх укладає:
– управитель або інша уповноважена особа (у т. ч. ОСББ) від імені та за дорученням співвласників;
– колективний споживач, яким може бути юридична особа, що об’єднує індивідуальних споживачів, — ОСББ, ЖБК.
Чинні договори про надання комунальних послуг діють протягом року від 01.05.2019 — дня набрання чинності Законом № 2189.
Час проводити експертну оцінку майна. З цього року цей етап — обов’язковий. Звільнення діяло до 31.12.2018. Якщо запустили процедуру автономізації вже після цієї дати — оцінюйте майно. Упоратися допоможе алгоритм.
Оплата
У договорі сторони визначають, хто саме відповідає за внутрішньобудинкові мережі (ч. 3 ст. 14 Закону № 2189). Йдеться про компанії, які надають послуги з електро-, тепло- і водопостачання. Усі послуги зазначають у договорі й показують у платіжці окремим рядком.
Раніше споживачам надходили квитанції за опалення, водопостачання і електроенергію. Тепер у квитанціях кожну послугу розклали на частини. Адже Закон № 2189 розмежовує комунальну послугу і послугу з доставки. Наприклад, платіжка за тепло міститиме:
- плату за послугу;
- плату за обслуговування внутрішньобудинкових мереж;
- абонентську плату за підключення.
Увага! 0,01% пеня за кожен день несвоєчасної оплати комунальних послуг.
Ключовий принцип нового механізму — усі ресурси мають бути оплачені.
Окремо у квитанціях зазначатимуть пеню — 0,01% за кожен день несвоєчасної оплати житлово-комунальних послуг.
Оператор зовнішніх мереж має встановити будинкові лічильники. Це вимога Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 № 2119-VIII. Про намір встановити лічильник він має повідомити співвласників будівлі у порядку, затвердженому постановою КМУ від 10.10.2018 № 829.
Закон передбачає, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги визначають за домовленістю сторін. Виняток — регульовані ціни чи тарифи. Їх установлюють місцеві органи влади, НКРЕКП (ч. 1 ст. 10 Закону № 2189).
Якщо ціни (тарифи) на комунальні послуги змінюють, виконавець комунальної послуги протягом 15 днів з дати введення їх у дію має повідомити про це споживачам із посиланням на рішення відповідних органів.
Якість послуг
Якщо постачальник надав неякісну послугу, Закон № 2189 дозволяє платити за неї півціни. Не більше ніж за добу він має відреагувати на виклик споживача. А якщо мережа вийшла з ладу, протягом трьох годин повідомити споживачеві про причини аварії і строк ремонту.
Увага! Штрафні санкції діють не лише для споживачів, а й для постачальників комунальних послуг.
Підхід до послуги з поводження з відходами
Тепер це послуга із поводження з відходами — окремий вид комунальної послуги. Для неї встановлюють:
- одиниці виміру обсягу наданих послуг — органи місцевого самоврядування;
- порядок формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами — КМУ;
- конкретні тарифи — компанії, які після місцевого конкурсу отримають право надавати послуг зі збирання, переробки і захоронення відходів.
Нагадаємо, за Угодою про асоціацію з ЄС, Україна зобов’язалася упорядкувати поводження з усіма видами відходів за європейськими принципами.
Щоб обмежити та запобігти негативному впливові відходів на довкілля, здоров’я людини, із 01.01.2018 заборонено захоронення неперероблених побутових відходів (ст. 32 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/98-ВР; далі — Закон № 187). Нові вимоги діють і щодо сортування відходів:
Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.
Стаття 35-1 Закону № 187 |
За захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності оштрафують на суму від 50 до 100 нмдг (ст. 82-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення). За повторне протягом року вчинення цього порушення — від 100 до 200 нмдг.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
Зміст статті:
