експерт з обліку та оподаткування, кандидат економічних наук, Чернігів
Хочете почати торгівлю алкоголем чи стати туроператором, відкрити стоматкабінет? А може є потреба зберігати на території підприємства пальне? Ну що ж, вам доведеться отримати спеціальний дозвіл — ліцензію. Про ліцензування окремих видів господарської діяльності мова піде в сьогоднішній консультації: види діяльності, документи, загальні правила, зміни 2025, відповідальність, штрафи й особливості бухгалтерського обліку за НП(С)БО та МСФЗ
Ліцензія у загальному розумінні є дозволом на здійснення певної діяльності та слугує, в першу чергу, інструментом регулювання і контрою особливих і складних видів діяльності або таких, що небезпечні чи можуть спричиняти певну пряму шкоду людині і суспільству, наприклад виробництво і продаж алкоголю чи тютюну. Без ліцензії, якщо вона вимагається, підприємство не має права здійснювати таку діяльність.
У разі порушення буде штраф в залежності від виду ліцензії. Наприклад, за діяльність без алкогольної ліцензії, якщо вона потрібна, діє штраф від 17 тис. грн до 34 тис. грн з можливою конфіскацією товару (ч. 1 ст. 164 КпАП). Також усі правочини вчинені без ліцензії судом можуть бути визнані недійсними (ст. 227 Цивільного кодексу України).
Увага:Ліцензія — це дозвіл на діяльність, що існує в електронній формі.
Перелік усіх ліцензованих видів діяльності містить ст. 7 Закону № 222 (всього їх зараз 32). Наводимо в таблиці нижче деякі найбільш поширені та ліцензійні умови для них.
ДЕЯКІ ЛІЦЕНЗОВАНІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ
Несуть у собі певну пряму небезпеку/можливу шкоду людині і суспільству
Потребують особливих навичок і їхнього контролю
виробництво зброї;
охоронна діяльність2;
виробництво і торгівля алкоголем, тютюновими виробами, а також спиртом етиловим, коньячним, плодовим, біоетанолом;
виробництво і торгівля рідинами, як використовуються в електронних сигаретах;
перевезення пасажирів;
перевезення небезпечних вантажів;
перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
міжнародні перевезення;
виробництво і торгівля пальним (опт та роздріб), зберігання пального;
посередництво у закордонному працевлаштуванні
банківська діяльність1;
послуги криптографічного захисту інформації;
перероблення і захоронення побутових відходів;
надання фінансових послуг3, наприклад послуги фінансового лізингу, надання позик, надання гарантій та поручительств, послуги факторингу та довірчого управління фінансовими активами, страхова діяльність, послуги залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо наступного їхнього повернення, надання гарантій;
діяльність у сфері освіти (для навчальних закладів);
випуск і проведення лотерей. Також діяльність на ринку азартних ігор4;
будівництво (клас об’єктів — середні та складні). Однак з 18.03.2020 р. нові ліцензії не видаються6. На зміну ліцензуванню фірм-забудовників прийшла сертифікація виконробів;
діяльність у сфері електроенергетики7 (включаючи й альтернативні джерела енергії, наприклад сонячна електронергія під «зелений тариф»);
розроблення, виготовлення, постачанням технічних засобів розвідки, спеціальних технічних засобів для зняття інформації8;
централізоване водопостачання/водовідведення;
виробництво теплової енергії, її транспорт;
зовнішньоекономічна діяльність (частково у межах квот з експорту/імпорту окремих груп товарів);
виробництво ветеринарних лікарських засобів, їх реалізація (опт і роздріб), імпорт;
заготівля/тестування донорської крові та компонентів крові їхня переробка, зберігання, розподіл та реалізація
6 – раніше видавалася ліцензія на будівництво об’єктів з середніми (СС2) та значними наслідками (СС3) на будівельні та монтажні роботи загального призначення, будівництво об’єктів інженерної інфраструктури, будівництво об’єктів транспортної інфраструктури;
Деякі ліцензії, які можуть зачіпати кожне підприємство, оглянемо детальніше (будівництво, ЗЕД, паливо, алкоголь і тютюн).
Ліцензування ЗЕД
До ліцензованої діяльності належить і зовнішньоекономічна діяльність. Щоправда ліцензується тільки експорт/імпорт окремих груп товарів. Наразі діють переліки ліцензованих товарів з постанови КМУ від 24.12.2024 № 1481 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2025 рік». У ньому значаться зокрема: експорт срібла, золота (нульові квоти); експорт/імпорт озоноруйнівних речовин, деяких фарб, лаків, медикаментів, які містять озоноруйнівні речовини.
Ліцензія треба не тільки при виробництві та торгівлі пальним, але й при зберіганні пального. Якщо на підприємстві пальне тільки зберігається, то немає значення кількість такого пального, оскільки у такому разі поняття «акцизний склад», за яким є кількісні ліміти, не використовується, а діють лише норми Закону № 3817. На кожне місце зберігання пального треба по окремій ліцензії, як не залежить ні від строків зберігання пального, ні від його обсягів. Однак винятки є, коли ліцензія на зберігання пального не потрібна:
зберігання пального у паливних баках автомобілів. Паливний бак автомобіля не належить до нерухомого майна і не має чіткої прив’язки до певного місця чи території (ліцензія вимагає такого), тому паливна ліцензія тут не потрібна (абз. 8 пп. 14.1.61 Податкового кодексу України, далі — ПК);
зберігання пального «бюджетниками» (пп. «1» ч. 4 ст. 28 Закону № 3817). Це підприємства, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок коштів державного/місцевого бюджетів. Підприємства системи держрезерву;
зберігання пального, що споживається для власних потреб (виробничо-технологічних). Маються на увазі виключно нафто- та газовидобувні майданчики, бурові платформи та не реалізується через місця роздрібної торгівлі;
зберігання, оптова та роздрібна торгівля пальним, що здійснюється виключно у споживчій тарі до 5 л (ч. 3 ст. 29 Закону № 3817). Однак, якщо пальне перелити в інший від споживчої тари /резервуар з об’ємом більше 5 л, то ліцензія уже треба, навіть якщо пального у такій тарі менше, ніж 5 л.
Увага: зберігання пального підлягає ліцензуванню. Ліцензія треба на кожне місце зберігання.
Будьте уважними до цих нюансів, адже штраф за оптову торгівлю пальним або зберігання пального без ліцензії — від 4 до 85 розмірів МЗП на 01.01 (в залежності від кількості порушень) (пп. «36» ст. 73 Закону № 3817). У 2025 році — це від 32 000 грн до 680 000 грн.
Алкогольні і тютюнові ліцензії
Такі ліцензії можуть отримувати суб’єкти господарювання всіх форм власності. Профільним для ліцензій на них є все той же Закон № 3817. Існують оптові ліцензії на оптовий та роздрібний продаж. При подачі документів зокрема вказуються місця торгівлі та перелік касових апаратів (РРО).
Однак існують алкоголевмісні напої, які можуть продаватися без ліцензії — їх наведено у таблиці нижче.
АЛКОГОЛЕВМІСНІ НАПОЇ, ЯКІ МОЖУТЬ ПРОДАВАТИСЯ БЕЗ ЛІЦЕНЗІЇ
Напій
Пояснення
безалкогольне пиво
Алкоголь у ньому є (десь до 0.5%), але цей продукт належить до групи товарів з кодом 2202 УКТ ЗЕД, який не підпадає під ліцензування. У той же час звичайне пиво (кодом 2203 УКТ ЗЕД) — ліцензується (роз’яснення ДПС). Таке пиво не є також підакцизним
столові вина
За ч. 7 ст. 16 Закону № 3817 продаж столових вин не потребу ліцензії. Однак столове вино залишається підакцизним товаром
кава, шоколад та чай, що містять алкоголь
Така кава не потрапляє під «алкогольні» коди УКТ ЗЕД. Шоколад, інші продукти з вмістом какао, зокрема які містять алкоголь, відносяться до коду 1806, кава — 0901, чай — 0902. Вони також не є підакцизною продукцією (роз’яснення ДПС, а також лист ДПАУ від 05.06.2009 № 11931/7/21-0117)
Хто видає ліцензії
Ліцензування видів господарської діяльності здійснюється різними державними органами й єдиного державного органу для видачі ліцензій немає.
Увага: у кожного виду діяльності є свій орган ліцензування.
Для одержання ліцензії необхідно подати органу ліцензування заяву за формою, яка визначається ліцензійними умовами для конкретного виду господарської діяльності (ч. 1 ст. 11 Закону № 222). Це необхідно робити уже після реєстрації підприємства, оскільки у ній зокрема вказуються повне найменування, місцезнаходження, код ЄДРПОУ. Крім того, слід додати документи, які передбачені ліцензійними умовами. Орган ліцензування зобов’язаний повідомити про видачу ліцензії або про відмову в її видачі впродовж 10 робочих днів (ч. 8 ст. 13 Закону № 222).
Документи можна подати або в паперовому, або в електронному вигляді (ст. 10 Закону № 222). Їх можна подати або самостійно через електронний кабінет на державному порталі адміністративних послуг, або через Центр надання адміністративних послуг. За електронної форми подачі документів вони мають містити електронний підпис.
Перед подачею заяви необхідно ознайомитися з ліцензійними умовами, які розміщуються на офіційних сайтах відповідних органів ліцензування. І тут можуть бути певні грошові вимоги, наприклад для туроператорів сплата страхування цивільної відповідальності перед туристами (ліцензійні вимоги для провадження туристичної діяльності туроператорів в наказі КМУ від 11.11.2015 № 991).
Увага: у ліцензійних умовах можуть бути й фінансові вимоги.
Насьогодні рішення, яке приймає орган ліцензування вноситься до ЄДР та офіційно оприлюднюється на порталах окремих органів ліцензування. Наприклад, паливні ліцензії — у ліцензійному реєстрі на ДПС. Також у видачі ліцензії може бути відмовлено, наприклад, через невідповідність ліцензованим умовам чи недостовірність даних у поданих документах (ч. 3 ст. 13 Закону № 222). Після усунення недоліків можна подаватися повторно. Якщо відмова була через недостовірність даних, то тут уже є строк — 3 місяці з дати відмови (ч. 5 ст. 13 Закону № 222).
Оплата і вартість ліцензій 2025
Сплатити ліцензію треба впродовж 10 робочих днів з дня внесення запису про рішення видати ліцензію до ліцензійного реєстру (ч. 2 ст. 14 Закону № 222). Розмір оплати зазвичай складає 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб на день прийняття рішення про видачу (у січні-грудні 2025 року — це 3028 грн) (ч. 1 ст. 14 Закону № 222). Наприклад, це стосується ліцензій на надання фінансових послуг (послуг зі страхування, фінансового лізингу та інших фінансових послуг, які ліцензує Нацкомфінпослуг, а не НБУ, ліцензії на продаж лікарських засобів).
Увага: 3028 грн — поширена вартість ліцензій у січні-грудні 2025 року.
Однак є три сфери, ліцензування яких регулюється не Законом № 222, а профільними законами (ч. 2 ст. 2 Закону № 222), — їх містить таблиця нижче.
ВАРТІСТЬ ЛІЦЕНЗІЙ, ПОРЯДОК ВИДАЧІ ЯКИХ РЕГУЛЮЄТЬСЯ ПРОФІЛЬНИМИ ЗАКОНАМИ
Вид ліцензії
Вартість ліцензії
Профільне законодавство
виробництво і торгівля алкогольними, тютюновими виробами та спиртом етиловим, коньячним, плодовим та пальним, зберігання пального:
паливні ліцензії
ст. 50 (виробництво), ст. 51 (оптова торгівля), ст. 52 (роздрібна торгівля — алкоголь і тютюн) та ст. 53 (роздрібна торгівля та зберігання пального) Закону № 3817
оптова торгівля пальним
за наявності місць оптової торгівлі — 0,8 МЗП на 01.01 (6400 грн– у 2025 році);
за відсутності місць оптової торгівлі — 2 МЗП на 01.01 (16 000 грн — у 2025 році)
виробництво пального
0,15 МЗП на 01.01 (1200 грн — у 2025 році)
роздрібна торгівля пальним
0,35 МЗП на 01.01 (2800 грн — у 2025 році)
зберігання пального
0,15 МЗП на 01.01 (1200 грн — у 2025 році)
ліцензії на торгівлю алкоголем
оптова
спирт і спиртові дистиляти – 85 МЗП на 01.01 (680 000 грн —у 2025 році);
малі виробництва дистилятів, вина та пива – 4,5 МЗП на 01.01 (36 000 грн — у 2025 році);
вино (без спирту) — 5 МЗП на 01.01 (40 000 грн — у 2025 році);
сидр та перрі — 0,15 МЗП на 01.01 (1200 грн — у 2025 році)
роздрібна
сидр та перрі — 0,15 МЗП на 01.01 за 1 РРО/пРРО (незалежно від місця) (1200 грн — у 2025 році);
всі інші алкогольні напої – 1,5 МЗП на 01.01 за 1 РРО/пРРО / 0,08 МЗП за 1 РРО/пРРО – на території сіл і селищ (12000 грн / 640 грн — у 2025 році)
ліцензії на торгівлю тютюновими виробами
оптова
тютюнові вироби — 85 МЗП на 01.01 (680 000 грн — у 2025 році);
рідини для електронних сигарет — 0,15 МЗП на 01.01 (1200 грн — у 2025 році)
роздрібна
міста — 0,35 МЗП на 01.01 за місце торгівлі (2800 грн — у 2025 році);
села і селища — 0,05 МЗП на 01.01 за місце торгівлі (400 грн — у 2025 році)
Ліцензії мають необмежений строк дії (ч. 12 ст. 13 Закону № 222). Займатися ліцензованим видом діяльності можна з дня внесення запису до ліцензійного реєстру про видачу ліцензії (ч. 9 ст. 13 Закону № 222). Однак це не стосується ліцензій за вищезгаданими видами діяльності з ч. 2 ст. 2 Закону № 222. За ними строки дії такі:
надання банківських послуг та інших фінансових послуг, ліцензію за якими видає НБУ — безстроково;
телебачення та радіомовлення — 7 років (для ефірного та багатопрограмного мовлення) або 10 років (для супутникового, проводового або кабельного мовлення);
виробництво і оптова торгівля алкоголем і тютюновими виробами — 5 років;
роздрібна торгівля алкоголем і тютюновими виробами — 1 рік;
паливні ліцензій усіх видів — 5 років.
Проте державний орган ліцензування може ліцензію:
анулювати, повністю або частково — позбавити права на певний вид господарської діяльності чи його частину;
зупинити, теж повністю або частково. Від анулювання відрізняється тим, що позбавлення права є тимчасовим. Зупинення ліцензії може відбутися за заявою самого суб’єкта господарювання, як результат невиконання розпорядження органу ліцензування щодо усунення порушень, а також при несплаті ліцензії (п. 13 ч. 1 ст. 1, ст. 16 Закону № 222).
Увага: ліцензії здебільшого безстрокові, але можуть бути анульовані, зупинені у повному обсязі або частково.
Без ліцензії — відповідальність 2025
Діяльність без ліцензії карається штрафом (ч. 1 ст. 164 КпАП): 17 тис. – 34 тис. грн (34 тис. – 85 тис. грн при повторному порушення впродовж року) + конфіскація продукції, основних засобів, сировини, грошей, тобто всього того, що було одержано внаслідок неліцензованої діяльності. Цей же самий штраф за нове порушення — діяльність в період призупинення дії ліцензії. А от порушення ліцензійних умов більше не штрафується. Однак за це можна отримати призупинення дії ліцензії.
Є й інші штрафи:
порушення строків повідомлення про зміну відомостей, раніше зазначених у заяві на ліцензію — 4250–8500 грн;
недостовірні відомості у заяві на ліцензію — 17 тис.–34 тис. грн;
невиконання розпорядження щодо усунення порушень — 8500–17000 грн.
Однак за видами діяльності, які ч. 2 ст. 2 Закону № 222 виведені за межі дії цього закону, штрафи за відсутність ліцензії суттєво вищі (ст. 73 Закону № 3817):
виробництво алкогольних і тютюнових виробів — 200% вартості продукції, але мінімум 85 тис. грн;
виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, — 200% вартості виробленої продукції, але не менше 20 тис. грн;
зберігання алкогольних і тютюнових виробів у місцях невнесених до реєстру — 100% вартості товару, мінімум 17 тис. грн. Продаж має здійснюватися теж тільки з місць вказаних у реєстрі. Як порушення зокрема розглядається торгівля алкогольними і тютюновими виробами через Інтернет. Це стосується як оптової, так і роздрібної торгівлі (роз’яснення ДПС);
оптова і роздрібна торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах — 200% вартості отриманої партії товару, але мінімум 17 тис. грн;
виробництво пального — 1 млн грн;
оптова торгівля пальним — 500 тис. грн;
зберігання пального — 500 тис. грн. Однак на період воєнного стану та 30 днів після його закінчення є можливість зберігати пальне для заправки електрогенераторів в обсязі до 2 тис. л на кожний об’єкт — без отримання ліцензії (див. п. 24 Перехідних положень Закону № 3817);
роздрібна торгівля пальним — 250 тис. грн;
виробництво і реалізація алкогольного і тютюнового фальсифікату — 200% вартості продукції, але мінімум 17 тис. грн.
Увага: алкогольні та тютюнові вироби заборонено продавати через Інтернет (!)
Існує ще один набір штрафів за відсутність ліцензії за фінансовими послугами (ст. 1668 КпАП);
надання фінансових послуг без отримання статусу фінустанови — 1700–4250 грн (на нього слід звернути увагу тим, хто видає процентні позики своїм працівникам — це розглядається як фінансова послуга, лист ДПС від 11.02.2013 № 1990/6/17-1216);
порушення умов надання фінансових послуг нефінансовими установами — 1700–4250 грн (наприклад, підприємства, які надають послуги фінансового лізингу).
У бухгалтерському обліку ліцензії прийнято відображати як нематеріальні активи. У пункті 5 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи» вказує на облік у складі нематеріальних активів прав на провадження діяльності. Саме таким правом (дозволом) і є ліцензія.
Увага: ліцензія — це нематеріальний актив. На безстрокові ліцензії також можна нараховувати амортизацію.
А от щодо її подальшого обліку, то тут питання постає: чи амортизувати? Більшість ліцензій, як уже було розглянуто вище, безстрокові. Згідно ч. 2 п. 25 НП(С)БО 8 нематеріальні активи з невизначеним строком використання амортизації не підлягають. Виходить, що витрати на придбання ліцензії не можна ніколи визнати поточними витратами? Якщо обрати такий підхід, то так. Однак радимо звернути увагу на п. 26 НП(С)БО 8, де вказується про застосування при амортизації ліцензії строків корисного використання з податкового законодавства. Ці строки можна знайти у пп. 138.3.4 ПК. І в цьому ж пункті ПК під таблицею є досить цікавий для бухгалтера абзац: якщо строк дії права користування нематеріальним активом відсутній, то його слід обрати такий строк самостійно у діапазоні від 2-х до 10 років. За це варто й зачепитися. Скажімо, поставити на ліцензію строк корисного використання 5 років. Однак такий порядок амортизації безстрокових ліцензій варто зазначити у наказі про облікову політику, який має бути на підприємстві.
Зверніть увагу: вимога пп. 138.3.4 ПК обов’язкова для платників податку на прибуток — великодохідників. Інакше, у них виникне податкова різниця. Усі ж інші можуть нею скористатися на свій розсуд.
Увага: єдинники, платники податку на прибуток — малодохідники можуть не амортизувати безстрокові ліцензії. Або ж обрати строк від 2-х до 10 років.
Як і щодо основних засобів амортизація нематеріальних активів починається з наступного місяця. Приклад обліку придбання ліцензії наведено в таблиці нижче.
БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ ЛІЦЕНЗІЙ
№
Господарська операція
Дт
Кт
Сума
1
підприємство сплатило придбання ліцензії у серпні 2025 року
377
311
2102,00
2
витрати на придбання ліцензії віднесено до складу капітальних вкладень
154
377
2102,00
3
запис про отримання ліцензії з’явився в ЄДР (серпень 2025)
127
154
2102,00
4
нарахована амортизація ліцензії у складі адміністративних витрат виходячи зі строку корисного використання 5 років за пп. 138.3.4 ПК (32,02 =2102/(5×12)) (вересень 2025)
92*
133
35,03
5
адміністративні витрати віднесено на фінансовий результат операційної діяльності
791
92
35,03
* також можуть використовуватися й рахунки 91 «Загальновиробничі витрати», 93 «Витрати на збут» в залежності від того, якої діяльності стосується ліцензія
Не амортизувати ліцензію підприємству, що є платником податку на прибуток, не вигідно, оскільки тоді витрачена на господарську діяльність сума вартості ліцензії ніколи не стане витратами. Щодо платників єдиного податку, то їм все одно. Можна й обрати підхід за ч. 2 п. 25 НП(С)БО 8 й не амортизувати взагалі.
Щодо тих підприємств, які використовують МСФЗ, то МСБО 38 «Нематеріальні активи» не ставить строк корисного використання у залежність від якихось законодавчо визначених термінів. У пункті 8 МСФЗ 38 стандарту сказано, що строк корисного використання — це період, упродовж якого очікується, що актив буде придатний для використання. При цьому оцінюється сукупність економічних умов (п. 22, п. 90 МСБО 38). Наприклад, суб’єкт господарювання може очікувати використовувати ліцензію не безстроково, а 10 років та вказати про це в обліковій політиці. Будь-яка безстрокова ліцензія може бути анульована як за рішенням регулюючого органу, так і за поданням самого суб’єкта господарювання.
Однак, якщо суб’єкт господарювання, вважає строк користування ліцензією невизначеним, то амортизація не нараховується (п. 89 МСБО 38). При цьому невизначений, не означає безкінечний (п. 91 МСБО 38).
Увага: для безстрокової ліцензії за МСБО 38 допускається визначення строку корисного використання та подальша амортизація. Однак це слід обґрунтувати.
