«Наш контрагент — вєрняк, працюємо з ним уже не один рік…» — напевно, більшість із вас саме так і думають про своїх контрагентів. Але обережний бухгалтер ніколи не довіряє колишнім перемогам. Щоразу перевіряє навіть добре знайомих контрагентів, оцінює ризики від співпраці з ними так, ніби вперше їх бачить. Сьогодні розповімо вам історію не про такого бухгалтера. Вона із сумним, але повчальним кінцем. Робіть правильні висновки разом з Головбухом!
⚡️ Головбух Контрагенти ― готові експертні поради, а не просто набір даних
Прямого обов’язку перевіряти контрагентів ПКУ не передбачає. Тому надто довірливим бухгалтерам доводиться вирішувати не лише свої справи, а й проблеми, які підкинули хитрі контрагенти.
Натомість податківці оцінюють кожну господарську операцію з позиції розумності, добросовісності та належної обачності. Якщо вони виявлять проблеми у вашого контрагента, то завітають з перевіркою і до вас. Як наслідок, можуть навіть визнати господарську операцію нереальною або такою, що не має економічного змісту. Що це значить і як з цим боротися, розглянемо на прикладі реального кейсу.
⚡️ ВИ МАЄТЕ ЦЕ ЗНАТИ
Щоб дізнатися, за якими критеріями оцінюють надійність контрагента наші читачі, ми провели опитування. Виділили 10 критеріїв і запропонували обрати декілька варіантів. У топ потрапили дані фінзвітності, втягування підприємства у судові спори та кількість працівників на підприємстві. Всю інформацію в один клік отримаєте в Головбух Контрагенти.
Як оцінити надійність контрагента ⏩
Що таке належна обачність у виборі контрагентів
Курс на належну обачність у виборі контрагентів податківці взяли давно, ще до «народження» ПКУ. Доволі часто в актах на перевірку вони зазначали, що платник діяв без належної обачності й обережності (постанова Миколаївського окружного адмінсуду від 17.03.2010 у справі № 2а-231/10/1470). Але до 2021 року послатися на нормативний документ, який би підтвердив цю думку, контролери не могли. Такого нормативу тоді не було.
Та еволюція податкового законодавства все-таки змусила нормотворців прописати у статті 112 ПКУ (нову редакцію статті 112 ПКУ затвердив Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) поняття належної обачності. Відтак із 01.01.2021 ДПС зобов’язали довести вину платника, якщо він «діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності».
Окрім того, з огляду на судову практику можна зробити висновок, що прояв належної обачності асоціюється також із перевіркою контрагента на доброчесність (ВС виклав свою правову позицію з цього питання у постанові від 26.06.2018 у справі № 816/1422/17). Це можна зробити за допомогою відкритих баз даних на сайті органів контролю. Зокрема, можна уточнити, чи не відкривав суд кримінальні провадження щодо контрагента. Якщо перевірите цю інформацію про контрагентів, матимете підтвердження, що ваше підприємство:
- вжило належних і достатніх заходів, щоб встановити податкову надійність контрагента;
- правомірно сформувало податковий облік за господарськими операціями з бізнес-партнером.
Чому ненадійний контрагент втягне вас у халепу
Мало хто аналізує ризиковість потенційних контрагентів і податкові наслідки взаємовідносин з ними. А дарма, практика податкових перевірок показує, що найчастіше контролери фіксують в актах перевірок порушення, пов’язані саме з діяльністю контрагентів. Для прикладу розглянемо справу за № 826/16627/18.
Суть справи
Під час перевірки податківці встановили, що платник податків виявив неналежну обачність у виборі контрагента. Як наслідок, ДПС склала податкові повідомлення-рішення:
- про збільшення суми грошового зобов’язання з ПДВ на суму 7 891 900 грн та штраф у розмірі 1 972 975 грн;
- зменшення від’ємного значення, що зараховують до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 460 951 грн;
- збільшення суми грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств на суму 15 007 906 грн та штраф у розмірі 2 500 008 грн.
Загальна сума претензій податківців сягнула майже 28 млн грн.
Підприємство звернулося до суду з проханням скасувати повідомлення-рішення податківців. Один із аргументів у лінії захисту підприємства — економічний ефект та оформлення господарських операцій. На час господарських взаємовідносин підприємства зі своїм контрагентом в ЄДР були дані про те, що він зареєстрований платником податків.
Як розвивалася справа — читайте далі.
Суд першої інстанції — перемога підприємства
Судді наголосили, що дані податкового обліку визнають необґрунтованими, якщо платник податків діяв:
- без належного рівня обачності та обережності;
- знав або повинен і міг знати та брав участь у порушеннях, які допустив контрагент ;
- знав про дефекти у правовому статусі контрагентів. Зокрема, про те, що вони не були зареєстровані платниками ПДВ, а їх посадові особи чи представники не мали повноважень складати первинні чи розрахункові документи (податкові накладні тощо).
Окрім того, судді зауважили, що висновки в акті перевірки не є безумовно достовірними, оскільки лише відображають фактичні дії податкових інспекторів-ревізорів та їх особисту думку.
Готові експертні поради, а не просто набір даних.
Апеляційний суд — перемога податківців
Апеляція не погодилася з рішення першої інстанції, оскільки судді першої інстанції:
- не надали належної оцінки договорам і підтвердній документації;
- не врахували, що саме по собі спростування доводів податкового органу не свідчить про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними.
Також апеляційний суд встановив, що контрагенти підприємства фактично не могли продавати товари та надавати послуги з огляду на те, що у них не було для цього необхідних трудових і матеріальних ресурсів. Усе це свідчить про нереальність операцій. Крім того, підприємство не надало суду доказів, які свідчили б про те, що воно та його контрагенти виконали умови договорів про постачання товарів і надання послуг. А це додатково свідчить про безтоварність операцій.
Касаційна скарга до ВС — остаточна перемога податківців
ВС копнув ще глибше і виніс остаточне рішенні у цій справі. Те, що підприємство не з’ясувало, чи має представник контрагента повноваження укладати угоди, на думку суддів ВС, може свідчити про наявність умислу безпідставно одержати податкову вигоду.
Нікуди не зникли й обставини, що свідчать про нереальність господарських операцій (зокрема, відсутність персоналу, основних засобів, складських приміщень тощо).
Документи, що підтверджують реальність господарських операцій, слід оцінювати з огляду на їх специфіку: зміст послуг, умови перевезення, зберігання товарів тощо. Господарська операція, яку оформили на папері, ще не свідчить, що те, що її провели в реальності.
Чи допоможуть відкриті держреєстри із перевіркою контрагентів
Із відкритих держреєстрів можна отримати дані, які можуть допомогти встановити, чи надійний ваш контрагент. Що саме і де шукати, як ви скористаєтеся цією інформацію і яких висновків дійдете — залежить особисто від вас.
Якщо хочете швидко з’ясувати, чи варто мати справу з тим чи тим підприємством, скористайтеся нашим сервісом Головбух Контрагенти. За допомогою цього ресурсу отримаєте:
- повний економічний аналіз підприємства;
- експертні поради щодо вибору контрагента;
- інформацію про безпечність контрагента за принципом світлофора: контрагенти з низьким, середнім чи високим ступенем ризику.
Результат перевірки через Головбух Контрагенти — чітка відповідь про надійність чи ненадійність контрагента. Тож сервіс зробить всю роботу за вас.
Працюйте лише з надійними контрагентами. Тоді податківці не зможуть визнати господарську операцію нереальною або без економічного змісту. Це збереже ваші нерві та кошти підприємства. Надійного бізнес-партнера допоможе обрати Головбух Контрагенти.
