Воєнний стан: на що розраховувати платникам податків
Хто із суб’єктів господарювання має це зробити, записано у частині 3 статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі — Закон про бухоблік).
Отже, у повному обсязі оприлюднити на своїй вебсторінці фінзвітність за 2021 рік разом з аудиторським висновком зобов’язані:
- підприємства, що становлять суспільний інтерес, окрім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів, публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку, підприємства видобувних галузей — не пізніше ніж до 30 квітня 2022 року;
- великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, середні підприємства, інші фінансові установи та недержавні пенсійній фонди, що є мікро- та малими підприємствами — не пізніше ніж 1 червня 2022 року.
Із цього приводу Мінфін 11 березня 2022 року видав інформаційне повідомлення. Міністерство наголосило: у зв’язку з воєнним станом юрособи подаватимуть фінансові, аудиторські звіти й будь-які інші документи у документальній та/або електронній формі протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни. Звітність подаватимуть за весь період, коли її не подавали чи були зобов’язані подати документи.
Увага: 21 квітня 2022 року Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт № 7300, яким воєнний стан в Україні продовжили ще на 30 діб — до 25 травня 2022 року.
Чиновники Мінфіну наголосили, що в період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до юросіб не застосовуватимуть адміністративну та/або кримінальну відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів. Роз’яснення міністерства базуються на нормах Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 № 2115-ІХ (далі — Закон № 2115).
Водночас можновладці нагадують, що юрособи мають дотримувати норм Закону про бухоблік стосовно організації, ведення бухобліку та складання фінзвітності. Отже, Мінфін переносить дедлайни оприлюднення звітності, які припадають на воєнний час, та обіцяє не застосовувати санкцій. Але для юросіб, які мають фізичну можливість вести бухоблік, складати, подавати й оприлюднювати фінзвітність, такого обов’язку ніхто не скасовував!
Тож, юрособам, які функціонують в областях, де немає активних бойових дій, і які перебувають на підконтрольній Україні території, варто провести аудит річної фінзвітності та оприлюднити її на своїй вебсторінці разом з аудиторським звітом у строки, що визначає Закон про бухоблік, або максимально дотримувати цих строків.
У пункті 5 Закону № 2115 записано, що його норми не поширюються на податкові правовідносини, тож звернемося до ПКУ.
Так, ПКУ також вимагає, аби прибутківці, які відповідно до Закону про бухоблік зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність разом з аудиторським звітом, подавали податківцям річну фінзвітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, не пізніше ніж 10 червня наступного за звітним року (п. 46.2 ПКУ).
Зміни, що депутати внесли до Перехідних положень ПКУ, звільнили платників податків, які через вторгнення рашистів не можуть виконати покладені на них зобов’язання, від відповідальності, зокрема, за несвоєчасне подання фінзвітності разом з аудиторським висновком, як того вимагає пункт 46.2 ПКУ. Виконати цей обов’язок платники податків мусять протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану (пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
В унісон із коментарем Мінфіну Аудиторська палата України (АПУ) 18 березня 2022 року розмістила на своїй офіційній вебсторінці Інформаційний лист Ради АПУ щодо впливу військової агресії російської федерації на фінансову звітність та аудиторські звіти. У листі АПУ дублює аналогічні роз’яснення Мінфіну для суб’єктів господарювання, спираючись на Закон № 2115. Чіткіші настанови АПУ надав щодо порядку подання та оприлюднення фінзвітності банків, учасників ринку небанківських послуг, емітентів цінних паперів.
