Фінансова звітність — бухгалтерська звітність, яку зобов’язані подавати всі юрособи, які ведуть облік за національними або міжнародними стандартами обліку та звітності. У консультації експерт підкаже, які моменти врахувати бухгалтеру, щоб фінансова звітність була без помилок
Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Фінансова звітність — звіт, який зобов’язані подавати винятково юрособи. На фізосіб-підприємців вимоги Закону про бухоблік не поширюються. Завдяки фінзвітності її користувачі отримують інформацію про фінстан і результати діяльності підприємства, щоб ухвалювати рішення.
Увага: фінансова звітність не є комерційною таємницею або конфіденційною інформацією. Фінансова звітність не належить до інформації з обмеженим доступом, окрім випадків, передбачених законом (ч. 2 ст. 14 Закону про бухоблік).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 419 подайте фінзвітність:
органам, до сфери управління яких належить підприємство;
трудовим колективам — на їх вимогу;
власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;
Чи зобов’язані подати фінзвітність юрособи, що утворилися 2023 року? Звітним періодом є календарний рік. Проте для новоутворених юросіб перший звітний період може бути меншим за 12 місяців, але не більшим за 15 місяців (ст. 13 Закону про бухоблік). Тож якщо заснували підприємство у період із 1 жовтня по 31 грудня 2023-го, річну фінзвітність можете не подавати. Відзвітуйте вперше за 2024 рік і включіть до звіту інформацію про операції за 2023 рік.
Увага: новоутворені юрособи-прибуткіці та неприбуткові організації зобов’язані подати звіт за 2023 рік до податкової, оскільки фінзвітність є додатком до прибуткової декларації та неприбуткового звіту (п. 46.2 Податкового кодексу України; ПК).
Якщо підприємство ліквідували протягом 2023 року, звітним є період із початку звітного року до дати, коли ухвалили рішення про його ліквідацію (ст. 13 Закону про бухоблік).
Склад фінзвітності, строки подання, обов’язок оприлюднити чи складати за МСФЗ залежать від категорії підприємства. Перевірте, чи правильно обрали категорію підприємства — мікро-, мале, середнє чи велике
Фінансова звітність існує у повному та скороченому комплекті. Склад і вид форм залежать від періоду звітування — річна чи проміжна звітність і категорії підприємства, що звітує. Розглянемо склад звітних форм.
Звіти за формами № 3, 3-н, 4, 5, 6 подавайте лише за результатами року (п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 1; п. 2 Порядку № 419). Окрім типової форми № 5, за потреби, подайте у довільній формі примітки до річної фінзвітності, як того вимагають НП(С)БО та інші облікові нормативні акти.
Розкрийте у примітках за 2023 рік «воєнні» особливості діяльності, зокрема:
інформацію про втрати від зменшення корисності необоротних активів, до яких не маєте доступу через розташування на тимчасово окупованій території, у зоні бойових (воєнних) дій;
дані про операції з гуманітарною допомогою;
повідомлення про те, що показники фінзвітності не підтверджені результатами інвентаризації активів та зобов’язань, якщо немає доступу до активів і документів через війну і станом на кінець 2023 року інвентаризацію не проводили;
зміну облікової політики через «воєнні» обставини і зміни до нацстандартів тощо.
Крім цього зазначте чи складали фінзвітність з урахуванням принципу безперервності діяльності чи без нього. Керівництво підприємства згідно з НП(С)БО 6 має оцінювати подальшу можливість безперервної діяльності підприємства щорічно під час складання річної звітності.
Для цього розгляньте існуючі та можливі наслідки війни для підприємства. Проаналізуйте можливість продовжувати діяльність у наступному після звітного фінансовому році. До таких наслідків можна відности:
суттєву невизначеність у зовнішньоекономічних умовах;
збитки через зв'язки підприємства з державами-агресорами;
втрату або суттєве скорочення ринків збуту через війну;
знецінення активів підприємства через зміни ринків, пов'язаних з війною;
істотне збільшення ризику неплатежів клієнтів і позичальників, котрі знаходяться у зоні воєнних дій;
втрату або часткове пошкодження (загрозу втрати або пошкодження) майна підприємства через воєнні дії;
втрату джерел фінансування, погіршення умов кредитування, умов розрахунків із постачальниками;
збільшення валютних ризиків, котрі істотно впливають на діяльність підприємства;
відтік значної частини кваліфікованого персоналу та необхідність витрат на пошук (підготовку) персоналу;
зупинення роботи груп основних засобів, цехів, підрозділів тощо.
Аналіз можливості подальшої безперервної діяльнсоті підприємства та судження керівництва додатково розкрийте у Примітках до фінзвітності.
Форму 6 складають підприємства, які зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність, або посідають монопольне становище на ринку, або стосовно продукції (товарів, робіт, послуг) яких до початку звітного року ухвалене рішення про державне регулювання цін.
Великі та середні підприємства разом із річною фінзвітністю подають звіт про управління. Форму звіту розробіть на свій розсуд. Орієнтуйтеся на Методичні рекомендації зі складання звіту про управління, затверджені наказом Мінфіну від 07.12.2018 № 982. Середні підприємства мають право не наводити у звіті нефінансову інформацію (ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік).
Юрособи, які провадять діяльність у добувних галузях відповідно до Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» від 18.09.2018 № 2545-VІІІ та підприємства — заготівельники деревини, що становлять суспільний інтерес, додатково подають звіт про платежі на користь держави. Склад підприємств, що становлять суспільний інтерес, визначений у статті 1 Закону про бухоблік.
Користувачі звіту про управління та звіту про платежі на користь держави — трудові колективи, інвестори та окремі держрегулятори. Податківцям і статистикам цих звітів не подавайте, оскільки вони не є формами фінансової, статистичної чи податкової звітності (ЗІР, підкатегорія 102.20.02; лист Держстату від 08.02.2019 № 04.3-13/17-19).
Увага: Звіт про управління та звіт про платежі на користь держави не є фінансовою, податковою або статистичною звітністю.
Нагадаємо, що раз на рік звітують лише мікропідприємства. Малі, як і середні та великі підприємства, подають проміжну та річну звітність.
Непоодинокі випадки, коли мікропідприємство звітує за формами, призначеними для малого. Це порушення норм НП(С)БО 25! Стандарт не надає права вибирати між формами «м» та «мс». Отже, мікросуб’єкт не має права подавати форми № 1-м і № 2-м. Малі та мікропідприємства можуть відмовитися подавати спрощену звітність і звітувати повним пакетом фінзвітності (п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1). Такий вибір закріпіть у наказі про облікову політику.
Окрім того, спрощеним пакетом звітують:
непідприємницькі товариства, які не мають на меті отримувати прибуток і розподіляти його між учасниками (ст. 85 Цивільного кодексу України). Тобто неприбуткові організації;
представництва нерезидентів.
Це вимоги НП(С)БО 25. Проте податківці заперечують безумовне право неприбутківців складати фінзвітність за спрощеними формами. Разом із неприбутковим звітом вони хочуть бачити повний комплект фінзвітності, за винятком випадків, коли неприбуткова організація — мікро- або мале підприємство у розумінні статті 2 Закону про бухоблік (ЗІР, підкатегорія 102.20.02). Тобто вони вимагають, аби непідприємницькі товариства керувалися загальними вимогами, коли вибирають пакет форм звітів.
підприємства, які контролюють інші підприємства. Вони складають консолідовані фінзвіти групи;
об’єднання підприємств (щодо підприємств, які входять до їх складу), якщо це передбачають установчі документи об’єднань підприємств відповідно до законодавства.
Увага: малі та середні групи (окрім груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес) звільнені від обов’язкового складання консолідованої фінзвітності. Критерії поділу груп на малі, середні та великі містить частина 1 статті 12 Закону про бухоблік та пункт 6 розділу I НП(С)БО 2.
Строки подання річної фінзвітності визначені у статті 11 Закону про бухоблік та Порядку № 419. Дата подання фінзвітності залежить від способу її подання:
день фактичної передачі — коли подають особисто;
дата, коли звітність отримав адресат, — у разі відправлення поштою. Її зазначає на штемпелі підприємство зв’язку, що обслуговує адресата;
дата отримання електронного повідомлення від центру збору фінзвітності або відповідного органу — у разі подання в електронному форматі (п. 4 Порядку № 419).
Фінзвітність статистикам і податківцям зазвичай подають одночасно через «Єдине вікно».
Але! Граничні строки подання фінзвітності цим органам влади відрізняються. Тож аби уникнути непорозумінь, подайте фінзвітність-2023 до статистики та податкової не пізніше ніж 28 лютого 2024 року.
Окремо зупинимося на строках, коли фінзвітність мають подати підприємства, які обов’язково звітують за МСФЗ. Вони додатково подають річну фінзвітність на основі таксономії разом з аудиторським звітом до центру збору фінзвітності у строки для її оприлюднення. Строки подачі залежатимуть від категорії підприємства (ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік; п. 5 Порядку № 419). Статистикам і податківцям таку фінзвітність не подавайте.
Примітки до фінзвітності за МСФЗ у довільній формі та аудиторський висновок надішліть до ДПС через меню «Листування з ДПС» приватної частини е-кабінету платника (ЗІР, підкатегорія 102.20.01). Для цього створіть файл у форматі .pdf об’ємом до 5 МБ. Форму приміток оберіть на свій розсуд — письмові пояснення, таблиця, графік тощо. Додайте супровідний лист.
Чи можна уточнити показники, якщо припустилися помилки у фінзвітності? Підприємства можуть подати уточнену фінзвітність замість раніше поданої:
за результатами аудиторської перевірки;
щоб виправити власноруч виявлені помилки;
з інших причин.
Подавайте й оприлюднюйте уточнену фінзвітність у такому самому порядку, як фінзвітність, яку уточнюєте (ч. 6 ст. 14 Закону про бухоблік; п. 2 Порядку № 419).
Оприлюдненню може підлягати й ліквідаційний баланс, якщо того вимагає закон. Ліквідаційний баланс комісія має опублікувати протягом 45 днів після затвердження (п. 5 ст. 14 Закону про бухоблік).
Переважно мікро- та малі підприємства не підпадають під обов’язковий аудит і річну фінзвітність не оприлюднюють. Виняток — «малюки», що за своєю організаційно-правовою формою або сферою діяльності зобов’язані проводити аудит фінзвітності й оприлюднювати її, як того вимагає Закон про бухоблік.
Через воєнний стан діє звільнення від відповідальності за порушення у сфері фінзвітності згідно із Законом № 2115 та Порядком № 419. Юрособи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, аудиторські та інші звіти протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану. У період дії воєнного стану, а також протягом трьох місяців після його завершення до юросіб не застосовують адміністративну та/або кримінальну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання такої звітності (пп. 1, 2 п. 1 Закону № 2115; п. 2 Порядку № 419). Такі самі послаблення з аналогічними строками стосуються оприлюднення фінзвітності (пп. 4-1 п. 1 Закону № 2115).
Увага:під час воєнного стану не штрафують за порушення строків подання та оприлюднення фінзвітності.
Звільнення від відповідальності протягом дії воєнного стану і трьох місяців після його завершення із 27.05.2022 передбачили і в ПК. Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону про бухоблік зобов’язані оприлюднити річну фінзвітність разом з аудиторським звітом, звільняються від передбаченої ПК відповідальності за неподання або несвоєчасне подання річної фінансової звітності, що підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом.
Не штрафуватимуть також, якщо не подасте уточнювального розрахунку до річної прибуткової декларації. Йдеться про прибуткову декларацію, яку подають, коли показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінзвітності зазнали змін порівняно з показниками Звіту про фінансовий стан (Баланс) і Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати), що їх подають разом із податковою декларацією, і такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної прибуткової декларації за відповідний податковий (звітний) період (пп. 69-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).
