Фінансова звітність — бухгалтерська звітність, яку зобов’язані подавати всі юрособи, які ведуть облік за національними або міжнародними стандартами обліку та звітності. У консультації експерт підкаже, які моменти врахувати бухгалтеру, щоб фінансова звітність була без помилок
Фінзвітність підсумовує результати роботи підприємства за звітний період. На неї чекають усі: засновники, Держстат, ДПС і навіть Центр збору фінзвітності.
Зміни у законодавстві для бізнесу — 2026
Національні стандарти бухобліку висувають вимоги стосовно якісних характеристик фінансової звітності та принципів її підготовки. Інформація, наведена у фінансовій звітності, має бути дохідлива і зрозуміла її користувачам за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті такої інформації (розд. ІІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).
Звітність також має містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити і скоригувати їх оцінки, зроблені у минулому.
Важливими характеристиками фінансової звітності є її достовірність і порівнянність. Тобто головбухи мають створити передумови для аналізу зацікавленими користувачами правильних і якісних фінансових звітів підприємства за різні періоди.
Утім навіть бувалому бухгалтерові на тлі облікового різноманіття та постійних змін у законодавстві можна заплутатися й у найпростішому: формах, строках подання фінзвітності тощо. Допоможемо йому фаховою підтримкою.
Фінансова звітність: хто та які види подає
Мікропідприємства, малі підприємства, платники єдиного податку 3 групи, неприбуткові підприємства та представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності складають та подають спрощену фінзвітність (п. 2 НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»). При цьому фінансову звітність мікропідприємства за формами № 1-мс та № 2-мс подають:
мікропідприємства, які визнані такими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (
далі —
Закон № 996);
підприємства, які ведуть спрощений бухоблік доходів і витрат згідно з податковим законодавством, тобто
юрособи — єдинники на 3 групі;
Фінансова звітність за МСФЗ: комплект і строки подання
Фінзвітність малого підприємства за формами № 1-м та № 2-м подають:
- малі підприємства, які визнані такими відповідно до Закону № 996, за виключенням єдинників на 3 групі, які подають фінзвітність, передбачену для мікропідприємств;
- представництва іноземних суб’єктів господарювання.
НП(С)БО 25 не дозволяє підприємствам обирати між Фінансовою звітністю малого підприємства (форми № 1-м, № 2-м) та Фінансовою звітністю мікропідприємства (форми № 1-мс, 2-мс). Тож мікропідприємство не може звітувати за форми № 1-м, № 2-м, а мале підприємство не може застосовувати форми № 1-мс, 2-мс.
Однак мікро та малі підприємства мають право обирати між скороченими формами фінзвітності та повноформатними формами із НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Таке рішення потрібно закріпити в наказі про облікову політику.
Підприємство вважають мікро, малим, середнім або великим у разі дотримання щонайменше двох критеріїв за попередній рік.
Склад фінзвітності, строки подання, обов’язок оприлюднити чи складати за МСФЗ залежать від категорії підприємства. Перевірте, чи правильно обрали категорію підприємства — мікро-, мале, середнє чи велике
Новостворене підприємство для визначення свого типу керується тими показниками, які представлені в його першій річній фінансовій звітності.
Також для певних категорій суб’єктів господарювання передбачено обов’язкове складання фінзвітності за МСФЗ. До таких підприємств відносять, зокрема:
підприємства, що становлять суспільний інтерес;
публічні акціонерні товариства;
суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях;
банки, страховики, кредитні спілки, підприємства, що надають фінпослуги;
та підприємства, які самостійно вирішили застосовувати МСФЗ для складання фінзвітності (ч. 2, 3 ст. 12-1 Закону № 996).
МСФЗшники мають використовувати повноформатну фінзвітність, передбачену НП(С)БО 1.
Бухгалтер без знань — як калькулятор без батарейки. Вища школа Головбуха підзаряджає: освіта онлайн у зручний час і будь-де ⚡
Фінансова звітність: основні правила
Нагадаємо основні правила підготовки фінзвітності:
1. Складайте у гривні. Проте, на вимогу користувачів, можете додатково перерахувати її показники в інвалюту.
2. Форми повного комплекту складіть у тисячах гривень без десяткових знаків. Виняток — розділ ІV форми № 2. Його складіть у гривні з копійками. Скорочений комплект фінзвітності наведіть у тисячах гривень з одним десятковим знаком.
3. Не згортайте статті активів та зобов’язань, доходів і витрат, окрім випадків, коли це дозволяють відповідні НП(С)БО та МСФЗ (п. 3 розд. ІV НП(С)БО 1; п. 5 розд. І НП(С)БО 25).
4. Суми податку на прибуток, збитків, витрат, вирахувань з доходу, вибуття коштів, зменшення у структурі власного капіталу показуйте в дужках (п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 1).
5. Не наводьте статті, для яких немає інформації до розкриття. Виняток — коли у статті була інформація в попередньому звітному періоді. Ці дані потрібні користувачам для порівняння.
Усі форми фінансової звітності
6. До форм повного комплекту можете додати додаткові статті з додатка 3 до НП(С)БО 1, якщо інформація суттєва й оцінка статті є достовірною.
7. Розкрийте показники діяльності філій, представництв, відділень, відокремлених підрозділів підприємства (п. 6 розд. ІІ НП(С)БО 1).
8. Наводьте інформацію про активи та зобов’язання, підтверджену результатами інвентаризації (ст. 10 Закону № 996).
9. Звітність має підписати керівник (власник) підприємства та бухгалтер або особа, яка веде бухоблік. Якщо бухоблік забезпечує особа, яка надає послуги у сфері бухобліку та/або аудиту, фінзвітність підписують керівник підприємства / уповноважена ним особа та керівник аудиторської/аутсорсингової фірми або уповноважена ним особа (ч. 1 ст. 11 Закону № 996). Фінзвітність підприємств, що становлять суспільний інтерес, підписують винятково керівник чи уповноважена ним особа та головний бухгалтер.
10. Проведіть внутрішньоформовий та міжформовий контроль звітності. У пригоді стануть Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну від 11.04.2013 № 476 (далі — Методрекомендації № 476).
Малим підприємствам для самоконтролю потрібно згадати стару нумерацію рядків форм. Про мікропідприємства у цих Методрекомендаціях взагалі не згадують.
Зазначених вище відповідностей показників у формах фінзвітності Методрекомендації № 476 зараз не містять. Формула виконана, коли за рік підприємство лише отримало фінрезультат і не використовувало нерозподілених прибутків (непокритих збитків). Наприклад, якщо засновники використовували у 2025 році прибуток чи бухгалтер виправляв минулорічні помилки — рівності не буде.
Щоб пояснити контролерам розбіжності, покажіть їм форму № 4, яка розшифрує зміни у складі нерозподіленого прибутку/непокритого збитку за рік. «Малюки», які подають спрощену фінзвітність, можуть подати у довільній формі письмові пояснення або сформувати в обліковій програмі форму № 4 довідково.
Фінансова звітність: яка відповідальність
У період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його припинення чи скасування особи, відповідальні за своєчасне та у повному обсязі подання й оприлюднення фінансової звітності, звільняються від відповідальності за порушення строків оприлюднення річної фінансової та річної консолідованої фінансової звітності разом із відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави та консолідованим звітом про платежі на користь держави, складення та оприлюднення яких передбачене законодавством (пп. 4-1 п. 1 Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 № 2115-IX; далі — Закону № 2115).
Юридичні особи, які за законодавством зобов’язані оприлюднити річну фінансову та річну консолідовану фінансову звітність разом із відповідними звітами, оприлюднюють таку звітність у повному обсязі згідно із законодавством протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неоприлюднення (пп. 4-2 п. 1 Закону № 2115).
Хто та кому подає консолідовану фінансову звітність
Тобто компанії, які на вимогу частини 3 статті 14 Закону № 996 зобов’язані оприлюднити свою річну фінзвітність (річну консолідовану фінзвітність), не платитимуть адмінштрафу, якщо виконають цю вимогу протягом трьох місяців після закінчення війни.
Зауважимо, що зазначене звільнення не поширюється на податкові правовідносини. Тобто воно не звільняє від податкової відповідальності за неподання податківцям повторної фінзвітності, що підлягає оприлюдненню за пунктом 46.2 ПК. Нагадаємо, він вимагає, аби платники подавали контролерам повний комплект фінзвітності, вже перевіреної аудитором, не пізніше ніж 10 червня наступного за звітним року.
За неподання (несвоєчасне подання) річної фінзвітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовують відповідальність, передбачену пунктом 120.1 ПК. А саме — 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Податкового штрафу уникнуть лише ті платники, які зможуть довести, що не мали можливості виконати такий обов’язок (пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПК). Однак і їм доведться подати податківцям річну фінзвітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, упродовж шести місяців після закінчення війни.
