У листі роз’яснюється, що законодавством не заборонено звільнення працівника за власним бажанням у період його тимчасової непрацездатності, а обмеження щодо звільнення працівника, який знаходиться на лікарняному, стосується тільки звільнення з ініціативи власника. В той же час, звільнення працівника за власним бажанням, який захворів у період роботи, не позбавляє його права на оплату листка непрацездатності, адже право на матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням непрацездатності в період роботи, включаючи і день звільнення.
Також Мінсоцполітики звертає увагу, що обов’язок подавати до держслужби зайнятості списки фактично вивільнених працівників не пізніше 10 днів після звільнення стосується лише звільнення в порядку вивільнення працівників на підставі норм частини 1 статті 40 КЗпП (тобто, при вивільненні у разі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників).
