Згідно з Податковим кодексом України, податки та збори сплачує безпосередньо платник або, у визначених законом випадках, податковий агент чи представник платника
Особливості сплати платежів безпосередньо платником.
Якщо платежі до бюджетів та фондів сплачує безпосередньо платник, тобто кошти сплачуються від власного імені та з власного рахунку такого платника, то податковий номер платника зазначають у полі «платник», яке є обов’язковим реквізитом платіжної інструкції.
Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг затвердив НБУ постановою від 29.07.2022 № 163.
Таким чином, сплачені кошти платником підлягають відображенню в його інтегрованій картці, а також в Електронному кабінеті.
Річна фінзвітність за 2025 рік: пам’ятка для бухгалтера
Особливості сплати платежів представником платника.
Платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах (п. 19.1 Податкового кодексу України; ПК).
Представниками платника податків визнають осіб, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків — фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2 ПК).
Представник платника податків користується правами, встановленими ПК для платників податків (п. 19.3 ПК).
Поняття та підстави представництва наведені в статті 237 Цивільного кодексу України (далі — ЦК). Вона передбачає, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правовик від імені другої сторони. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного Імені. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Також, стаття 237 ЦК говорить не лише про право, але й про обов’язок представника вчиняти дії від імені особи, яку він представляє. Для наявності певного обов’язку між сторонами укладається договір, який буде підставою представництва у відповідності до статті 237 ЦК.
Вказаний договір повинен містити всі істотні умови договору доручення (ст. 1000 ЦК), за яким одна сторона (представник платника податків) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (платника) певні юридичні дії, зокрема сплату податків, зборів та інших платежів.
Таким чином, якщо представник платника податку за договором доручення або в інших випадках, крім передбачених ПК, сплачує податки, збори та інші платежі з рахунка платника, тобто за рахунок та від імені платника, то у полях «платник» та «фактичний платник» (обов’язкові реквізити платіжної інструкції) зазначається виключно податковий номер платника.
Відповідно, у такому випадку, сплачені кошти підлягають відображенню в інтегрованій картці платника, а також в Електронному кабінеті.
Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердив Мінфін наказом від 22.03.2023 № 148.
Податки, збори, платежі та ЄСВ сплачує платник безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, — податковий агент або представник платника (п. 9 розд. ІІ наказу № 148).
За інформацією ДПС у Сумській області
