Податківці повідомляють, який порядок та строки оскарження рішень податкових органів про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів, передбачених Законом України від 18.06.2024 № 3817-ІХ
За порушення щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб’єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом (ч. 1 ст. 73 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 № 3817-ІХ; далі — Закон № 3817).
Для обрахунку штрафних санкцій, передбачених статтею 73 Закону № 3817, використовують розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому виявили порушення.
До суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірах, встановлених частиною другою статті 73 Закону № 3817.
Податкові органи застосовують та стягують фінансові санкції у вигляді штрафів, передбачені частиною другою (крім підпункту 3, 6) статті 73 Закону № 3817, у порядку, визначеному Податковим кодексом України (ПК). Інші органи виконавчої влади приймають рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів, передбачених підпунктами 3, 6 частини другої статті 73 Закону № 3817, у межах їхньої компетенції, визначеної законом. У разі невиконання суб’єктом господарювання таких рішень сума штрафу стягується на підставі рішення суду. Фінансові санкції у вигляді штрафів, передбачені пунктом 24 частини другої статті 73 Закону № 3817, застосовуються:
- податковими органами — за порушення пункту 10 частини другої, частин сьомої, восьмої, десятої статті 71 Закону № 3817;
- іншими органами виконавчої влади — за порушення частини першої, підпунктів 1-9 частини другої, частин третьої — шостої та дев’ятої статті 71 Закону № 3817.
Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених частиною другою статті 73 Закону № 3817, може бути оскаржено в адміністративному порядку згідно із статтею 56 ПК або в судовому порядку.
Банк проведень: облік штрафів, пені, неустойки
Процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів під час адміністративного оскарження визначили Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим наказом Мінфіну від 21.10.2015 № 916.
Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п. 56.1 ПК).
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПК або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Якщо відповідно до ПК контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу (п. 56.12 ПК).
Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення (ППР) або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 ПК.
Порядок застосування норм підпунктів 102.6 — 102.7 ПК затвердив Мінфін наказом від 20.10.2017 № 861.
Платник одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 ПК) повідомляти контролюючий орган, яким визначили суму грошового зобов’язання або прийняли інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.
Рішення ДПС, прийняті за розглядом скарги платника, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.
З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК, платник має право оскаржити в суді ППР або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник має право оскаржити в суді ППР або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 ПК.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності. Окрім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановили інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України).
За інформацією ДПС у Закарпатській області
