Транспортні послуги в податковому обліку: чи обов’язкова ТТН для підтвердження реальності операції

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 та 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).

Товарно-транспортна накладна (ТТН) — єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізосіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку. ТТН складається у паперовій та/або електронній формі. ТТН містить обов’язкові реквізити, передбачені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2021 № 2344-ІІІ та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі — Правила).

Основним документом на перевезення вантажів є ТТН, яка містить всі обов’язкові реквізити, визначені Законом № 2344. Форму ТТН наведено в додатку 7 до Правил.

Товарно-транспортна документація — комплект юридичних документів, на підставі яких обліковують, приймають, передають, перевозять, здають вантаж та проводять взаємні розрахунки учасники транспортного процесу.

За необхідності форма ТТН може бути доповнена іншими реквізитами, з урахуванням особливостей перевезень, зокрема умов та/або виду вантажу (абз. 2, 8—10 п. 11.1 гл. 11 Правил).

Сторони можуть внести до ТТН будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додають інші (сертифікати, свідоцтва тощо), що визначають правила перевезень зазначених вантажів у паперовому та/або електронному вигляді ().

У разі оформлення е-ТТН супровідні документи також додають в електронній формі. При оформленні паперової ТТН супровідні документи додають в паперовій формі за підписом відповідальних осіб.

Чи допустимі в ТТН скорочення «ТОВ» і «ФОП»

Для цілей оподаткування платники зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачили законодавством. ТТН відносять до первинних документів (п. 44.1 Податкового кодексу України).

Отже, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначають на підставі даних бухобліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV).

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За відсутності товарно-транспортної документації, яка підтверджує отримання послуг з перевезення вантажу, у тому числі ТТН, які відносять до первинних документів та на підставі яких ведеться бухоблік, платник при визначенні фінрезультату до оподаткування відповідно до правил бухобліку не має підстав для врахування вартості таких послуг у складі витрат.

За інформацією ДПС у Черкаській області