Податківці дійшли такого висновку, послідовно проаналізувавши норми Податкового кодексу України (ПК), НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та П(С)БО 16 «Витрати».
Підпункт 39.2.1.1 ПК відносить до контрольованих операції, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку. Зокрема ті, що платники здійснюють із пов’язаними особами — нерезидентами.
Підпункт 14.1.202 ПК містить поняття «продаж (реалізація) товарів»: це, у т. ч., операції з безоплатного надання товарів. Отже, такі операції у податковому обліку прирівнюють до продажу товарів.
Пункт 3 НП(С)БО та пункт 7 П(С)БО 16. Згідно із ними витрати — це зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками). Визнають витрати одночасно з визнанням доходу, для отримання якого їх здійснили. Якщо ж такого зв’язку немає, витрати відображають у складі витрат того звітного періоду, в якому їх здійснили.
Пункт 134.1.1 ПК, за яким об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначають шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на різниці, передбачені ПК.
Отже, податківці резюмують: вартість безоплатно наданих товарів через витрати впливає на фінрезультат до оподаткування, та, як наслідок, на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств. І якщо отримує безоплатні товари нерезидент — пов’язана особа, то господарська операція з безоплатного надання товарів підпадає під визначення контрольованої. Вартість таких товарів для цілей трансфертного ціноутворення розглядають з урахуванням умов усіх договорів, пов’язаних із такою операцією, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток резидента.
Лист ДФС від 17.07.2017 № 1233/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
