Електронні гроші в Україні

Електронні гроші: законодавчі зміни щодо обігу 

Зміни у регулюванні електронних грошей, підвищення їхніх можливостей сталися ще з 1 квітня 2023 року, коли набрав чинності Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» від 12.01.2023 № 2888-IX (далі – Закон № 2888). Цей закон, зокрема, було визначає:

• можливість сплати податків електронними грошима;
• постановка на облік у ДПС електронних гаманців;
• врегулюванні статусу електронних грошей для платників єдиного податку;
• уточнено, що електронні гроші та цифрові гроші також є грошовими коштами.

Національна сертифікація бухгалтерів — 2024

Ці зміни законодавці називали легалізацією електронних грошей. Електронні гаманці, по-суті, прирівняли до банківських рахунків. Однак електронні гроші існували у правовому полі і до Закону № 2888. Їхній обіг був урегульований Положенням про електронні гроші в Україні, яке було затверджене постановою правління НБУ від 25.06.2008 № 178 (втратило чинність, так як замінено на новіше).

Законом № 2888 лише підвищили статус електронних грошей, усунули існуючі суперечності. Наприклад, до Закону № 2888 платники єдиного податку не могли приймати платежі електронними грошима, так як податківці не вважали їх грошовою формою розрахунку – це була і не готівкова, і не безготівкова форма розрахунку, невідомо що. Законом № 2888 було ж чітко визначено, що цифрові та електронні гроші – це дійсно гроші, а не щось інше.

Увага: з 1 квітня 2023 року електронні гроші визнано грошовими коштами, тобто їх як платіжний засіб максимально наблизили до звичайних грошей, але деякі обмеження все ж таки на практиці залишаються.

⚡ НПСБО vs МСФЗ ⚡

Українські підприємства активно залучають іноземні інвестиції, виграють гранти і розвиваються. Хочете бути серед успішних? Підвищуйте кваліфікацію за Міжнародними стандартами фінансової звітності

Пройдіть тест на тему МСФЗ і перевірте себе

Електронні гроші: що це

Статус електронних грошей визначає Закон «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX (далі – Закон № 1591). Про електронні гроші говорить підпункт «14» частини 1 статті 1 Закону № 1591 як одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у т.ч. з використанням наперед оплачених платіжних карток багатоцільового використання), які:

• приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент;
• є грошовим зобов’язанням такого емітента електронних грошей.

Окрім Закону № 1591 електронні гроші врегульовує Положення про випуск електронних грошей та здійснення платіжних операцій з ними, яке затверджене постановою правління НБУ від 29.09.2022 № 210 (далі – Положення № 210).

Що таке «електронний гаманець»

Електронний гаманець – це обліковий запис для обліку, зберігання електронних грошей та здійснення операцій з ними (пп. «12» ч. 1 ст. 1 Закону № 1591). Про зрівняння статусу електронного гаманця з банківським рахунком свідчить те, що з 24 червня 2023 року за Положенням № 210:

• до ДПС надсилаються повідомлення про відкриття або закриття електронного гаманця;
• перевіряти під час відкриття або закриття електронного гаманця наявність інформації про внесення власника гаманця до Єдиного реєстру боржників.

Тобто всі надходження на електронні гаманці під контролем податківців, а при несплаті боргів їх власником, наприклад аліментів і штрафів, то можливий арешт і примусове списання коштів з електронних гаманців. За аналогією з банківськими рахунками.

Увага: аби платіж вважався таким, що здійснений електронними грошима, то кошти мають надходити саме на електронний гаманець, який належить емітенту електронних грошей.

Хто може випускати електронні гроші

Емітентом електронних грошей зокрема може бути юрособа, яка на підставі отриманої ліцензії набула право на надання платіжної послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима. Емітент електронних грошей надає платіжні послуги з:

• випуску електронних грошей;
• виконання платіжних операцій з електронними грошима, у т.ч. відкриття та обслуговування електронних гаманців.

Емітентами електронних грошей в Україні можуть бути лише (див. ст. 57 Закону № 1591):

• банки, у т.ч. комерційні банки;
• установи електронних грошей – юрособи, яка на підставі отриманої ліцензії від НБУ набула право на надання платіжної послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима;
• філії іноземних платіжних установ (тобто електронні гроші можуть бути і від нерезидентів);
• оператори поштового зв’язку, див. Єдиний державний реєстр операторів поштового зв’язку;
• Національний банк України;
• органи державної влади, органи місцевого самоврядування (ОМС).

Таким чином, електронні гроші належать до приватних грошей з визначеним емітентом. Необхідною умовою є їхнє прийняття не одним суб’єктом, а кількома. Кількість таких можливих «приймачів» електронних грошей закон не визначає, але вони мають відрізнятися від емітента.

ВАША ПЕРСОНАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ГОЛОВБУХА

• Національна сертифікація бухгалтерів — 2024 ⏩
• Професійна сертифікація за МСФЗ — 2024 ⏩
• Національна сертифікація головбуха медичного КНП — 2024 ⏩
• ПДВ: від азів до майстерності ⏩
• Розрахунок зарплати, звітність, перевірки ⏩
• РРО: робота, помилки та штрафи ⏩
• ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця ⏩
• Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування ⏩

Що не є електронними грошима

Не є електронними грошима, наприклад, будь-які умовні одиниці вартості, які (див. ст. 58 Закону № 1591):

• обмежені одним суб’єктом. Тобто обліковуються суб’єктом господарювання, який їх випустив, і можуть бути використані лише у суб’єкта господарювання, який випустив такі одиниці вартості, незалежно від місцезнаходження такого суб’єкта господарювання. Для прикладу можна назвати певні подарункові сертифікати в магазинах, електронні талони на бензин, дисконтні картки з певними балами тощо;
• можуть міститися на будь-якому фізичному носії (не електронному гаманці). Наприклад код, який дає можливість отримати знижку в Інтернет-магазині, певний пароль тощо;
• використовуються абонентом постачальника електронних комунікаційних послуг для оплати та споживання цифрового контенту за допомогою будь-якого електронного комунікаційного, цифрового пристрою, за умови що надання таких послуг оплачується абонентом. Як приклад можна назвати певні умовні одиниці, які нараховуються у програмному продукті для перегляду фільмів, телевізійних прогам, токени у комп’ютерних іграх тощо.

Ще в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, яка затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291 (далі – Інструкція № 291) сказано, що з метою бухгалтерського обліку не визнаються електронними грошима наперед оплачені картки одноцільового використання, які приймаються як засіб платежу виключно їх емітентами, а саме:

• дисконтні картки торговців;
• картки автозаправних станцій;
• квитки для проїзду в міському транспорті тощо.

Також не є електронними грошима цифрові гроші та криптовалюти.

Чим електронні гроші відрізняються від цифрових грошей

Цифрові гроші – це електронна форма грошової одиниці України, емітентом якої є НБУ (пп. «96» ч. 1 ст. 1 Закону № 1591). Тобто цифрові гроші – це повністю відповідник, але електронний, національній валюті – гривні. По-суті, це цифрова гривня («е-гривня»). Емітент у цифрових грошей може бути лише один – НБУ, що відрізняє такі гроші від електронних, де емітенти можуть бути різні (див. вище). Однак цифрових грошей наразі НБУ в обіг не вводив, а здійснює лише дослідження – з вересня 2021 року відкритий проєкт «Е-гривня».

Увага: цифрові гроші = гривня.

Чим електронні гроші відрізняються від криптовалюти

Криптовалюти не є грошима взагалі, тому вони не розглядаються як електронні або цифрові гроші з точки зору законодавства.

По-перше, криптовалюти у майбутньому будуть визначатися як віртуальні активи (див. Закон «Про віртуальні активи» від 17.02.2022 № 2074-IX, який прийнятий, але ще не набув чинності).

По-друге, криптовалюти не мають одного визначеного емітента й не потребують ніяких ліцензій від НБУ чи будь-якого іншого Центрального банку ЄС на їхній випуск.

Готові розв’язки для РРО-задач: вендингова торгівля, аванси, корпправа та ліцензія

У законах пишуть одне, у роз’ясненнях — інше, а в Telegram-каналах посадовців узагалі складно розібратися. Тож у повсякденному житті бухгалтер мусить не лише застосовувати знання з обліку, а й розв’язувати задачі подекуди з вищої бухгалтерії. Розберімо свіженькі з РРО-галузі

ЧИТАТИ ПОРАДИ ЕКСПЕРТА

Як можна використовувати електронні гроші

Електронні гроші можна використовувати для (див. ч. 4 і ч. 5 ст. 60 Закону № 291):

• оплати товарів, робіт і послуг;
• перерахування електронних грошей на користь інших користувачів або між власними електронними гаманцями;
• сплати податки, збори, інші обов’язкові платежі у порядку та на умовах, визначених законодавством;
• сплати благодійних внесків та пожертвувань;
• суб’єктам господарювання – для приймання як засобу платежу за товари, роботи та послуги, які продаються користувачам.

Для прийняття електронних грошей як оплати необхідний договір, який укладений з емітентом електронних грошей.

Чи можуть електронні гроші використовувати єдинники

Так, можуть з 1 квітня 2023 року. Платники єдиного податку груп 1, 2 і 3 повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у т.ч. з використанням електронних грошей) (п. 291.6 Податкового кодексу України).

Які є обмеження у використанні електронних грошей

Обмеження щодо використання електронних грошей зокрема такі:

• для припейд-картки – електронний гаманець поповнюється та використовується на загальну максимальну суму платежів не більше ніж 5000 грн (пп. «1» п. 16 Положення № 210);
• оплата за товари на користь нерезидента та прийняття електронних грошей в оплату товарів від нерезидента – не більше 400 тис. грн (п. 70, п. 71 Положення № 210);
• не допускається прийняття електронних грошей на єдиний рахунок, що використовується для сплати податків і ЄСВ (п. 35¹.1 ПКУ).

Також є загальне обмеження щодо обігу електронних грошей на період воєнного стану – банкам-емітентам електронних грошей наказано призупинити здійснення випуску електронних грошей, поповнення електронних гаманців електронними грошима, розповсюдження електронних грошей (п. 16 постанови НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18). Однак дане обмеження стосується лише емітентів електронних грошей – банків, а є ще інші (див. вище).

Як працювати з електронною звітністю

Подання електронної звітності давно стало звичною справою для багатьох бухгалтерів. Адже електронне звітування має багато переваг, здебільшого у плані економії часу. Але є й особливості, про які треба пам’ятати. Також розповімо про те, яких технічних помилок може припуститися платник податку, коли складає звіт

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Як здійснювати бухгалтерський облік операцій з електронними грошима

Облік електронних грошей за Інструкцією № 291 здійснюється на субрахунку 335 «Електронні гроші, номіновані в національній валюті», на якому відображаються операції з електронними грошима, які здійснюються комерційними агентами та користувачами, відповідно до нормативно-правових актів НБУ та правил використання електронних грошей, узгоджених з НБУ.

Якщо суб’єкт господарювання використовує електронні гроші не лише у гривні, але й у іноземній валюті від нерезидентів, то окремого субрахунку Інструкція № 291 не передбачає. Отже, доведеться ввести свій та закріпити його в наказі про облікову політику, наприклад субрахунок 336 (у Плані рахунків цей номер відсутній).

Продаж електронних грошей їхнім користувачем не оподатковується, так як це, по-суті, обмін грошових коштів, а не продаж товару. Правила обліку ПДВ щодо операцій з електронними коштами такі ж, як і зі звичайними.

Бухгалтерські проведення для обліку господарських операцій з використанням цього субрахунку наведено у таблиці нижче. Облік операцій з електронними грошима у цілому нічим не відрізняється від такого зі звичайними коштами. На електронні гроші в іноземній валюті поширюється НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».