Електронні гроші в Україні
Електронні гроші: законодавчі зміни щодо обігу
Зміни у регулюванні електронних грошей, підвищення їхніх можливостей сталися ще з 1 квітня 2023 року, коли набрав чинності Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» від 12.01.2023 № 2888-IX (далі – Закон № 2888). Цей закон, зокрема, було визначає:
- можливість сплати податків електронними грошима;
- постановка на облік у ДПС електронних гаманців;
- врегулюванні статусу електронних грошей для платників єдиного податку;
- уточнено, що електронні гроші та цифрові гроші також є грошовими коштами.
Ці зміни законодавці називали легалізацією електронних грошей. Електронні гаманці, по-суті, прирівняли до банківських рахунків. Однак електронні гроші існували у правовому полі і до Закону № 2888. Їхній обіг був урегульований Положенням про електронні гроші в Україні, яке було затверджене постановою правління НБУ від 25.06.2008 № 178 (втратило чинність, так як замінено на новіше).
Законом № 2888 лише підвищили статус електронних грошей, усунули існуючі суперечності. Наприклад, до Закону № 2888 платники єдиного податку не могли приймати платежі електронними грошима, так як податківці не вважали їх грошовою формою розрахунку – це була і не готівкова, і не безготівкова форма розрахунку, невідомо що. Законом № 2888 було ж чітко визначено, що цифрові та електронні гроші – це дійсно гроші, а не щось інше.
Увага: з 1 квітня 2023 року електронні гроші визнано грошовими коштами, тобто їх як платіжний засіб максимально наблизили до звичайних грошей, але деякі обмеження все ж таки на практиці залишаються.
Електронні гроші: що це
Статус електронних грошей визначає Закон «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX (далі – Закон № 1591). Про електронні гроші говорить підпункт «14» частини 1 статті 1 Закону № 1591 як одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у т.ч. з використанням наперед оплачених платіжних карток багатоцільового використання), які:
- приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент;
- є грошовим зобов’язанням такого емітента електронних грошей.
Окрім Закону № 1591 електронні гроші врегульовує Положення про випуск електронних грошей та здійснення платіжних операцій з ними, яке затверджене постановою правління НБУ від 29.09.2022 № 210 (далі – Положення № 210).
Що таке «електронний гаманець»
Електронний гаманець – це обліковий запис для обліку, зберігання електронних грошей та здійснення операцій з ними (пп. «12» ч. 1 ст. 1 Закону № 1591). Про зрівняння статусу електронного гаманця з банківським рахунком свідчить те, що з 24 червня 2023 року за Положенням № 210:
- до ДПС надсилаються повідомлення про відкриття або закриття електронного гаманця;
- перевіряти під час відкриття або закриття електронного гаманця наявність інформації про внесення власника гаманця до Єдиного реєстру боржників.
Тобто всі надходження на електронні гаманці під контролем податківців, а при несплаті боргів їх власником, наприклад аліментів і штрафів, то можливий арешт і примусове списання коштів з електронних гаманців. За аналогією з банківськими рахунками.
Увага: аби платіж вважався таким, що здійснений електронними грошима, то кошти мають надходити саме на електронний гаманець, який належить емітенту електронних грошей.
«Вчіться, розваги нікуди не дінуться», — казали вони. Проте розваги якраз кудись ділися, а навчання завжди з нами. Бо як бухгалтеру без нових знань наодинці з податковими змінами? Вища школа Головбуха — ваш шанс лагідно поєднати підвищення кваліфікації і відпочинок, адже ви самі обираєте час і місце для уроків!
Хто може випускати електронні гроші
Емітентом електронних грошей зокрема може бути юрособа, яка на підставі отриманої ліцензії набула право на надання платіжної послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима. Емітент електронних грошей надає платіжні послуги з:
- випуску електронних грошей;
- виконання платіжних операцій з електронними грошима, у т.ч. відкриття та обслуговування електронних гаманців.
Емітентами електронних грошей в Україні можуть бути лише (див. ст. 57 Закону № 1591):
- банки, у т.ч. комерційні банки;
- установи електронних грошей – юрособи, яка на підставі отриманої ліцензії від НБУ набула право на надання платіжної послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима;
- філії іноземних платіжних установ (тобто електронні гроші можуть бути і від нерезидентів);
- оператори поштового зв’язку, див. Єдиний державний реєстр операторів поштового зв’язку;
- Національний банк України;
- органи державної влади, органи місцевого самоврядування (ОМС).
Таким чином, електронні гроші належать до приватних грошей з визначеним емітентом. Необхідною умовою є їхнє прийняття не одним суб’єктом, а кількома. Кількість таких можливих «приймачів» електронних грошей закон не визначає, але вони мають відрізнятися від емітента.
Знову зміни у законах? А щоб їх! І як тепер працювати? Як добре, що онлайн-помічник у системі «Експертус Головбух» і з робочими ситуаціями допоможе розібратися, і заспокоїть. Хутчіш тисніть на посилання і заручіться надійною підтримкою експертів 👇
Що не є електронними грошима
Не є електронними грошима, наприклад, будь-які умовні одиниці вартості, які (див. ст. 58 Закону № 1591):
- обмежені одним суб’єктом. Тобто обліковуються суб’єктом господарювання, який їх випустив, і можуть бути використані лише у суб’єкта господарювання, який випустив такі одиниці вартості, незалежно від місцезнаходження такого суб’єкта господарювання. Для прикладу можна назвати певні подарункові сертифікати в магазинах, електронні талони на бензин, дисконтні картки з певними балами тощо;
- можуть міститися на будь-якому фізичному носії (не електронному гаманці). Наприклад код, який дає можливість отримати знижку в Інтернет-магазині, певний пароль тощо;
- використовуються абонентом постачальника електронних комунікаційних послуг для оплати та споживання цифрового контенту за допомогою будь-якого електронного комунікаційного, цифрового пристрою, за умови що надання таких послуг оплачується абонентом. Як приклад можна назвати певні умовні одиниці, які нараховуються у програмному продукті для перегляду фільмів, телевізійних прогам, токени у комп’ютерних іграх тощо.
Ще в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, яка затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291 (далі – Інструкція № 291) сказано, що з метою бухгалтерського обліку не визнаються електронними грошима наперед оплачені картки одноцільового використання, які приймаються як засіб платежу виключно їх емітентами, а саме:
- дисконтні картки торговців;
- картки автозаправних станцій;
- квитки для проїзду в міському транспорті тощо.
Також не є електронними грошима цифрові гроші та криптовалюти.
Українські підприємства активно залучають іноземні інвестиції, виграють гранти і розвиваються. Хочете бути серед успішних? Підвищуйте кваліфікацію за Міжнародними стандартами фінансової звітності
Чим електронні гроші відрізняються від цифрових грошей
Цифрові гроші – це електронна форма грошової одиниці України, емітентом якої є НБУ (пп. «96» ч. 1 ст. 1 Закону № 1591). Тобто цифрові гроші – це повністю відповідник, але електронний, національній валюті – гривні. По-суті, це цифрова гривня («е-гривня»). Емітент у цифрових грошей може бути лише один – НБУ, що відрізняє такі гроші від електронних, де емітенти можуть бути різні (див. вище). Однак цифрових грошей наразі НБУ в обіг не вводив, а здійснює лише дослідження – з вересня 2021 року відкритий проєкт «Е-гривня».
Увага: цифрові гроші = гривня.
Чим електронні гроші відрізняються від криптовалюти
Криптовалюти не є грошима взагалі, тому вони не розглядаються як електронні або цифрові гроші з точки зору законодавства.
По-перше, криптовалюти у майбутньому будуть визначатися як віртуальні активи (див. Закон «Про віртуальні активи» від 17.02.2022 № 2074-IX, який прийнятий, але ще не набув чинності).
По-друге, криптовалюти не мають одного визначеного емітента й не потребують ніяких ліцензій від НБУ чи будь-якого іншого Центрального банку ЄС на їхній випуск.
Як можна використовувати електронні гроші
Електронні гроші можна використовувати для (див. ч. 4 і ч. 5 ст. 60 Закону № 291):
- оплати товарів, робіт і послуг;
- перерахування електронних грошей на користь інших користувачів або між власними електронними гаманцями;
- сплати податки, збори, інші обов’язкові платежі у порядку та на умовах, визначених законодавством;
- сплати благодійних внесків та пожертвувань;
- суб’єктам господарювання – для приймання як засобу платежу за товари, роботи та послуги, які продаються користувачам.
Для прийняття електронних грошей як оплати необхідний договір, який укладений з емітентом електронних грошей.
Чи можуть електронні гроші використовувати єдинники
Так, можуть з 1 квітня 2023 року. Платники єдиного податку груп 1, 2 і 3 повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у т.ч. з використанням електронних грошей) (п. 291.6 Податкового кодексу України).
Які є обмеження у використанні електронних грошей
Обмеження щодо використання електронних грошей зокрема такі:
- для припейд-картки – електронний гаманець поповнюється та використовується на загальну максимальну суму платежів не більше ніж 5000 грн (пп. «1» п. 16 Положення № 210);
- оплата за товари на користь нерезидента та прийняття електронних грошей в оплату товарів від нерезидента – не більше 400 тис. грн (п. 70, п. 71 Положення № 210);
- не допускається прийняття електронних грошей на єдиний рахунок, що використовується для сплати податків і ЄСВ (п. 351.1 ПКУ).
Також є загальне обмеження щодо обігу електронних грошей на період воєнного стану – банкам-емітентам електронних грошей наказано призупинити здійснення випуску електронних грошей, поповнення електронних гаманців електронними грошима, розповсюдження електронних грошей (п. 16 постанови НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18). Однак дане обмеження стосується лише емітентів електронних грошей – банків, а є ще інші (див. вище).
Як здійснювати бухгалтерський облік операцій з електронними грошима
Облік електронних грошей за Інструкцією № 291 здійснюється на субрахунку 335 «Електронні гроші, номіновані в національній валюті», на якому відображаються операції з електронними грошима, які здійснюються комерційними агентами та користувачами, відповідно до нормативно-правових актів НБУ та правил використання електронних грошей, узгоджених з НБУ.
Якщо суб’єкт господарювання використовує електронні гроші не лише у гривні, але й у іноземній валюті від нерезидентів, то окремого субрахунку Інструкція № 291 не передбачає. Отже, доведеться ввести свій та закріпити його в наказі про облікову політику, наприклад субрахунок 336 (у Плані рахунків цей номер відсутній).
Продаж електронних грошей їхнім користувачем не оподатковується, так як це, по-суті, обмін грошових коштів, а не продаж товару. Правила обліку ПДВ щодо операцій з електронними коштами такі ж, як і зі звичайними.
Бухгалтерські проведення для обліку господарських операцій з використанням цього субрахунку наведено у таблиці нижче. Облік операцій з електронними грошима у цілому нічим не відрізняється від такого зі звичайними коштами. На електронні гроші в іноземній валюті поширюється НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».
БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ ДЛЯ ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ З ВИКОРИСТАННЯМ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ | ||||
№ | Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
придбання електронних грошей: | ||||
1 | перераховані кошти емітенту електронних грошей | 377 | 311 | 10000,00 |
2 | електронні гроші зараховані на електронний гаманець користувача | 335 | 377 | 10000,00 |
продаж електронних грошей | ||||
1 | електронні гроші заявлені на виведення з електронного гаманця | 377 | 335 | 10000,00 |
2 | на банківський рахунок користувача надійшли кошти, отримані з виведення електронних грошей з електронного гаманця | 311 | 377 | 10000,00 |
розрахункове обслуговування у емітента електронних грошей: | ||||
1 | нараховані витрати за розрахункове обслуговування у емітента електронних грошей | 92 | 685 | 150,00 |
2 | адміністративні витрати віднесено на фінансовий результат від операційної діяльності | 791 | 92 | 150,00 |
оплата за товари електронними грошима: | ||||
1 | переказаний аванс в оплату товарів, робіт, послуг | 371 | 335 | 25000,00 |
2 | сплачено за раніше придбані товари, роботи, послуги | 631 | 335 | 25000,00 |
прийняття оплати за товари електронними грошима: | ||||
1 | отриманий аванс в оплату товарів, робіт, послуг | 335 | 681 | 25000,00 |
2 | отримано оплату за раніше відвантажені товари, роботи, послуги | 335 | 361 | 25000,00 |
сплата податків: | ||||
1 | сплата податку електронними грошима | 641 | 335 | 1500,00 |