Як відрізнити трудові та цивільно-правові відносини: лайфхак від Мінсоцполітики

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

В окремих випадках роботу можуть виконувати не за трудовим договором, а на іншій юридичній підставі. Зокрема за цивільно-правовими договорами.

Сторонами трудового договору є працівник і роботодавець (власник або уповноважений ним орган), а цивільно-правового — замовник і виконавець.

Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, самостійно організовує свою роботу (якщо іншого не передбачає цивільно-правовий договір) і виконує її на власний ризик. Питання використання матеріалів та інструментів, необхідних для надання послуг або виконання робіт, визначають умовами цивільно-правового договору. Законодавство про працю на такі відносини не поширюється.

Разом із тим міністерство відзначило, що під час виконання роботи за ознаками, що притаманні трудовим відносинам, із особою слід укладати трудові договори.

Характерними ознаками трудових відносин є:

  • систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);
  • підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
  • виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010;
  • обов’язок роботодавця надати робоче місце;
  • дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації.

Лист Мінсоцполітики від 23.05.2017 № 10620/0/2-17/13

додаток

👇 Січнева пропозиція для бухгалтерів

Головбух

Статті за темою

Усі статті за темою

Резерв відпусток у медзакладі: створення, бухоблік, оподаткування

З’ясуємо, які медичні заклади зобов’язані створювати резерв відпусток. На прикладах обчислимо резерв, облікуємо його нарахування, використання та інвентаризацію. Завантажите акт інвентаризації резерву. Знатимете штрафи за нестворення
2774

Облікова політика підприємства—2026: як внести зміни й на що зважати

Облікова політика підприємства — це документ, у якому ви закріплюєте свій підхід до ведення бухобліку та складання фінансової звітності. Якщо нормативні акти передбачають варіанти — обираєте один. Якщо варіантів немає — фіксуєте власний обліковий підхід до окремих операцій. У разі спорів із податковою облікова політика може стати вашим аргументом у суді. Тож підходьте до її розробки стратегічно: формуйте правила, дотримуйтеся їх на практиці — і матимете додатковий захист у разі перевірок або претензій
135673

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді