Операції між комітентом-нерезидентом і комісіонером-резидентом визнають контрольованими, якщо виконуються такі умови:
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
- обсяг операцій, визначений за правилами бухобліку (включаючи суму вартості товарів, закуплених за свої кошти і від свого імені, та суму комісійної винагороди, отриманої від комітента), перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний звітний рік;
- річний дохід комісіонера-резидента від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний звітний рік.
► Контрольовані операції по-новому
Операції з продажу товарів між комітентом-нерезидентом та покупцем-резидентом підпадають під визначення контрольованих (за наявності зазначених вище умов), якщо господарські операції відбуваються із:
- пов’язаними особами-нерезидентами;
- нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), визначених Кабміном;
- нерезидентами, які не сплачують податку на прибуток (корпоративного податку), в т. ч. з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, у якій вони зареєстровані як юридичні особи.
► Коди УКТ ЗЕД з 2018 року
У такому випадку покупець-резидент зобов’язаний у встановлений строк подати звіт про контрольовані операції, проведені протягом звітного податкового періоду.
Якщо були операції з нерезидентами, які підпадають під критерії контрольованих, то треба подати Звіт про контрольовані операції 2024. А якщо бути точним, то Звіт про контрольовані операції 2023, так як восени 2024 року спливає саме термін подачі звіту за 2023 рік
У 2024 році учасникам міжнародної групи компаній, що мали контрольовані операції, разом зі звичним уже Звітом про контрольовані операції обов’язково треба подати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2023 рік. У консультації розповімо про форму цього повідомлення, терміни подання, алгоритм заповнення та штрафи, які доведеться сплачувати за неподання
Трансфертне ціноутворення – це взаємопов’язані теми, які стосуються тих підприємств, які мають операції з нерезидентами на значні суми, особливо з країнами, які мають статус офшорів. Коли й який із наявних п’яти методів трансфертного ціноутворення використовувати, їхні переваги і недоліки, особливості сировинних контрольованих операцій, пропорційне коригування, а також практика податкових перевірок трансфертного ціноутворення – в огляді
Закон № 3813, яким депутати внесли чергові зміни до Податкового кодексу України (ПК), опублікований у «Голосі України» 25.07.2024. Більшість змін, що в ньому передбачені, за винятком окремих положень, запрацює з першого числа наступного місяця після місяця його опублікування. Тобто з 01.08.2024.
У консультації розглянемо вимоги до резидентів Дія Сіті, які суб’єкти господарювання можуть бути резидентом Дія Сіті, які пільги з оподаткування для резидентів Дія Сіті, умови застосування зниженої ставки ПДФО до доходу найманих працівників
Підписуйтесь на телеграм-канал «Головбух. Новини»! Тут про зміни без спаму
