Коли суди визнають операцію нереальною
Будь-які документи (у т. ч. договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактично господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважати первинними документами для цілей ведення податкового обліку. Навіть якщо наявні всі формальні реквізити у таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов’язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. За своює правовою суттю господарська операція є операцією, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.
Основна первинна ознака господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.
На такому зауважив Верховний Суд, визнавши неправомірним формування підприємством податкових вигод за період, що перевіряли контролери.
Як дослідили суди, надані підприємством рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт не містять ідентифікуючих реквізитів щодо осіб, які їх склали. Зокрема, у зазначених документах не зазначені:
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції;
- ПІБ посадових осіб, які складали рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт.
Також з актів виконаних робіт неможливо встановити реальність та обсяг отриманих послуг (виконаних робіт). Оскільки вони не містять детального переліку наданих послуг, конкретизації суті таких робіт (послуг), способу їх виконання та витраченого часу. А є лише загальний їх перелік.
Тобто акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та рахунки-фактури є узагальнюючими документами. Вони не розкривають зміст та обсяг наданих послуг, не дають можливість ідентифікувати, які саме послуги надавали та не дають змоги перевірити правильність формування ціни за послуги.
Більш того, підприємство документально не підтвердило економічну та ділову доцільність придбаних послуг, та не підтвердило, що отримані послуги використали в господарській діяльності.
► адміністрування податків та перевірки ► нове в оплодаткуванні платників податку на прибуток ► трансфертне ціноутворення ► зміни з ПДВ ► РРО-тиск ► уточнюючі корективи з ЄСВ та ПДФО та об’єднання двох звітів
Постанова ВСУ від 25.09.2019 у справі № 520/11437/18
