Нещодавно на базі інформаційного агентства «Інтерактивна бухгалтерія» відбулась Інтернет-конференція на тему «Електронне адміністрування ПДВ».
На питання учасників Інтернет-конференції відповідав в. о. начальника ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у місті Києві Анатолій Петрович Яценко. Під час Інтернет-конференції надійшло чимало питань.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Отож, пропонуємо вашій увазі актуальні запитання, які поставили учасники під час Інтернет-конференції та відповіді на них.
1. Як в податковому обліку по ПДВ відображати операції з передоплати за товар, який знаходиться на стадії виготовлення?
Відповідно до пункту 201.4 Податкового кодексу України (ПК) податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань продавця.
Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів згідно з пунктом 187.1 ПК вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата отримання коштів від покупця на банківський рахунок (чи у касу) платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню;
б) дата відвантаження товарів.
Отже, якщо «першою подією» є попередня оплата за товар, який ще не виготовлено, то на дату отримання такого авансу постачальник - платник ПДВ повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з договірної вартості такого товару, скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). В подальшому, якщо при оприбуткуванні виготовленого товару на баланс платника ПДВ його виробнича собівартість перевищить договірну вартість, з якої були визначені податкові зобов'язання на дату отримання передоплати, то на дату його оприбуткування на баланс платник податку повинен скласти другу податкову накладну, виходячи з різниці між виробничою собівартістю та договірною вартістю такого товару. У податковій накладній, яка складена на різницю між виробничою собівартістю та договірною вартістю, у верхній лівій частині робиться відповідна помітка «Х» та зазначається тип причини: 17 — складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання. Така податкова накладна також підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН.
2. Які штрафи передбачені за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних?
Штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН застосовуватимуться у таких розмірах:
- 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Якщо податкова накладна/розрахунок коригування зареєстровані протягом 30 календарних днів з дати їх складання, то з 1 лютого по 1 липня 2015 року штраф, у розмірі 10%, передбачений ПКУ не застосовується.
Слід зауважити, що вказані штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН визначені в ст.120¹ ПКУ.
3. В які терміни проводиться реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних?
Із 1 лютого 2015 року всі податкові накладні, сформовані за операціями, датованими починаючи з вказаної дати підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН. Вказана норма стосується в тому числі і тих податкових накладних, які складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, а також податкових накладних, що не надаються покупцю, а також незалежно від суми ПДВ, вказаної в такій податковій накладній. Розрахунок коригування до таких податкових накладних також обов’язково реєструється в ЄРПН.
Термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН складає 15 календарних днів з дати оформлення податкової накладної/розрахунку коригування.
Податкові накладні, складені за операціями, здійсненими після 1 лютого поточного року можуть бути зареєстровані в ЄРПН після спливання 15-денного терміну реєстрації лише із одночасним застосуванням штрафів, але не пізніше 180 днів з дати їх складання
Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.
4. Як буде працювати новий сервіс із обміну інформацією з контрагентами?
Новий електронний сервіс — це обмін розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами .
Розроблений ДФС України сервіс стане допомогою платникам податків при складанні розрахунку коригування до податкової накладної, виданої отримувачу товарів (послуг), що передбачено пунктом 16 постанови КМУ «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» від 16.10.2014 № 569.
Щоб скористатися новим сервісом, електронні документи для здійснення обміну та засоби надсилання документів мають відповідати таким вимогам:
1. Формат документу повинен відповідати Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання (наказ Міндоходів від 29.11.2013 року №729);
2. Формат транспортного повідомлення – відповідати вимогам уніфікованого формату транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і ДФС;
3. Електронний документ надсилається засобами телекомунікаційного зв'язку SOAP;
4. Для криптографічних перетворень використовуються сертифіковані засоби ЕЦП, що відповідають законодавству України. Такі засоби наразі використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ДФС.
З інструкцією з використання програмного забезпечення можна ознайомитися на веб-поталі ДФС www.sfs.gov.ua.
5. Що дасть державі та платникам запровадження електронного адміністрування ПДВ?
Зміни щодо електронного адміністрування ПДВ набули чинності з 1 січня 2015 року. Відповідно до прийнятих законодавчих актів «Електронне адміністрування ПДВ запроваджено поетапно до 1 липня 2015 року у тестовому режимі. Цей тестовий термін введено з метою надати змогу платникам податку та контролюючим органам адаптуватись до нових правил адміністрування податку на додану вартість.
Запровадження такої системи направлено на зниження ризиків формування фіктивного кредиту та унеможливлення отримання неправомірного відшкодування ПДВ з бюджету, скорочення обсягів тіньової економіки в країні та витрат держави на адміністрування ПДВ. Крім того, система електронного адміністрування ПДВ зменшує вплив людського фактору та сприяє зменшенню рівня корупції. Також зменшується кількість обтяжливих для бізнесу звірок та перевірок, скорочується число критеріїв для автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість та спрощується звітність з ПДВ.
6. Як заповнюється платіжне доручення при перерахуванні коштів з власного поточного рахунка на відкритий електронний?
Відповідно до пункту 2 статті 2001 ПК платникам податку рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість відкриваються автоматично.
Казначейство відповідно до вимог статті 69 ПК надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття.
Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.
Заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюється так:
у полі «Отримувач» вказується назва платника;
у полі «Код» проставляється код за ЄДРПОУ платника;
у полі «Банк отримувача» пишеться «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
у полі «Код банку» заповнюється «899998»;
у полі «№ рахунку» вказується номер рахунку, вказаний в електронному повідомленні, а у разі ненадходження — отриманий в Центрі обслуговування платників територіальних органів ДФС за основним місцем обліку.
Крім того, слід відзначити, що поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22.
