⚡️ Застосування РРО: зміни, помилки, штрафи СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО ⚡️
Діючим законодавством не передбачена відповідальність за проведення розрахункових операцій через РРО або ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості.

Водночас, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не приймають як розрахунковий.
І якщо під час перевірки контролери виявлять відсутність у розрахунковому документі обов'язкових реквізитів, таких як найменування, ціни, кількості проданих товарів, робіт (послуг), застосують штрафні санкції за невидачу відповідного розрахункового документа, передбачені пунктом 1 статті 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
За інформацією Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП
Видатковий касовий ордер — це обов’язковий документ, якщо підприємство має касу та видає готівку на господарські потреби чи передає її до банку. Як правильно заповнити видатковий касовий ордер у 2025 році, щоб уникнути помилок? Дамо покрокову інструкцію, наведемо зразок і бланк для скачування
Використовуєте РРО/пРРО ― дотримуйтеся низки вимог, щоб не отримати штраф. Який штраф за невикористання РРО/пРРО та інші порушення застосовують до суб'єктів господарювання та їхніх посадових осіб розповість експерт у огляді
Програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) — альтернатива старому доброму касовому апарату. Адже за допомогою програмних РРО розраховуватися з покупцями і зручніше, і дешевше. Все про ПРРО: кому і коли застосовувати, як зареєструвати та працювати
Торгівля через інтернет економить витрати продавців на збут товарів та час покупців на шопінг. Тож не дивина, що все більше суб’єктів господарювання відкриває інтернет-магазини
Розрахунок платіжною карткою за товар чи послугу вже став звичною справою. Як у сфері торгівлі здійснюються розрахунки через платіжні термінали і як це впливає на облік суб’єкта господарювання — продавця товарів