бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Готівкові розрахунки жорстко регулюються Національним банком та податківцями. Тут завжди є ризик порушити правила. Які розрахунки вважаються готівковими, а які безготівковими? Коли для готівкових розрахунків треба касовий апарат, де можна здійснювати готівкові розрахунки, чи є каса у підприємця – дізнайтеся у консультації
Як виняток, Положення № 148 не поширюється на операції з переказу коштів без відкриття рахунку, які здійснюються з використанням небанківських надавачів платіжних послуг та операторів поштового зв’язку (п. 21 розділу І Положення № 148). Порядок приймання готівки за такими операціями врегульовується іншими нормативними документами НБУ, зокрема Інструкцією про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні, яка затверджена постановою правління НБУ від 25.09.2018 № 103.
Готівкові розрахунки — це платежі банкнотами і монетами
Готівкові розрахунки у Положенні № 148 також називають розрахунками готівкою. Зрозуміло, що це одне й те саме (пп. «5» п. 3 Розділу І Положення № 148). Таким чином, до них належать платежі банкнотами і монетами, які вважаються офіційними платіжними засобами в Україні. Використовувати можна тільки гривню, так як розраховуватися іноземною готівкою в Україні офіційно не можна, окрім деяких винятків, зокрема при обміну іноземної валюти – банківської операції, яка потребує ліцензії (див. ч. 1 і ч. 2 ст. 5 Закону «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII).
обов’язку суб’єктів господарювання здавати зношені банкноти/монети разом з готівкою виручкою до обслуговуючого банку замість того, щоб видавати їх на здачу (п. 22 розділу ІІ Положення № 148). Діє з 10 грудня 2021 року;
можливості здавання готівкової виручки небанківським надавачам платіжних послуг (п. 16 розділу ІІ Положення № 148). Діє з 08 жовтня 2022 року;
відсутності потреби оприбутковувати готівку, яку одержали підзвітні особи з рахунку з використанням платіжного інструменту (картки тощо) (п. 20 розділу ІІ Положення № 148). Діє з 08 жовтня 2022 року;
можливості видавати готівку власнику банківської картки за рахунок готівкової виручки, якщо торгове місце оснащене POS-терміналом та касовим апаратом (РРО/пРРО), а така послуга передбачена у еквайра POS-терміналу (п. 9 розділу ІІ Положення № 148). Діє з 08 жовтня 2022 року.
Якихось змін чи обмежень пов’язаних з воєнним станом у відношенні Положення № 148 НБУ не впроваджував.
Із 1 серпня 2023 року підприємцям дозволили формувати спрощений фіскальний чек. Консультація допоможе розібратися, яку інформацію має містити такий чек, як правильно зазначати у ньому групу товарів та що буде, якщо схибите з назвою товару у чеку
Безготівкові операції здійснюються без контакту хоча б одної зі сторін з готівкою, тобто банкнотами й монетами. Правила безготівкових операцій зараз визначаються Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, що затверджена постановою правління НБУ від 29.07.2022 № 163 (далі – Інструкція № 163). Так, безготівковими вважаються (див. пп. «1» п. 6 розд. І Інструкції № 163):
перерахування коштів між двома рахунками надавачів платіжних послуг (платника і отримувача), наприклад між двома банківськими рахунками, а також операції з використанням платіжних карток;
перерахування на рахунок отримувача коштів, які спершу були внесені готівкою у касу банку, у т.ч. через програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС).
Безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за платіжними інструкціями від підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді;
Щодо останнього випадку – операції через касу банку – ситуація цікава тим, що цей розрахунок є одночасно (див. лист НБУ від 16.05.2019 №57-0007/26039, роз’яснення ДПС 109.03 ЗІР):
готівковим – для особи, яка вносить готівку;
безготівковим – для особи, яка отримує зарахування коштів на рахунок.
Такий міжсторонній поділ платежу через касу банку на готівковий/безготівковий має важливе значення у двох ситуаціях:
визначення дати та суми доходу. Наприклад, у ситуації коли єдиннику перерахували кошти, які спершу були внесені у банківський термінал. Гроші могли бути внесені у термінал одного дня, а зараховані на рахунок в інший день. Дохід у такому разі визнається саме за датою зарахування. У цей день і здійснюється запис у Книзі обліку ФОП (індивідуальна податкова консультація ДФС від 29.07.2019 № 3546/ІПК/03-20-13-01-06);
визначення необхідності касового апарату (РРО/пРРО). По операціям, які здійснюються без застосування готівки та банківських карток РРО/пРРО не потрібні, який би товар не продавався.
Увага: здійснення платежу готівкою, але через касу банку – це безготівкова операція для отримувача.
Серед ключових правил розрахунків готівкою можна виділити такі:
у підприємств уся готівка оприбутковується у Касовій книзі і її залишок на кінець дня має бути в межах ліміту каси. Вся понадлімітна готівка здається до каси банку. При цьому видача і приймання готівки з каси оформляється видатковими і прибутковими касовими ордерами відповідно. Оприбуткування готівки здійснюється щоденно (п. 11 Положення № 148). При цьому підприємства мають застосовувати форми касових документів виключно у тому вигляді, як їх затвердив НБУ, змінювати нічого не можна;
у підприємців уся готівка оприбутковується у довільній Книзі обліку доходів (і витрат). ФОП не потрібно оформляти видаткові та прибуткові касові ордери, але й не заборонено. Їх заміняють товарні чеки, квитанції. Також ФОП можуть дещо видозмінити видаткові/прибуткові касові ордери «під себе». У ФОП немає також вимоги щодо ліміту каси, тому вони можуть залишати готівку в касі у кількості, яка їх потрібна. При цьому єдиноподатники ведуть записи у Книгах, у т.ч. оприбуткування готівки, щомісячно (п. 296.1 ПКУ), а загальноподатники – щоденно (п. 177.10 ПКУ);
усі (і підприємства, і ФОП) мають дотримуватися обмежень щодо розрахунків та цільового використання знятої з банківського рахунку готівки (абз. 4 п. 11 розділу ІІ Положення № 148). Зокрема платіж готівкою між двома суб’єктами господарювання не може перевищувати 10 тис. грн за один день, а платіж від фізособи – субʼєкту господарювання має не перевищувати 50 тис. грн за один день;
оприбутковувати треба всю готівкову виручку, тобто суму фактично отриманої готівки від реалізації, а також операцій, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією майна (пп. «4» п. 3 Положення № 148). Наприклад, це може бути поворотна фінансова допомога, відшкодування збитків, повернення коштів за раніше реалізований товар.
Окрім цих загальних правил для ФОП-єдинників можна виділити ще одне: при зарахуванні готівкової виручки на банківський рахунок слід правильно вказувати призначення платежу, тобто що це здавання торговельної виручки. У них за відсутності призначення платежу податківцями таке надходження коштів розцінюється як отримання доходу (роз’яснення ДПС ЗІР 107.01.03).
Консультація стане у пригоді бухгалтерові, компанія якого отримує дохід від монетизації контенту на YouTube. Скористайтеся інструкцією, аби швидко з’ясувати, чим вважати такий дохід і як його оподаткувати. Таблиця з проведеннями допоможе правильно показати монетизацію в обліку
Готівкові, безготівкові та розрахункові операції при застосуванні РРО/пРРО
Розрахунки готівкою на торгових точках тісно пов’язані з питанням появи так званих розрахункових операцій та застосуванням касових апаратів – реєстраторів розрахункових операцій (РРО), у т.ч. програмних РРО (пРРО). Поняття розрахункової операції у розумінні Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон про РРО) та Податкового кодексу України (далі – ПКУ) означає не будь-яку операцію з розрахунку, а лише ту, яка потребує обов’язкового застосування РРО/пРРО. Розрахункові операції можуть бути при цьому не лише готівкові, але й безготівкові, зокрема з прийманням електронних платіжних засобів (банківських карток) (див. ст. 2 Закону про РРО). При цьому не всі готівкові розрахунки мають супроводжуватися РРО/пРРО і не всі безготівкові розрахунки можуть здійснюються без РРО/пРРО. На застосування РРО/пРРО впливає не форма розрахункової операції, а спосіб її здійснення (ІПК ДПС від 07.02.2022 № 307/ІПК/99-00-07-05-01-06). Дану ситуацію висвітлює таблиця нижче.
Увага:розрахункова операція для податкових цілей – та, яка потребує РРО.
здійснюються банківськими картками чи іншими ЕПЗ з ФОП-єдинником 1 групи
видача готівки за повернутий товар;
внесення готівки до небанківських ПТКС
платіж, при здійсненні якого використовується банківська картка чи інший електронний платіжний засіб (ЕПЗ);
платіж електронними грошима;
платіж з використанням замінників гривні (талони, жетони, платіжні чеки);
торгівля валютними цінностями не в касі банку;
оформлення документів щодо повернення коштів у банк покупця у разі повернення товару
ОПЕРАЦІЇ, ЯКІ НЕ НАЛЕЖАТЬ ДО РОЗРАХУНКОВИХ,
а тому РРО/пРРО не потрібен:
внесення готівки до каси банку (терміналу/ПТКС банку), так як це є банківською операцією3 і тому відповідає пп. «2» ст. 9 Закону про РРО;
в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються, наприклад склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо (пп. «12» ст. 9 Закону про РРО)
банківські операції2:
переказ з рахунку в банку у форматі IBAN на інший такий рахунок у форматі IBAN;
зарахування грошей на рахунок продавця, які попередньо були внесені в касу банку (платіжний термінал/ПТКС)3;
також:
операції, які не мають місця проведення розрахунків1, наприклад оплата дистанційних послуг виключно через електронні розрахунки (пп. «14» ст. 9 Закону про РРО)4, зокрема LiqPay, Приват24
1 – місце проведення розрахунків вважається місце, де здійснюється (див. ст. 2 Закону про РРО):
одночасно як розрахунок з покупцем, так і зберігання отриманих готівкових коштів;
відбувається отримання покупцем раніше сплачених товарів (послуг), якщо для оплати застосовувалися платіжні картки, платіжні чеки, жетони тощо. Наприклад, товар був попередньо оплачений банківською карткою через POS-термінал або через певну банківську систему дистанційного обслуговування чи розрахунків та видається у відділенні кур’єрської доставки;
Доповнення рахунку 30 «Готівка» у Плані рахунків бухобліку. Два нові субрахунки бухобліку для операцій з РРО, розрахунків за кредитами та доходів від реалізації. Поради експерта та приклад бухпроведення з обліку готівки, яку отримуєте із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій
Контроль за розрахунками готівкою здійснює ДПС. Щодо штрафів, то наразі вони незначні. За порушення у сфері готівкового обігу можуть бути застосовані хіба що адміністративні штрафи з КУпАП:
порушення термінів здавання виторгу – 289-1496 грн (1644 КУпАП);
порушення граничної суми проведення готівкових розрахунків – 1700-3400 грн (16315 КУпАП). Також 8500-17000 грн – за повторне порушення, якщо особа за цей період уже притягалася.
При повторно виявлених порушеннях штрафи, як бачимо, збільшуються. Накладають ці штрафи податківці на підставі ст. 2342 КУпАП.
Проблемою адмінштрафу є те, що існує строк давності 2 місяці, визначений абз. 1 ст. 38 КУпАП. Однак ДПС часто ігнорують і вважають такі порушення тривалими, а не разовими.
