07.05.2015 набрав чинності Закони України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань» від 09.04.2015 № 321-VIII (далі — Закон № 321).
Ним внесено зміни до порядку справляння податку на доходи фізичних осіб з тих фізичних осіб, які мають або мали кредитні зобов’язання.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Асоціація платників податків України звертає увагу на особливості оподаткування ПДФО фізичних осіб — кредитних позичальників.
1. Змінено визначення однієї з ознак безнадійної заборгованості, а саме, заборгованості фізичних осіб, прощеної кредитором.
Відтак, заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов’язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах є безнадійною заборгованістю (пп. «г» пп. 14.1.11 Податкового кодексу України; ПК).
2. Внесено умову, що з метою звільнення від оподаткування доходів, отриманих внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), таке майно повинно бути придбано за рахунок такого кредиту (позики).
Зокрема, не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу:
- доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики);
- кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошовій формі (пп. 165.1.16 ПК).
3. Звільнено від оподаткування суму, яка отримується платником податку внаслідок продажу права вимоги на депозит.
Відтепер, не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку: основна сума депозиту (вкладу), внесеного ним до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається йому; сума, яка отримується платником податку внаслідок продажу права вимоги на депозит; основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти.
До загального річного оподатковуваного доходу платника податку, який придбав право вимоги на такий депозит (вклад), включається позитивна різниця між сумою коштів, отриманих у результаті реалізації права вимоги, та вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого депозиту (вкладу) (пп. 165.1.29 ПК).
4. Не оподатковується ПДФО не лише сума боргу (кредиту) платника податку у розмірі, що не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати, а і сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), що також прощені (анульовані) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності (абз.2 пп. 165.1.55 ПК).
5. Щодо реструктуризації валютних кредитів. Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті застосовується до кредитів, не погашених до 1 січня 2014 року, а також поширюється на операції з прощення (анулювання) заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року (п. 8 підрозд. 1 розд. XX ПК).
