Згідно з статтею 47 Кодексу законів про працю України (КЗпП), власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку та провести з ним розрахунок.
Відповідно до пункту 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Прямої заборони щодо звільнення працівника, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у зв’язку з закінченням строкового трудового договору чинним законодавством України не передбачено.
Водночас статтею 119 КЗпП передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, у яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Тож останнім днем строкового трудового договору буде день закінчення проходження військової служби, про що працівник повинен повідомлений письмово.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
