Гарантії для працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, визначені частиною 3 статті 119 Кодексу законів про працю України (КЗпП). За такими працівниками зберігаються місце роботи й посада та компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, у яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.
Кабмін своєю постановою від 04.03.2015 № 105 затвердив Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі — Порядок), який набрав чинності з 17 березня 2015 року. Цим Порядком визначено механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період».
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Відповідно до пункту 3 Порядку, бюджетні кошти спрямовуються підприємствам, установам, організаціям на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам, які працювали на таких підприємствах, в установах, організаціях на час призову на військову службу, не більше одного року.
Тобто з метою виплати працівникам компенсації у межах середнього заробітку роботодавці визначають середню заробітну плату таких працівників як розрахункову величину та інформують про її розмір органи соціального захисту населення шляхом заповнення звітів, доданих до Порядку. Після отримання коштів, передбачених у державному бюджеті, роботодавці проводять виплату компенсації у строки, визначені статтею 115 КЗпП.
Згідно із підпунктом «и» підпункту 165.1.1 Податкового кодексу України (ПК), до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Також згідно з підпунктом 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК, від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб.
Отже, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у вигляді компенсації в межах середнього заробітку, не включається до оподатковуваного доходу таких працівників.
Окрім цього, згідно з частиною сьомою статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Оскільки Порядок набув чинності з 17.03.2015, то з метою звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором компенсаційних виплат із бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу, та ненарахування і неутримання єдиного внеску на такі компенсаційні виплати, Порядок застосовується підприємствами, установами, організаціями починаючи з березня 2015 року.
