Включення вартості ремонту майна до витрат підприємця
Чи має право фізична особа — підприємець, яка застосовує загальну систему оподаткування, включати до витрат вартість ремонту (поліпшення) майна (в тому числі касового апарата): як власного, так і орендованого?
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Відповідно до пункту 177.2 Податкового кодексу України (ПК), об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.
Підпунктом 177.4.4 ПК визначено, що до витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, належать витрати на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, прямо пов’язаних із виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Згідно зі статтею 776 Цивільного кодексу України (ЦК), поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Отже, фізична особа — підприємець, яка використовує у своїй господарській діяльності власне майно, прямо пов’язане з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, має право включати до витрат вартість ремонту (поліпшення) майна (в тому числі касового апарата). При цьому вартість ремонту (поліпшення) орендованого майна фізична особа — підприємець має право включати на підставі господарських договорів, у яких передбачено умови експлуатації та їх ремонт.
Перевищено обсяг доходу за минулий рік
Чи повинна фізична особа — підприємець — платник єдиного податку, яка у 2014 році перевищила обсяг доходу, визначений для відповідної групи, сплачувати із суми перевищення збільшену ставку єдиного податку, якщо з 01.01.2015 обсяг доходу для такої групи збільшено?
Відповідно до пункту 293.4 ПК (редакція якого діяла до 01.01.2015) до суми перевищення обсягу доходу для платників єдиного податку першої–третьої та п’ятої груп ставка єдиного податку встановлюється у розмірі 15%.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII (далі — Закон № 71), внесено зміни, зокрема, щодо умов перебування на спрощеній системі оподаткування.
Так, з 01.01.2015 фізичні особи — підприємці реєструються платниками єдиного податку першої групи, граничний обсяг доходу яких становить 300 000 грн., другої — 1 500 000 грн. і третьої — 20 000 000 грн.
При цьому пунктом 4 підрозділу 8 розділу ХХ ПК передбачено, що платники єдиного податку третьої та п’ятої груп, які перебували на обліку в контролюючих органах до 01.01.2015, після цієї дати вважаються платниками єдиного податку третьої групи відповідно до норм глави 1 розділу XIV ПК.
Тож фізична особа — підприємець — платник єдиного податку, яка у 2014 році перевищила обсяг доходу, визначений для відповідної групи, повинна сплатити із суми перевищення збільшену ставку єдиного податку, тобто 15%.
Припинено господарську діяльність — подавати заяву чи ні?
Чи потрібно фізичній особі — підприємцю — платнику єдиного податку при прийнятті рішення про припинення господарської діяльності подавати заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування та з якого періоду вона не сплачує єдиний податок?
Відповідно до підпункту 298.2.1 ПК, для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву. До неї включаються відомості про дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності (п. 294.6 ПК).
У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, у якому до контролюючого органу подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення держреєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації (п. 295.8 ПК).
Отже, у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності фізична особа — підприємець — платник єдиного податку подає заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування.
Водночас фізична особа — підприємець не сплачує єдиний податок з періоду, що настає за періодом, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з державною реєстрацією припинення господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, а саме:
- перша та друга групи — з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому подано заяву або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення;
- третя група — з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення.
Внесення відомостей про види діяльності до реєстру
Чи потрібно фізичним особам — підприємцям — платникам єдиного податку третьої групи подавати заяву для внесення відомостей про види діяльності до реєстру платників єдиного податку з 01.01.2015?
Відповідно до підпункту 8 пункту 299.7 ПК (редакція якого діяла до 01.01.2015), до реєстру платників єдиного податку вносилися види господарської діяльності фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку першої та другої груп. Також до реєстру платників єдиного податку вноситься інформація про види господарської діяльності незалежно від групи платників єдиного податку.
Фізичним особам — підприємцям — платникам єдиного податку третьої групи рекомендовано внести до реєстру платників єдиного податку відомості про види господарської діяльності шляхом подання заяви до контролюючого органу.
Включення до доходу позитивної різниці від продажу банком іноземної валюти
Чи включається до доходу фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку позитивна різниця від продажу банком іноземної валюти за дорученням такої особи?
Згідно з пунктом 292.1 ПК, доходом для фізичної особи — підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі.
При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати та відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ПК).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу також є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ПК).
Тобто всі вартісні показники, що включаються до доходу фізичної особи — підприємця, відображаються у національній валюті України. При цьому показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком на дату отримання такого доходу.
Позитивна різниця від продажу банком іноземної валюти за дорученням фізичної особи — підприємця не є доходом фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку.
Чисельність працівників підприємця
Чи включає фізична особа — підприємець — платник єдиного податку до загальної кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, працівників, яких залучає до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду)?
Статтею 46 Господарського кодексу України передбачено, що підприємці мають право укладати з громадянами трудові або цивільно-правові договори щодо використання їх праці.
Відповідно до статті 626 ЦК, договір — це домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.
Цивільно-правовий договір (договір підряду, доручення тощо) — це угода між громадянином і підприємством або підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК).
Тобто за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи й оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.
Тож якщо фізична особа — підприємець — платник єдиного податку укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то такий платник єдиного податку включає працівників, яких залучає за таким договорам, до загальної кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах.
Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то фізична особа — підприємець — платник єдиного податку не включає працівників, яких залучає за такими договорами, до загальної кількості осіб, які перебувають з нею у трудових відносинах.
Відображення в обліку повернення товару
Якщо фізичній особі — підприємцю, яка застосовує загальну систему оподаткування, було здійснено повернення товару, яким чином ця особа відображає зазначену операцію у Книзі обліку доходів і витрат?
Фізичні особи — підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі — Книга), у якій за підсумком робочого дня на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що проводилися у звітному (податковому) періоді.
Відповідно до пункту 5 Порядку ведення Книги, затвердженого наказом МДЗ від 16.09.2013 № 481, записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.
Правила заповнення окремих граф Книги детально викладено у пункті 6 зазначеного вище Порядку, згідно з яким фізична особа — підприємець, яка застосовує загальну систему оподаткування у графі 3 Книги, відображає повернення коштів за товари (роботи, послуги) та/або повернення передплати. При сумарному підсумку сума отриманих доходів зменшується на суму повернутих коштів за товари (роботи, послуги).
