Чи передбачено податковим законодавством обов’язок платника податків відображати в податкових деклараціях неузгоджені суми (податкове повідомлення-рішення перебуває на судовому оскарженні)?
Податковим законодавством не передбачено обов’язку платника податків відображати в податкових деклараціях неузгоджені суми.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
До автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби та до картки особового рахунку платника податку передаються суми зменшення від’ємного значення ПДВ лише після набрання судовим рішенням законної сили (якщо судовим рішенням буде відмолено у задоволенні позову платника податків про скасування відповідного ППР), а зменшення розміру від’ємного значення ПДВ враховується податковою службою в картці особового рахунку при розрахунку податкових зобов’язань лише після набрання таким судовим рішенням законної сили.
Також не передбачено обов’язку відображати неузгоджені суми в декларації та не враховувати їх у розрахунках податкових зобов’язань, податкового кредиту, визначення від’ємного значення та бюджетного відшкодування певного податкового періоду.
За таких обставин платник податку при заповненні рядка 21 декларації з податку на додану вартість, передбаченого для відображення залишку від’ємного значення, який включається до складу податкового кредиту поточного податкового періоду, не може враховувати результати перевірок, проведених органом державної податкової служби (акти попередніх перевірок), оскільки при заповненні зазначеної декларації висновки актів перевірки та сума зменшеного податковим органом від’ємного значення ПДВ є неузгодженою, оскільки відбувалася процедура оскарження податкових повідомлень-рішень у судовому порядку.
Чи можливе застосування податкового компромісу у випадку, коли сума, визначена в ППР станом на 17.01.2015, є узгодженою і платник має намір її оскаржувати, але на даний час платником не подана позовна заява до адміністративної або судової інстанції?
Застосування податкового компромісу у зазначеному випадку є неможливим. Частиною 7 підрозділу 92 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПК) визначено, що процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється на неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов’язання не узгоджені відповідно до норм ПК.
У 2015 році сільгоспвиробник надає сільськогосподарські послуги, які підпадають під спеціальним режим (оранка, сівба та інше). Замовник розраховується готівкою. Чи можна оприбутковувати готівку в касу за ПКО чи лише через РРО?
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII внесено зміни до ПК та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон № 265).
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону № 265, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Тож підприємства, які надають послуги та проводять розрахункові операції в готівковій формі, мають застосовувати РРО.
Чи відбулися зміни в оподаткуванні ПДВ для книговидавничої діяльності та друкованих ЗМІ?
Режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість, визначений підпунктом 197.1.25 ПК, із 01.01.2015 поширюється на операції з постачання (реалізації) таких товарів, які мають статус товарів вітчизняного виробництва, та послуг, а саме — періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (окрім видань еротичного характеру); учнівських зошитів, підручників і навчальних посібників; словників українсько-іноземної або іноземно-української мови; доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва.
Водночас цей режим звільняє від оподаткування податком на додану вартість вказаних операцій та застосовується платниками податку на всіх етапах постачання (реалізації) зазначених вище товарів (продукції) — від виробників такої продукції (у т. ч. суб’єктів книговидання, книгорозповсюдження) до кінцевого споживача.
