Нещодавно в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві провели чергову гарячу лінію з начальником інформаційно-аналітичного відділу податкового аудиту ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві Олександром Бернадіним. Темою для спілкування став значно оновлений порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у зв’язку із прийняттям низки змін до норм Податкового кодексу України.
Пропонуємо ознайомитися з найактуальнішими узагальненими питаннями та відповідями.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Чи потрібно застосовувати касовий апарат при продажу квитків на відвідування розважальних та видовищних заходів?
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій із роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Водночас пунктом 4 статті 9 Закону № 265 визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.
Чи повинні застосовувати касові апарати фізичні особи — підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування?
Згідно з пунктом 296.10 Податкового кодексу України (ПК), платники єдиного податку другої та третьої (фізичні особи — підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
У всіх інших випадках платники єдиного податку фізичні особи — підприємці другої та третьої груп зобов’язані застосовувати РРО.
Обов’язкове застосування РРО платниками єдиного податку другої групи розпочинається з 1 січня 2016 року, а платниками єдиного податку третьої групи — з 1 липня 2015 року.
Як здійснюється опломбування РРО та чи потрібно надавати копію довідки про опломбування до органу державної фіскальної служби?
Відповідно до пункту 7 розділу II Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом МДЗ від 28.08.2013 № 417 (далі — Порядок № 417), після опломбування центр сервісного обслуговування видає (або доповнює) суб’єкту господарювання довідку про опломбування РРО за формою № 1-ЦСО (додаток 1).
Довідка про опломбування складається у двох примірниках, один із яких надається суб’єкту господарювання, інший зберігається у Центрі сервісного обслуговування, що здійснив опломбування.
У довідці про опломбування зазначаються дані щодо відповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника, а також щодо переведення РРО у фіскальний режим роботи. Дані про суб’єкта господарювання заносяться з довідки про резервування фіскального номера РРО.
Копію кожної довідки про опломбування, виданої ЦСО, суб’єкт господарювання повинен подати до органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО.
У якому контролюючому органі підприємство, яке має відокремлені підрозділи (філії), може зареєструвати РРО?
Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу II Порядку № 417, реєстрація реєстратора розрахункових операцій здійснюється в органі ДФС за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, крім суб’єктів, які прийняли рішення про сплату та/або сплачують цей податок консолідовано, може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади і є платниками податку на прибуток.
Національні оператори можуть реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх філій та інших підрозділів, для функціонування яких відкриті окремі рахунки в установах банків:
- Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» — за місцезнаходженням відділень;
- Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» — за місцезнаходженням центрів та цехів телекомунікаційних послуг;
- Державне підприємство спеціального зв’язку — за місцезнаходженням вузлів та пунктів спеціального зв’язку;
- Публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування
(АТ «Укрзалізниця») та підприємства залізничного транспорту загального користування — за місцезнаходженням станцій, підрозділів локомотивного, вагонного, колійного, вантажного, пасажирського та інших господарств, необхідних для забезпечення роботи залізничного транспорту.
Як здійснюється скасування реєстрації касового апарату?
Відповідно до глави 4 розділу II Порядку № 417, заяву про скасування реєстрації суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації реєстратора розрахункових операції.
Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає органу доходів і зборів реєстраційне посвідчення.
Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких органом доходів і зборів прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.
У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу внутрішніх справ. У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою № 6-РРО поштою або безпосередньо в органі доходів і зборів.
Посадова особа органу доходів і зборів протягом п’яти календарних днів із дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення органу доходів і зборів про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації.
У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням органу доходів і зборів, копія довідки про скасування реєстрації направляється ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО.
ЦСО, включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді, органом доходів і зборів може бути надіслано повідомлення про скасування реєстрації РРО в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку.
Орган доходів і зборів за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними. Про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО орган доходів і зборів за місцем реєстрації РРО попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання строку.
Скасування реєстрації РРО проводиться органом доходів і зборів не пізніше двох робочих днів із дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.
Документи можуть бути подані та отримані відповідальною особою суб’єкта господарювання або самим суб’єктом господарювання — фізичною особою — підприємцем, а також через уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та належним чином оформленої довіреності на проведення скасування реєстрації РРО.
Як підприємство веде касову книгу в електронному вигляді?
Згідно з пунктом 4.4 глави 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп’ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира»), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.
Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.
У разі роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» у кінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року — їх загальна кількість за рік.
Після роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» і «Звіту касира» касир зобов’язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати «Звіт касира» разом із відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у «Вкладному аркуші касової книги».
«Вкладний аркуш касової книги» протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника та головного бухгалтера підприємства — юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи).
Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.
Яка відповідальність за несвоєчасно поданий Звіт про використання РРО та КОРО?
Звіт про використання РРО є елементом податкової звітності.
За несвоєчасне подання Звіту з використання РРО та КОРО передбачена адміністративна відповідальність. На посадових осіб підприємства накладається штраф згідно зі статтею 1551 Кодексу України про адміністративні правопорушення в розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів громадян. При повторному порушенні протягом року штраф збільшується й становитиме від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів громадян.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 1551 Кодексу, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
