Чи можливе припинення зобов’язань за експортно-імпортними операціями шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог?
Згідно із пунктом 1 статті 601 Цивільного кодексу України (ЦК), зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Пунктом 1.10 Інструкції про порядок контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 № 136, зареєстрованою в Мін’юсті 28.05.1999 за № 338/3631, передбачено, що експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов’язань за цими операціями зарахуванням, якщо:
- вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
- вимоги однорідні;
- строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;
- між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання тощо.
Разом з тим, згідно зі статтею 387 Господарського кодексу України, суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності після сплати передбачених законом податків та зборів (обов’язкових платежів) самостійно розпоряджаються валютною виручкою від проведених ними операцій, крім випадків запровадження Національним банком України вимоги щодо обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» від 06.11.2012 № 5480-VI внесено зміни до статей 25 та 44 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV, згідно з якими Національний банк України наділяється правом запроваджувати вимоги щодо обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті, а також встановлювати порядок проведення обов’язкового продажу та розмір надходжень в іноземній валюті, що підлягають обов’язковому продажу.
Абзацом першим пункту 2 постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 01.12.2014 № 758 (далі — Постанова № 758) встановлено вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті з-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб — підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України.
У зв’язку із запровадженням вимоги щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті з-за кордону уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог (абз. 1 п. 4 Постанови № 758).
Згідно зі статтею 203 ЦК, зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Тож проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму валютної виручки (яка не надходитиме на рахунок клієнта) не є можливим, оскільки призведе до порушення вимог законодавства України, зокрема, вищезазначених положень нормативно-правових актів.
