Як відомо, що Мінфін уніс зміни до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Зокрема, він зобов’язав бухгалтерів перевіряти форму та зміст первинних документів, щоб відображені операції відповідали чинному законодавству.
Якщо бухгалтер виявив первинний документ, який не відповідає вимогам Закону про бухоблік, він повинен письмово обґрунтувати, у чому саме полягає порушення (п. 2.16 Положення № 88). Таке обґрунтування можна викласти в доповідній записці на ім’я директора. Щоб підтвердити такі обставини, потрібно скласти її у двох примірниках і другий примірник завізувати або у секретаря, або у директора.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
До окремого письмового розпорядження бухгалтер має право не приймати до обліку підозрілий документ. Якщо ж таке розпорядження надійде, бухгалтер постає перед нелегким вибором, оскільки виконання нехай навіть письмових незаконних розпоряджень директора не звільняє його від відповідальності.
Чи дійсно виконання письмових незаконних розпоряджень директора не звільняє його від відповідальності?
У цьому питанні вітчизняне законодавство не пішло назустріч бухгалтерам. У «радянському» Положенні про головних бухгалтерів, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 24.01.1980 № 59, що втратило чинність, передбачалося, що в разі отримання від директора письмового розпорядження про виконання такої незаконної операції повну відповідальність за незаконність здійсненої операції несе керівник. Аналогічні норми, наприклад, чітко встановлено в законодавстві Російської Федерації (Положення з ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в РФ, затверджене наказом Мінфіну РФ від 29.07.98 № 34н). Однак законодавство України в цьому випадку не містить такої норми. У результаті виконання такого незаконного розпорядження не звільняє бухгалтера від відповідальності.
Письмове попередження може послужити бухгалтеру, який згодом виконав незаконне розпорядження, «погану службу». Зокрема, в разі виникнення обставин, пов’язаних із кримінальною справою, цей факт може підтвердити наявність у нього непрямого наміру. Так, під непрямим наміром мається на увазі намір, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо допускала їх настання (ч. 3 ст. 24 Кримінального кодексу України). У результаті в бухгалтера, який отримав письмове розпорядження про виконання незаконної операції, є тільки один вихід уникнути відповідальності — не виконувати його.
- Якщо письмове розпорядження про відображення в обліку незаконної операції надійде, бухгалтер не повинен його виконувати, оскільки і в цьому випадку він нестиме відповідальність.
- Відповідальність може настати навіть у ситуації, коли бухгалтер не повідомить правоохоронні органи про можливий злочин унаслідок відображення в обліку «незаконного» первинного документа.
- Якщо бухгалтер на законних підставах відмовився виконувати розпорядження, що не відповідає законодавству, то жодні заходи відповідальності, у тому числі дисциплінарної (у вигляді звільнення), до нього не можуть бути застосовані.
