Фізична особа — підприємець — платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так і за її межами, за умови, що нею не здійснюються види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII зі змінами та доповненнями, зовнішньоекономічна діяльність — це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України «Про підприємництво» (ст. 5 Закону).
Статтею 4 Закону передбачені види зовнішньоекономічної діяльності, до яких, зокрема, належать експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.
Відповідно до пункту 291.3 Податкового кодексу України (ПК), фізична особа — підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПК, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 291.5 ПК визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи — підприємці не можуть бути платниками єдиного податку.
Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПК у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (пп. 5 пп.298.2.3 ПК).
