Чи є об’єктом оподаткування військовим збором виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності?
Виплати фізичним особам у вигляді допомоги з тимчасової непрацездатності здійснюються відповідно до норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2011 № 2240-III (далі — Закон № 2240), яким визначено правові підстави для отримання такої допомоги, встановлено умови надання, тривалість і розміри виплат.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Статтею 1 Закону № 2240 визначено, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності передбачає матеріальне забезпечення громадян за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем.
Згідно зі статтями 4 і 6 Закону № 2240, право на матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають, зокрема, застраховані особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.
Види матеріального забезпечення наведено у статті 34 Закону № 2240, до яких відноситься допомога з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) (ст. 35, 37 Закону № 2240).
Відповідно до статті 35 Закону № 2240, встановлено, що допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, визначених указаною статтею.
Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та в розмірах, встановлених законодавством.
Абзацом другим статті 2 Кодексу законів про працю України встановлено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності.
Виплати по листках непрацездатності (оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога з тимчасової непрацездатності) з метою оподаткування військовим збором прирівнюються до заробітної плати.
