Постанова ВС від 28.05.2024 у справі № 826/11557/18
Суд касаційної інстанції підтримав позицію ДПС щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, якими позивачу нарахували податкові зобов`язання та штрафні (фінансові) санкції з акцизного податку, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет.
ВС дійшов висновку, що під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вказане, дослідити спірні правовідносини, первинні документи бухобліку та встановити, чи позивач перевищив обсяги реалізованого пального над обсягами обчисленими, відповідно до пункту 232.3 Податкового кодексу України, без реєстрації відповідних заявок на поповнення обсягу залишку пального в Системі електронного адміністрування реалізації пального.
Суд зазначає, що бухоблік є обов`язковим видом обліку, який веде підприємство. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухобліку (п. 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV).
Порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, що затвердили Мінфін спільно з Мінекономіки, Мінтрансзв'язку, Міненергетики, Держспоживстандартом від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі — Інструкція № 281/171/578/155).
Так, для дистанційного керування паливно-роздавальними колонками мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп`ютерних систем України для сфери застосування на АЗС (пп. 4.2.5.4-4.2.5.6 Інструкції № 281/171/578/155).
📌Не подали або несвоєчасно подали податкову звітність
📌Не дотримали строків зберігання документів
📌Невчасно сплатили податки
Зазначені засоби мають відповідати технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для сфери застосування на АЗС та забезпечувати реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів.
ВС наголосив, що після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій (РРО) діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1 %. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухобліку пальне повинні відповідати даним РРО, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.
Водночас оприбуткування чи не оприбуткування у бухобліку платника можливо встановити виключно на підставі первинних документів.
У свою чергу, оборотно-сальдова відомість не є первинним бухгалтерським документом в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV. Оборотно-сальдова відомість є зведеним обліковим документом, який фактично формується на підставі первинних документів з метою контролю, узагальнення та впорядкування оброблення даних.
Тож, суди констатували, що наявність у позивача акцизних накладних, їх реєстрація, а також інших облікових документів не є безумовним доказом правомірності дій позивача у даних правовідносинах за наявності інших обставин, що свідчать про недостовірність інформації в цих документах.
Відтак, КАС у складі ВС від 28.05.2024 у справі № 826/11557/18:
- касаційну скаргу позивача залишив без задоволення;
- рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2023 залишив без змін.
