Суд критично оцінив твердження про правомірність здійсненого податковим органом донарахування податкового зобов’язання з ПДВ з причин продажу підприємством власної продукції за ціною, нижчою за планову собівартість.
Оскільки до факторів ціноутворення, крім рівня витрат, пов’язаних з виробництвом товару, належать рівень попиту на продукцію, кон’юнктура ринку, платоспроможність покупця, обсяги виробництва та складські запаси продавця та інші умови, які об’єктивно впливають на формування ціни.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
При цьому чинним законодавством не передбачено обов’язковості визначення бази оподаткування ПДВ, виходячи з собівартості товару, і тим більше планової собівартості товару, яка бралася для обрахування податківцями.
Діяльність із придбання товарів, матеріалів та виробництва продукції супроводжується витратами підприємства. На окремих стадіях при здійсненні окремих господарських операцій із придбання товарів, матеріалів платник податку може не отримати доходів, а понести витрати. І законодавством не встановлено умов щодо прямої залежності формування податкового кредиту відповідного звітного періоду лише за тими господарськими операціями, внаслідок яких платник податків отримав дохід.
Навпаки, за нормами Податкового кодексу України суми нарахованого податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг) не підлягають включенню до складу податкового кредиту виключно за умови непідтвердження цих сум податковими накладними або іншими подібними документами відповідно до вимог Податкового кодексу.
Тобто господарська діяльність пов’язана з підприємницьким ризиком і може привести до того, що товар не буде використаний в оподатковуваних операціях у зв’язку з непередбачуваними обставинами діяльності господарства, попиту ринку тощо. Отже, збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення діяльності як негосподарської, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний ризик не отримати дохід.
